13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

Основними законодавчими актами в даній сфері є Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу», «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» і ряд інших. Разом з тим, окремі аспекти природокористування і природоохоронної діяльності знаходять своє віддзеркалення у галузевому законодавстві (земельному, водному, лісовому, про надра, про тваринний світ і т. п.).

Кабінет Міністрів України координує роботу органів державного управління по загальному природокористуванню, проведенню природоохоронних заходів і реалізації значних екологічних програм державного і міжнародного значення через систему органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.

Під управлінням у сфері природокористування і охорони навколишнього середовища розуміється організаторська діяльність по забезпеченню раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища.

Основними функціями управління в області природокористування і охорони навколишнього природного середовища є:

• нормотворча діяльність із раціонального використання і охорони навколишнього природного середовища;

• організаційна діяльність в даній сфері, зокрема планування, фінансування, ліцензування;

• моніторинг навколишнього природного середовища, контроль і нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

У сфері природокористування і охорони навколишнього природного середовища застосовуються такі методи управління, як розпорядження, заборони і дозволи. Значне місце в діяльності природоохоронних органів має видача відповідних дозволів на використання природних ресурсів (ліцензування), узгодження тих або інших видів діяльності, рекомендації по раціональному використанню і охороні навколишнього природного середовища.

Удосконалення системи управління і законодавчого регулювання у сфері охорони навколишнього середовища безпосередньо витікає з необхідності виходу з екологічної кризи, в якій опинилася не тільки наша країна, але і вся світова спільнота в цілому.

За останні п'ять років не покращала жодна глобальна екологічна характеристика (виснаження озонового шару, концентрація парникових газів в атмосфері, втрати лісовкритих територій, площа пустель і земель, яким загрожує запустинювання, забруднення Світового океану і поверхневих вод суходолу - всі показники зростають від року в рік). Ми йдемо до Землі, з якою збриті ліси, з отруєним океаном, помиями замість прісної води на суходолі і всіма іншими властивостями, про які ми навіть не здогадувалися.

На такій Землі людина жити не зможе, і йти йому буде нікуди, а захиститися нічим. Його економічні і технічні можливості стануть приростати все повільніше у міру руйнування природи, а соціальні проблеми все більш загострюватимуться. У цій украй важкій екологічній ситуації потрібні абсолютно якісні важелі захисту природи, які вже не можуть просто обмежуватися реформуванням екологічних державних органів, а мова повинна йти про нові ідеї державності, причому не тільки в Україні, але і в світі в цілому.

Уряд України не має стратегічної концепції реформ, що проводяться, як у сфері економіки, так і в екології. У сфері управління раціонального природокористування і охорони довкілля відбувається нерідко незрозуміле реформування органів охорони природи. Не повною мірою використовується такий важливий механізм, як правове стимулювання раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища, щороку знижується фінансування розділу "Охорона навколишнього середовища" . У сучасний період необхідно радикально удосконалити систему державних органів по раціональному природокористуванню і охороні навколишнього природного середовища, забезпечити ухвалення не тільки нових, але і якісних екологічних законів, забезпечити науковий підхід в законотворчості, що неможливе без концепції правового регулювання в цій сфері, удосконалювати інші організаційно-правові форми діяльності держави з урахуванням нового періоду, до якого повинна перейти наша країна.

Рекомендується здійснювати побудову податкової системи з урахуванням екологічного чинника, зокрема пільгового оподаткування; участь комерційних банків у сфері стимулювання екологічно орієнтованої підприємницької діяльності, пропонується сформувати ринок екологічних послуг; створити системи оцінки окремих природних ресурсів; впровадити довгострокові екологічні програми; розробити нові моделі співпраці між державою і галузями промисловості у сфері екології, розробити загальну державну методику визначення розмірів збитку навколишньому природному середовищу, а також приватні методики кожної області України, з урахуванням їх особливостей.