2 Система показників, що оцінюють ефективність управління організацією

До показників, що характеризують внутрішню ефективність управління підприємством, відносять:

- ступінь використання ресурсів (оцінюють показником рентабельності ресурсів);

- рентабельність обороту (відношення прибутку до обороту капіталу);

- коефіцієнт прибутковості (відношення обороту капіталу до сумарних витрат);

- зміна ринкової частки підприємства.

Цікавим сучасним підходом до оцінки потенціалу підприємства є використання збалансованої системи показників – систему ключових індикаторів діяльності, представлених по чотирьох напрямках:

- фінансові ключові індикатори діяльності (КІД), які дають уяву про кінцеву ефективність діяльності підприємства КІД, які характеризують взаємовідносини підприємства з клієнтами і постачальниками;

- КІД внутрішніх бізнес процесів, які характеризують операційну досконалість підприємства;

- КІД навчання і росту, які показують рівень персоналу і перспективи розвитку.

3 Напрями поліпшення потенціалу управління підприємством

Підприємство – механізм, який перетворює стратегію власника і вищого керівництва в гроші. Ціль - отримання прибутку. Для досягнення цієї цілі потенціал управління може застосовувати наступні напрямки:

1) реінжиніринг — фундаментальне переос­мислення та радикальна перебудова господарських процесів для їх відчутного поліпшення. Р. передбачає відмову від застарілих правил, систем та структур і пропонує нові способи організації діяльності з метою істотної зміни її показників.

Здійснення реінжинірингу передбачає такі стадії:

- форму­вання бажаного образу та цілей організації з позицій майбутнього виживання й розвитку;

- створення моде­лі існуючих видів її діяльності;

- розробку нової моде­лі виду діяльності — перепроектування обраних гос­подарських процесів у результаті створення ефек­тивніших робочих процедур, формування нових функцій персоналу, визначення обладнання, прог­рамного забезпечення та формування спеціалізова­ної інформаційної системи, тестування нової (її по­переднє застосування в обмеженому масштабі);

- ши­роке впровадження створеної моделі в практику.

2) застосування гнучких організаційних структур управління, що дають можливість підприємствам змінювати свою організаційну структуру відповідно до визначених пріоритетів розвитку (матричні, проекті, програмноцільові, координаційні організаційні структури).

3) впровадження систем загального керування якістю (TQM), що дозволить контролювати якість виконуваних робіт на кожному етапі виробничого процесу, у кожній сфері діяльності підприємства.

4) децентралізація управління, що передбачає участь керівників нижчих рівнів у процесі керування підприємством.

5) створення і використання мотиваційних систем з метою стимулювання і мотивування працівників у ефективній роботі.

6) впровадження контролінгу у діяльність підприємств з метою збору, аналізу та оцінювання інформації для прийняття управлінських рішень.

7) обґрунтування ефективності розглянутих заходів на результати діяльності, а саме на досягнення визначених цілей.

Оцінити ефективність впровадження даних напрямів на підприємстві можна за допомогою показників, що характеризують:

- результативність – ступінь досягнення запланованих результатів:

(2.92)

Р – результативність;

Др - досягнутий результат;

Зр - запланований результат .

- ефективність – відношення досягнутих результатів до використаних ресурсів:

(2.93)

Еф – ефективність;

Др - досягнутий результат;

Нр - необхідні ресурси.