Термінологічний словник

Будинки - будівельно-архітектурні об’єкти, основним призначенням яких є створення умов для праці, соціально-культурного обслуговування, зберігання матеріальних цінностей.

Валовий рентний мультиплікатор – це відношення продажної ціни об’єкта до потенційного або валового рентного доходу, що отриманий від експлуатації об’єкта нерухомості.

Вартість відновлення машин і обладнання – вартість відтворення їх повної копії в поточних цінах на дату оцінювання або вартість придбання нового об’єкта, цілком ідентичного об’єкту оцінювання в поточних цінах.

Вартість заміщення машин і обладнання – мінімальна вартість придбання аналогічного нового об’єкта в поточних цінах.

Вартість заміщення – вартість будівництва в поточних цінах на дійсну дату оцінювання об’єкта з корисністю, еквівалентною корисності об’єкта оцінювання, але з використанням сучасних матеріалів і відповідно до нових стандартів і планувальних рішень.

Виробничий господарський інвентар – предмети технічного призначення, що приймають участь у виробничому процесі, але не належать ні до машин, ні до обладнання: ємності для збереження рідин, пристрої і тара для сипучих, штучних і тарно-штучних матеріалів, пристрої і меблі, що застосовуються для полегшення виробничих операцій, предмети конторського та господарського призначення, спортивний інвентар.

Виробничий потенціал – технічно, організаційно, економічно й соціально обґрунтована норма ефективного робочого часу основного виробничого персоналу за певний період календарного часу.

Витратний підхід до оцінювання кадрового потенціалу ґрунтується на тому, що вартість кадрового потенціалу складається із фактичних витрат на його створення.

Відкладені, або відстрочені, витрати – організаційні витрати, що здійснюються в момент створення підприємства.

Відчужувані об’єкти – об’єкти, що здатні цілком передаватися при їх продажу, передаванні, оренді.

Власні об’єкти – об’єкти, розроблені особисто працівниками або засновниками підприємства.

Відновлювальна вартість – вартість будівництва в поточних цінах на дійсну дату оцінювання точної копії об’єкта оцінювання з використанням таких самих архітектурних рішень, будівельних конструкцій і матеріалів, а також з тією ж кількістю будівельно – монтажних робіт, що й об’єкта оцінювання.

Гудвіл – сукупність тих елементів бізнесу або персональних якостей, які стимулюють клієнтів продовжувати користуватися послугами даного підприємства або даної особи і приносять фірмі прибуток понад того, який потрібний для одержання розумного доходу на всі інші активи підприємства, включаючи доход на всі інші нематеріальні активи, що можуть бути ідентифіковані й окремо оцінені (вартість ділової репутації підприємства, його ділових зв’язків, популярності найменування, товарного знаку).

Довгострокові об’єкти – об’єкти, що використовуються в діяльності підприємства більше року і їх вартість частинами переноситься на вартість виробленого з їх допомогою продукту (амортизується).

Дохідний підхід оцінювання кадрового потенціалу пов'язаний з оцінюванням реальної вигоди, яку має підприємство від праці працівників.

Доходний підхід при оцінюванні дозволяє підкреслити певні характеристики об’єкта на основі доходу, який цей об’єкт здатний генерувати: чим більше доход, принесений об’єктом оцінювання, тим більше величина його ринкової вартості за інших рівних умов.

Економічний потенціал підприємства – здатність підприємства забезпечувати своє довгострокове функціонування та досягнення стратегічних цілей, на основі використання системи наявних ресурсів.

Експертне грошове оцінювання земельних ділянок – результат визначення вартості земельної ділянки та пов’язаних з нею прав оцінювачем із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту, який підлягає рецензуванню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Економічне життя об’єкта – період часу, протягом якого об’єкт власності додає вартість до сукупної вартості майна, враховуючи й отримання прибутку від його використання.

Економічне життя об’єкта, що залишилося – період часу від дати оцінювання до кінця економічного життя, тобто до дати, коли внесок об’єкта у сукупну вартість стає рівним нулю внаслідок старіння.

Енергетичне обладнання – генератори, що виробляють теплову та електричну енергію і двигуни, які перетворюють енергію будь-якого виду в механічну.

Ефективний вік об’єкта – вік «на скільки років виглядає об’єкт власності» з урахуванням його технічного стану, зовнішнього вигляду, дизайну й економічних факторів, що впливають на його вартість.

Земля – специфічний засіб виробництва, що функціонує у всіх галузях народного господарства.

Зовнішній знос (економічне застарівання) – втрата вартості об’єкта нерухомості, викликана зовнішніми факторами (посилення податкового тиску, зміни на ринку зайнятості).

Інвестиційний потенціал підприємства – сукупність інвестиційних можливостей підприємства, використання яких спрямоване для досягнення цілей інвестиційної стратегії підприємства.

