
- •Рескомприроди криму м. Сімферополь вступ
- •1. Загальні відомості
- •Географічне розташування та кліматичні особливості Автономної Республіки Крим (арк)
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток арк
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах арк
- •2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економики).
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2. 6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •Заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та у сфері адаптації до зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3.Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біоландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3 Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень ар Крим
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання у сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти,щостановять підвищену екологічну небезпеку.
- •9.3. Радіоекологічна безпека та радіоекологія
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблюванні землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Криму
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •2.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишньго природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •Висновки і пропозиції
- •Аналіз найважливіших екологічних проблем:
- •Додатки
ПРО СТАН НАВЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ
У 2009 РОЦІ
Рескомприроди криму м. Сімферополь вступ
Регіональну доповідь «Про стан навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим у 2009 році» підготовлено на підставі даних Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, а також за наданими матеріалами:
Міністерства будівельної політики і архітектури Автономної Республіки Крим;
Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим;
Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим;
Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим;
Міністерства аграрної політики Автономної Республіки Крим;
Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим;
Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах;
Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва і зрошувального землеробства;
Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства;
Виробничого об'єднання “Кримводоканал”;
Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим;
Державного комітету статистики Автономної Республіки Крим;
Державної станції захисту рослин Автономної Республіки Крим;
Кримської республіканської санепідемстанції;
Кримського республіканського центру по гідрометеорології;
Казенного підприємства “Південекогеоцентр”;
Кримського медичного державного університету ім. С.І. Георгіївського;
Кримського Азово-Чорноморського басейнового управління по відтворенню, охороні водних живих ресурсів і регуляції риболовства;
Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок;
Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства і океанографії;
Територіального відділу “Геоінформ” в Автономній Республіці Крим;
Підприємств і організацій Криму.
1. Загальні відомості
Географічне розташування та кліматичні особливості Автономної Республіки Крим (арк)
Крим розташований на півдні України. Кримський півострів омивається Чорним і Азовським морями й озером Сиваш, що відокремлюється від Азовського піщаною косою – Арабатською стрілкою. Довжина берегової смуги Кримського півострова 1500 км.
Ландшафтна різноманітність Криму є наслідком унікального розташування півострова – на стику помірного й субтропічного поясів, на межі ареалів багатьох флор і фаун. Північний Крим – низинна рівнина, на півдні височать Кримські гори. Для трьох гірських гряд характерні круті південні схили і відносно пологі -північні. Головна Кримська гряда має найвищу вершину – гору Роман-Кош (1545 м). До півночі від Головної гряди розташоване передгір’я: Внутрішня і Зовнішня Кримські гряди і міжгрядові подовжні південне й північне зниження.
Клімат Криму визначається його географічним положенням, рельєфом і впливом навколишніх морів. На півночі клімат помірно континентальний з короткою малосніжною зимою і помірно жарким посушливим літом. Клімат гірського півдня перехідний від степового континентального до середземноморського, із м’якою зимою, в передгір’ях до помірно-холодного на Головній гряді. Улітку спостерігаються сильні зливи, що утворюють селеві потоки. Південному берегу Криму притаманний середземноморський, близький до субтропічного, клімат із дуже м’якою зимою. Тут можливе зростання субтропічних рослин.
По території Кримського півострова течуть 1657 річок, струмків і балок загальною довжиною 5996 км. Залежно від водозбірної площі річки Криму розподіляються на середні і малі. Річок, що мають площу водозбірного басейну до 2 тыс.км2, які вважаються малими, у Криму 1655. До середніх належать дві - Салгір і Чатирлик.
Мережа гідрографії Криму розвинена дуже нерівномірно. Найгустіша мережа - у гірській частині басейнів річок Салгір, Альма, Кача, Біюк-Карасу. Майже всі річки витікають з гір і відрізняються повноводністю в зимово-весняний період під час паводків. Практично усі річки Криму зрегульовані водосховищами і використовуються для потреб водопостачання і зрошування. Для водопостачання міст Сімферополя і Ялти у верхів’ях річок Аян, Альма, Узен-Баш споруджено Щасливе, Аянське і Партизанське водосховища. Уздовж узбережжя є понад 50 соляних озер, які використовуються для здобичі солі і лікувальних грязей.
На рівнині півострова переважають різновиди південних і карбонатних чорноземів, рідко зустрічаються темно-каштанові і лучно-каштанові ґрунти сухих лісів і чагарників. У гірському Криму зустрічаються бурі гірсько-лісові й гірсько-лугні ґрунти.
Схили Кримських гір вкриті дубовими, буковими, грабовими і сосновими лісами. На Південному березі ростуть реліктові ялівцеві ліси, вічнозелені чагарники. Флора Криму дуже різноманітна та налічує понад 2400 видів вищих рослин. Особливість флори – її ендемізм, який налічує 10 % видів, серед них чимало лікарських видів. Велика частка Криму серед видів флори, занесених до Червоної книги України: мускус під’язиковий, сосна Станкевича, Цикламен Кузнєцова, пролісок складчастий та інші. Тваринний світ Криму також має велику кількість представників: біля 12 тис. видів комах, 6 видів амфібій, 14 видів рептилій, понад 300 видів птахів та 61 вид ссавців. З 382 представників тваринного світу, занесених до Червоної Книги України, понад 200 розповсюджені в Криму, серед яких: орлан – білохвіст, чорний гриф, білоголовий сіп, середземноморський гекон, леопардовий полоз, кучерявий пелікан і інші. Багато представників фауни також мають велике споживче значення, наприклад, мисливські види (качки, гуси, копитні ссавці, зайцеподібні).
Особливу цінність має заповідний фонд Криму, що відіграє істотну роль в охороні природи і стабілізує екологічний стан регіону. На територію об’єктів ПЗФ припадає 5,4% площі півострова (без м. Севастополя).