Тема 2.4 Управління фінансовим потенціалом підприємства Зміст лекційних занять

1 Сутність та характеристика фінансового потенціалу підприємства

2 Система узагальнюючих показників оцінювання фінансового потенціалу підприємства.

3 Управління фінансовим потенціалом підприємства.

4 Аналіз загрози банкрутства підприємства.

1 Сутність та характеристика фінансового потенціалу підприємства

Фінансовий потенціал підприємства (ФПП) - сукупність фінансових ресурсів (засобів) підприємства та здатність (вміння) їх ефективно використовувати для досягнення цілей підприємства.

ФПП охоплює такі елементи:

- фінансові ресурси на розрахунковому рахунку підприємства;

- фінансові ресурси в цінних паперах;

- фінансові ресурси у майні підприємства ;

- фінансові результати поточної діяльності;

- інформаційне забезпечення фінансової діяльності;

- кадрове забезпечення фінансової діяльності;

- фінансовий менеджмент підприємства.

Фінансовий потенціал у працях багатьох вчених визначається як обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, якими воно може розпоряджатися для здійснення поточних та перспективних витрат. Ці ресурси беруть участь у виробничо-господарській діяльності та залучаються для фінансування певних стратегічних напрямів розвитку підприємства. Таким чином, фінансовий потенціал забезпечує можливість трансформації ресурсного і виробничого потенціалів в результати діяльності підприємства. Не менш важлива і його роль у відтворювальних процесах на підприємстві. До складу фінансового потенціалу включають різні фінансові ресурси, що складаються, в свою чергу, зі статутного, додаткового і резервного капіталів, цільового фінансування, фондів накопичення, оборотних активів тощо. Таким чином, фінансовий потенціал можна визначити як фінансові ресурси, з приводу яких виникають відносини на підприємстві з метою досягнення його ефективного та рентабельного функціонування.

Характеристика фінансового потенціалу може бути виконана з позиції як короткострокової, так і довгострокової перспективи. У першому випадку говорять про ліквідність і платоспроможність фірми, у другому – про її фінансову стійкість. Фінансовий потенціал забезпечує можливість трансформації ресурсного і виробничого потенціалів у результати діяльності підприємства. До певної міри фінансовий потенціал виступає в ролі важеля, що формує механізм динамічної трансформації ресурсів у результати діяльності підприємства. Не менш важлива і його роль у відтворювальних процесах на підприємстві.

2 Система узагальнюючих показників оцінювання фінансового потенціалу підприємства

Формування та ступінь використання ФПП відстежують за допомогою системи фінансових показників.

Показники, що характеризують ефективність використання коштів підприємства:

- рентабельність власного капіталу, що характеризує ефективність використання власних коштів

, (2.50)

ЧПр – чистий прибуток;

ВК – власний капітал;

- рентабельність капіталу, що характеризує ефективність використання довгостроково інвестованих у діяльність підприємства коштів

, (2.51)

_,

Зд- довгострокові боргові кошти;

Зк – короткострокова заборгованість;

А- підсумок балансу.

- рентабельність діяльності, що показує частку прибутку у виручці підприємства

, (2.52)

Вр – виручка від реалізації.

Крім рентабельності, найважливішими показниками оцінювання ефективності використання коштів підприємства є показники оборотності:

- оборотність капіталу, що показує, скільки разів за розглянутий період капітал перетворюється на гроші, який виторг приносить кожна гривня капіталу:

, (2.53)

в тому числі:

- оборотність основних коштів:

, (2.54)

ОК – основні кошти;

- оборотність обігових коштів:

, (2.55)

В_об.к - вартість оборотних коштів.

Чим вищі значення цих показників, тим ефективніше підприємство використовує дану групу активів.

У свою чергу, на аналіз оборотності оборотних коштів деталізують такі показники:

- оборотність запасів, термін оборотності запасів:

, (2.56)

, (2.57)

ОЗ – оборотність запасів;

Т_з - термін оборотності запасів;

З – середня вартість запасів на період;

Т –тривалість періоду.

Чим вища оборотність запасів, тим менший "баласт" запасів, потрібний підприємству для отримання відповідного розміру виручки.

- оборотність дебіторської заборгованості (ДЗ), термін оборотності ДЗ:

, (2.58)

, (2.59)

О_д – оборотність ДЗ;

Т_д - термін оборотності ДЗ;

Д_з – середня величина дебіторської заборгованості на період;

Т_д – тривалість періоду.

Чим менший термін оборотності ДЗ, тим швидше підприємство одержує кошти за відвантажену продукцію.

