3 Напрями поліпшення управління інвестиційним потенціалом підприємства

Слід зазначити, що інвестиційний процес на підприємстві залежить від наявності та доступності до джерел фінансування інвестицій. Найважливішим джерелом є власні кошти підприємства, які формуються за рахунок прибутку, амортизаційних відрахувань, виручки від реалізації вибулого і надлишкового майна, позареалізаційних доходів (від володіння корпоративними правами, оренди, лізингових операцій та ін.) та інше.

Суттєвим джерелом інвестування в ринкових умовах є позики. Тут основною формою фінансування є кредит, тобто надання грошових сум в борг на певний час за відповідну плату. Спеціальними формами довгострокового кредитування є оренда і лізинг. За допомогою кредитів значно розширюються фінансові можливості підприємства, але водночас виникає ризик, пов'язаний з необхідністю повернення боргів і сплати процентів за кредит. Тому підприємству слід підтримувати оптимальне співвідношення між власним і позичковим капіталом: зменшення питомої ваги позичкового капіталу у його загальній структурі погіршує фінансові можливості підприємства, призводить до зниження прибутковості, але надмірна заборгованість загрожує втратою довіри інвесторів через можливу неспроможність сплатити надто великі зобов'язання. Визначення необхідного розміру залучення фінансових ресурсів можна здійснити за допомогою таких показників: наявність власних тимчасово вільних фінансових ресурсів; рівень економічної рентабельності організації та рентабельність власних ресурсів; ступінь платоспроможності організації.

Незалежно від того, які джерела інвестування вибирає для себе підприємство чи інвестор, основним критерієм інвестиційної привабливості виступає ефект від їх вкладання, тобто досягнутий позитивний результат, визначений за допомогою фінансово-економічних та ринкових показників діяльності. Зокрема, інвестиційна привабливість окремої сфери діяльності (галузі) може здійснюватись за такими напрямками: важливість галузі – значення продукції, її особливість, частка експорту, залежність від імпорту, рівень забезпеченості внутрішніх потреб країни; характеристика споживання продукції галузі, рівень конкуренції чи монопольності, особливості ринку збуту, фактичні та потенційно можливі обсяги ринку; рівень державного втручання в розвиток галузі (законодавство, податки, амортизаційна та кредитна політика); соціальна роль галузі та кількість робочих місць, середня зарплата, екологічна забезпеченість виробництва; фінансові умови роботи галузі (середній рівень прибутковості, оборотність активів).

У процесі дослідження інвестиційної привабливості окремого підприємства доцільно використовувати такі критерії: загальна характеристика підприємства – характер технології; наявність сучасного обладнання, складського господарства, власного транспорту; географічне розміщення; наближеність до транспортних комунікацій; характеристика технічної бази підприємства – стан технології, вартість основних фондів, визначення коефіцієнту фізичного та морального старіння основних фондів; номенклатура продукції, що випускається; виробнича потужність; місце підприємства в галузі, на ринку, рівень його монопольності; характеристика системи управління; статутний фонд, власники підприємства, ціна акції; структура витрат на виробництво; обсяг продукту та напрямки його використання; оцінювання фінансового стану підприємства.