Індексний (трендовий) метод оцінювання – заснований на актуалізації базової вартості об’єкта оцінювання на дату оцінювання за допомогою індексу зміни цін або динамічних рядів індексів цін для відповідної групи машин або обладнання за відповідний період.

Інноваційний потенціал – сукупність науково – технологічних, виробничих, фінансово – економічних, соціальних та культурно – освітніх можливостей країни (галузі, регіону, підприємства), необхідних для забезпечення інноваційного розвитку економіки.

Інтелектуальна власність – виключне право фізичної або юридичної особи на результати інтелектуальної діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації юридичної особи, індивідуалізації продукції, виконуваних робіт або послуг (фірмове найменування, товарний знак, знак обслуговування).

Інформаційне забезпечення управління потенціалу підприємства – це наявність зовнішньої та внутрішньої інформації щодо предмету вивчення та можливість її повного та цілеспрямованого опрацювання для вироблення необхідних управлінських рішень щодо розвитку потенціалу.

Інформаційний потенціал підприємства – наявність інформаційних ресурсів, та можливість її поповнення із зовнішніх та внутрішніх джерел з метою формування інформаційних систем, необхідних для ефективного управління виробничо-господарською діяльністю підприємства.

Кадровий потенціал – сукупність здібностей і можливостей кадрів забезпечувати досягнення цілей довгострокового (перспективного) розвитку підприємства.

Конкуренція як економічна категорія – боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг з метою привласнення найбільших прибутків.

Конкурентоспроможність – властивість об’єкта, яка характеризується ступенем задоволення нею конкретної потреби порівняно з аналогічними об’єктами, що представлені на даному ринку.

Конкурентоспроможність окремого товару – якісна характеристика товару, яка відрізняє його від товару-конкурента як за ступенем відповідності конкретній потребі, так і за витратами на її задоволення.

Конкурентоспроможність підприємства – порівняльна перевага підприємства стосовно інших підприємств (фірм) даної галузі усередині країни або за її межами, обумовлена станом його внутрішнього середовища, тобто сукупністю внутрішніх змінних підприємства, котрі визначають процеси його діяльності, а саме: ефективністю діючої стратегії, технічними і технологічними ресурсами, організацією управління, станом організації маркетингової діяльності, діяльністю в галузі НДР, фінансовим становищем, іміджем і організаційною культурою (нематеріальними активами) та здатністю внутрішнього середовища вчасно адаптовуватися до зміни зовнішнього середовища.

Конкурентоспроможність потенціалу підприємства – порівняльна характеристика наявних ресурсів та компетенцій підприємств галузі, або галузей зарубіжних країн, можливостей їх ефективного використання та реалізації в умовах змін зовнішнього середовища.

Конкурентне середовище – сукупність суб’єктів ринку та відносин між ними, що визначають певний рівень економічного суперництва та впливають на загальну ситуацію на ринку.

Корисний ефект – віддача об’єкта, інтегральний показник як система використовуваних в певних умовах притаманних показників якості об’єкта, що задовольняють конкретну потребу, або це сукупність властивостей об’єкта, які використовуються для виконання конкретної роботи конкретним споживачем, а якість – це потенціальний корисний ефект для декількох груп споживачів

Майнові права – права користування земельними ділянками, природними ресурсами, водяними об’єктами, підтвердженням яких є ліцензія, орендні права.

Майновий підхід (витратний підхід) полягає у визначенні вартості об’єкта власності як різниця між вартістю всіх його активів, оцінених окремо, і сумою залученого капіталу ( для підприємства як цілісного майнового комплексу).

Майновий потенціал складається із сукупності матеріальних та нематеріальних активів, що забезпечують ефективне використання виробничого потенціалу, тобто створює належні умови для виконання виробничих завдань.

Маркетинговий потенціал – сукупність прийомів і засобів, які використовує підприємство для поліпшення умов реалізації продукції та створення попиту на різні види товарів.

Метод можливої собівартості кадрового потенціалу базується на проведенні внутрішнього аукціону адміністрацією підприємства, де «лотами» виступають усі працівники, а «покупцями» - начальники відділів.

Невідчужувані об’єкти – об’єкти, що залишаються у власності підприємства – власника при частковому передаванні прав на їх використання.

Непряма капіталізація – ґрунтується на припущенні про обмеженість та змінність грошового потоку від використання земельної ділянки протягом певного періоду з наступним її продажем на ринку.

Нерухоме майно – земля і земельні поліпшення, пов’язані зі зміною якісних характеристик земельних ділянок, зокрема з розміщенням на них будинків, споруд та об’єктів інфраструктури.

Нефункціонуючі (непрацюючі) об’єкти – об’єкти, які не використовують з якихось причин, але можуть використовувати у майбутньому.

Нормативне грошове оцінювання земельних ділянок – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Об’єкти придбані зі сторони – об’єкти, що отримані від інших фізичних або юридичних осіб, за плату, або безоплатно.

