1 Суть інвестицій та інвестиційної діяльності підприємства

У процесі функціонування виробництва підприємства не тільки здійснюють і відшкодовують свої поточні витрати, але й розміщують частину доходів у розширення виробництва шляхом інвестування.

Термін «інвестиція» походить від латинського invest, що означає вкладати. Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає інвестиції, як «всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької і інших видів діяльності з метою одержання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту». Подібне визначення дається у матеріалах Комітету ООН з промислового розвитку: «інвестиції являють собою довгострокове вкладення економічних ресурсів з метою одержання і створення чистих вигод у майбутньому». Інвестиційна діяльність в Україні регулюється двома законодавчими актами – «Про інвестиційну діяльність» і «Про іноземні інвестиції»

Інвестиційний потенціал підприємства – сукупність інвестиційних можливостей підприємства, використання яких спрямоване для досягнення цілей інвестиційної стратегії підприємства.

Класифікація інвестицій на підприємстві здійснюється за певними видами потоків, а саме:

• фінансові (цінні папери) інвестиції. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 2, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. № 398/3691, зі змінами і доповненнями, під фінансовими інвестиціями слід розуміти активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Вони необхідні для придбання цінних паперів, які випускають підприємства або держава.

• реальні (виробничі) інвестиції або капіталовкладення – це вкладення капіталу у виробництво для оновлення існуючих і створення нових виробничих потужностей. До них відносяться:

безпосередні інвестиції – інвестиції в основні виробничі засоби (матеріальні і нематеріальні активи) та обігові засоби;

супутні інвестиції – вкладення капіталу в об’єкти, територіально і функціонально пов’язані з цільовим виробничим об’єктом (мережі електропередач, каналізації, вкладення в охорону навколишнього середовища, соціальну інфраструктуру);

інвестиції в науково – дослідні роботи забезпечують і супроводжують інвестиційний проект, тобто це матеріальні кошти, необхідні для проведення перед проектних досліджень, а також оборотні засоби для забезпечення поточної діяльності науково-дослідної організації, яка працює за замовленням підприємства.

• прямі іноземні інвестиції – закордонні вкладення капіталу, що за величиною становлять не менше 10 % вартості певного інвестиційного проекту;

• портфельні інвестиції – закордонні інвестиції, менші 10 % вартості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту.

Джерела фінансування інвестицій:

• власні фінансові ресурси і внутрішньогосподарські резерви;

• запозичені власні кошти;

• залучені фінансові кошти, отримані від продажу акцій, паїв трудового колективу;

• грошові кошти, централізовані об’єднаннями підприємств;

• засоби позабюджетних фондів;

• кошти державного бюджету;

• кошти іноземних інвесторів.