134. Витрати виробництва та їх економічна сутність.

Витрати – процес споживання або використання матеріалів, товарів, робіт і послуг у процесі одержання доходу. Здійснення витрат прямо або опосередковано пов’язуються з процесами виробництва та реалізації продукції.

Витрати здійснюються при зменшенні активів або при збільшенні зобов’язань, унаслідок яких відбувається зменшення власного капіталу (за винятком випадків вилучення капіталу власниками) за умови їх достовірної оцінки.

Методологічні засади – П(С)БО 16 „Витрати”.

Об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Див. № 135.

135. Визначення, визнання та класифікація витрат на виробництво.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

• Попередня оплата запасів, робіт, послуг.

• Погашення одержаних позик.

• Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не призводять до зменшення власного капіталу.

• Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу за іншими П(С)БО.

Загалом витрати групуються та обліковуються за видами, місцями виникнення та носіями витрат.

Склад виробничих витрат в Україні визначає П(С)БО 16 «Витрати»:

• прямі матеріальні витрати

• прямі витрати на оплату праці

• інші прямі витрати

• загальновиробничі витрати

Поділ на прямі та непрямі зумовлений способом включення витрат до складу СВ того чи іншого об’єкта.

Прямими вважаються витрати, які відносяться на об’єкти обліку без попереднього розподілу, лише на підставі первинних документів, а непрямими – витрати, які не можна віднести безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Виробничі накладні витрати – витрати, пов’язані з процесом виробництва, які не можна віднести до певних виробів економічно доцільним шляхом. В Україні такі витрати називають загальновиробничими.

Витрати групуються за такими елементами: матеріальні, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація. інші операційні витрати.

136. Собівартість як економічна категорія ринкового середовища.

Собівартість продукції – це вартісна оцінка продукції на базі вартості сировини, матеріалів, палива, енергії, праці та інших складових, що споживаються в процесі її виробництва.

Калькулювання собівартості в широкому розумінні цього терміна – це обраний спосіб систематизації витрат і отримання інформації про собівартість виробленого продукту, а точніше, калькулювання – це обчислення в грошовому вираженні витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт і послуг за встановленими статтями витрат.

Виходячи з принципу історичної собівартості, вона складається з усіх витрат виробництва, що виражені у грошовій формі.

Виходячи із того, які витрати враховуються при визначенні собівартості, виділяються наступні її види:

• виробнича собівартість, яка розраховується шляхом додавання до прямих виробничих витрат, пов’язаних із виробництвом продукції, частини загальновиробничих витрат по організації і управлінню виробництвом;

• повна собівартість, яка розраховується шляхом додавання до виробничої собівартості частини адміністративних витрат підприємства, а також витрат на збут;

• маржинальна собівартість, яка розраховується шляхом включення до її складу при підрахунку лише прямих змінних витрат (заробітна плата, сировина) і в той же час без урахування прямих постійних витрат (амортизація, орендна плата і т. ін.) конкретного виробничого підрозділу підприємства.