3 Критерії оцінювання ефекту від автоматизації управлінської діяльності

У сучасних економічних умовах, коли багатьом компаніям доводиться балансувати на грані рентабельності, а конкуренція на ринку загострюється, втрати від неефективного керування стають особливо відчутними, здебільшого — невиправними. У великій компанії обсяг інформації, необхідної для прийняття управлінсь­ких рішень, дуже великий і надто багато параметрів при цьому є взаємозалежними.

Основні проблеми керівництва, які є причиною низької ефек­тивності менеджменту:

• недостатня оперативність одержання інформації — рішення й управлінські впливи запізнюються;

• недостатня повнота і вірогідність одержуваної інформації - збіль­шується ризик помилкового рішення;

• недостатня наочність отриманої інформації - керівник змуше­ний витрачати свою енергію на складання «портрета» проблеми з малоінформативних стовпчиків цифр замість вирішення проблеми;

• неможливість «пограти» даними - статичність одержуваних звітів, відсутність можливості моделювання ситуації призводять до того, що керівник «бачить», а не «передбачає».

Автоматизована система керування дозволяє поліпшити ке­рування компанією. Якість керування може визначатися таким набором параметрів процесу прийняття рішень:

• середній час вироблення рішення (швидкість реакції);

• частота помилкових рішень (імовірність прийняття неправильного рішення);

• середні витрати на вироблення рішення;

• збиток від необґрунтованих рішень за певний період;

• швидкість виявлення помилок у прийнятих рішеннях.

Ефект від поліпшення кожного з наведених параметрів поді­ляється на обчислюваний і необчислюваний. Якщо при оцінюванні доцільності впровадження інформаційної системи спиратися тільки на аналіз прибутку на інвестований в автоматизацію капітал, то спотвориться чи пропаде весь сенс удосконалювання управлінсь­ких процесів. Ціна досягнення (внаслідок удосконалення пара­метрів процесу прийняття рішень) таких цілей, як підвищення якості обслуговування замовників, ріст конкурентоспроможності не піддається точному грошовому виміру.

Ефективність економічної діяльності компанії в результаті комплексної автоматизації системи керування може виявлятися різним чином. Як можливі фактори, що визначають сукупний ефект від автоматизації, часто розглядаються:

• якісне поліпшення процесів підготовки і прийняття рішень;

• зменшення трудомісткості процесів обробки і використання даних;

• економія умовно-постійних витрат унаслідок можливого скорочення адміністративно-управлінського персоналу, необхідного для забезпечення процесу керування компанією;

• переорієнтація персоналу, вивільненого від рутинних завдань обробки даних, на більш інтелектуальні види діяльності (напри­клад, ситуаційне моделювання варіантів розвитку компанії й аналіз даних);

• стандартизація бізнес-процесів у всіх підрозділах компанії;

• оптимізація виробничої програми компанії;

• скорочення термінів обертання оборотних коштів;

• встановлення оптимального рівня запасів матеріальних ресурсів і обсягів незавершеного виробництва;

• зменшення залежності від конкретних фізичних осіб, що є «вла­сниками» інформації чи технологій обробки даних;

• одержання автоматизованої підтримки для заходів щодо оптимізації оподатковування компанії;

• використання непомітних (прихованих) для виконавців технологій контролю виконуваної ними роботи, що не потребує надан­ня довідок і звітів до встановленої дати.