Пайові об’єкти – об’єкти, розроблені разом з іншими фізичними або юридичними особами на пайових умовах.

Поправки – коригування, яке вводять у ціну продажу об’єкта-аналога в процесі приведення його ціноутворюючих характеристик до характеристик оцінюваного об’єкта.

Поточні об’єкти – об’єкти, що використовуються в діяльності підприємства не більше року, тому що швидко втрачають свою споживчу вартість і включаються в поточні витрати.

Потенціал підприємства (від латинського “potentia” – сила, потужність) – становить певні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення поставлених цілей та здійснення виробничо-господарської діяльності.

Потенціал управління підприємством - сукупність ресурсів, знань, можливостей, що дозволяють його використовувати для забезпечення ефективного функціонування системи управління підприємством та створення сприятливих передумов формування та прийняття оптимальних управлінських рішень для досягнення поставлених цілей розвитку.

Порівняльний (ринковий) підхід оцінювання потенціалу підприємства – припускає визначення вартості об’єкта власності за результатами порівняння його характеристик із характеристиками аналогічних об’єктів, угоди купівлі-продажу за якими уже здійснилися, а ціна цих угод відома.

Портфельний аналіз – інструмент, за допомогою якого підприємство оцінює свою господарську діяльність і з метою вкладання коштів у найбільш прибуткові та перспективні напрямки, а також припинення або скорочення інвестицій у неефективні проекти.

Пряма капіталізація ґрунтується на припущенні про постійність та незмінність грошового потоку від використання земельної ділянки.

Реінжиніринг — фундаментальне переос­мислення та радикальна перебудова господарських процесів для їх відчутного поліпшення. Р. передбачає відмову від застарілих правил, систем та структур і пропонує нові способи організації діяльності з метою істотної зміни її показників.

Рентний дохід (земельна рента) – дохід, який можна отримати від землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Секрет виробництва – технічна, організаційна або комерційна інформація, що захищається від незаконного використання третіми особами, за умов, що інформація має дійсну або потенційну комерційну цінність через її невідомість третій особі, до цієї інформації немає вільного доступу, власник інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.

Силові та робочі машини й обладнання – машини, інструменти, апарати та інші види обладнання, призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці з метою зміни його форми, властивостей, стану або положення.

Спорудження – інженерно-будівельні об’єкти, призначені для створення і виконання технічних функцій (шахти, нафтові свердловини, дороги, греблі, естакади) або для обслуговування населення (спорудження для міського благоустрою).

Ставка дисконту – необхідна інвесторам ставка доходу на вкладений капітал у порівнянні з рівнем ризику об’єкта.

Ставка (коефіцієнт) капіталізації – коефіцієнт, що застосовується для визначення вартості об’єкта виходячи з очікуваного доходу від його використання за умови, що дохід передбачається незмінним протягом визначеного періоду у майбутньому і характеризує норму доходу на інвестований капітал (власний та/або позиковий) і норму його повернення.

Стратегічний аналіз – перетворення бази даних, отриманих у результаті аналізу середовища, на стратегічний план підприємства.

Сукупний знос – втрата вартості об’єкта, викликана фізичним руйнуванням, функціональним старінням і різними зовнішніми факторами.

Транспортні засоби – пристрої, призначені для переміщення людей і вантажів.

Управління потенціалом – цілеспрямований вплив на ресурси та можливості організації (підприємства) для забезпечення досягнення поставлених цілей.

Управління фінансовий потенціалом – цілеспрямований вплив на різні аспекти фінансової діяльності з метою забезпечення фінансової стабільності досягнення цілей діяльності підприємства.

Фізичне життя об’єкта – період часу, протягом якого об’єкт власності реально існує (від дати введення в експлуатацію і до моменту його руйнування).

Фізичний знос – втрата вартості об’єкта нерухомості, що відображає зміну його фізичних властивостей з часом під впливом експлуатаційних і природних факторів, які спричиняють скорочення життя та корисності об’єкта.

Функціонуючі (працюючі) об’єкти – об’єкти, використання яких приносить підприємству доход у дійсному періоді.

Функціональний знос – втрата вартості об’єкта нерухомості, пов’язана з його відповідністю сучасним стандартам з точки зору функціональної корисності (застаріла архітектура, нераціональне планування), який викликається недоліками, що вимагають створення додаткових елементів в існуючому об’єкті нерухомості, заміни або модернізації окремих елементів нерухомого майна.

Фінансовий потенціал підприємства - сукупність фінансових ресурсів (засобів) підприємства та здатність (вміння) їх ефективно використовувати для досягнення цілей підприємства.

Чистий операційних дохід – різниця між прогнозованою сумою надходжень від використання земельної ділянки та операційними витратами, пов’язаними з одержанням валового прибутку.