- оборотність кредиторської заборгованості (КЗ), термін оборотності КЗ:

, (2.60)

, (2.61)

Ок – оборотність КЗ;

Тк - термін оборотності КЗ;

Кз – середня величина кредиторської заборгованості на період.

Іноді збільшення терміну продажу, який надається покупцям допомагає наростити обсяг реалізації, тому чим повільніше підприємство оплачує кредиторську заборгованість, тим довше воно користується безвідсотковим кредитом, тому низька оборотність кредиторської заборгованості вигідна підприємству.

Термін оборотності оборотного капіталу визначають:

Тоб = Тз + Тд – Тк. (2.62)

За цим показником можна зрозуміти, за скільки днів оборотний капітал перетвориться на гроші.

Оборотність тісно пов'язана із платоспроможністю підприємства, тобто здатністю вчасно розраховуватись за своїми боргами. Основними показниками платоспроможності є:

- коефіцієнт покриття;

- коефіцієнти ліквідності.

Окрім коефіцієнтів платоспроможності існують спеціальні показники оцінки фінансової стійкості підприємства, що характеризують ступінь незалежності від зовнішніх джерел фінансування:

- коефіцієнт автономії;

- коефіцієнт маневреності;

- коефіцієнт заборгованості (Кз):

, (2.63)

П – позичковий капітал;

- індекс фінансової напруженості (І):

. (2.64)

EVA є своєрідним індикатором якості управлінських рішень. Постійна позитивна величина показника EVA свідчить про збільшення вартості компанії, тоді як негативна – про її зниження.

, (2.65)

де Кз - капітал, який залучається у розвиток.

Показниками економічної доданої вартості є:

1) показник рентабельності власного капіталу ROE (Return on Equity). Цей показник характеризує співвідношення чистого прибутку після сплати податків до власного капіталу підприємства і показує, скільки чистого прибутку дає одиниця власного капіталу. Максимізація цього показника – головне завдання управління підприємством. Якщо чистий прибуток і власний капітал мають адекватну оцінку, то нормальною вважається рентабельність не менша 20 %. Високе значення ROЕ відповідає потенційним можливостям зростання підприємства

2) рентабельність активів ROA (Return on Total Assets) - фінансовий коефіцієнт, що характеризує ефективність використання всіх активів підприємства. Розраховується як частка від ділення чистого прибутку на середньорічну величину активів. Рентабельність активів характеризує результативність вкладення коштів у капітал підприємства та раціональність використання їх діючим менеджментом. Рентабельність активів показує, наскільки ефективно використовуються активи підприємства. Цей показник дозволяє оцінити можливості підприємства щодо забезпечення рентабельності власного капіталу. Якщо чистий прибуток та активи мають адекватну оцінку, то нормальною вважається рентабельність не менша 14 %.

3) рентабельність використання капіталу (ROCE) - фінансовий показник, що оцінює ефективність використання залученого капіталу. Він використовується для оцінки використовуваного капіталу.

, (2.66)

де EBIT - прибуток до оподаткування,

Ч.а - чисті активи.

4) показник ціни капіталу (WACC). Середньозважена вартість капіталу є середньою вартістю власного і позикового капіталів, зважена за їх частками у загальній структурі капіталу. Середньозважена вартість капіталу відображає справжні витрати фірми на отримання коштів для проекту, адже для отримання коштів на нові проекти більшість фірм використовують комбінацію власного капіталу і боргового фінансування. Якщо фінансування надходить з двох джерел, то доречною відсотковою ставкою буде середнє значення двох ставок фінансування.

При розрахунку WACC компанії необхідно завжди пам'ятати:

• відсотки, що сплачуються із запозиченого капіталу (ураховуючи і кредиторську заборгованість), зараховують до витрат на виробництво продукції, тобто включають до її собівартості. Таким чином, вартість запозиченого капіталу після сплати податків стає нижчою за вартість до сплати податків;

• до структури капіталу компанії не зараховують короткотерміновий борг (тобто до розрахунків WACC не будуть залучатися джерела короткотермінових засобів у випадку, коли цього конкретно не вимагають нормативні акти певної країни).

Таким чином, економічний зміст WACC полягає в тому, що підприємство може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижчий за поточне значення показника WACC. Зіставлення показника рентабельності використання капіталу з показником ціни капіталу дозволяє зробити висновок про те, що управління капіталом на підприємстві є ефективним у випадку перевищення рентабельності капіталу над його ціною: ROCE-WACC → max.

Для визначення прибутковості власного капіталу використовують модель Дюпона. Математично модель Дюпона можна подати у такому вигляді:

, (2.67)

де Р_вк – рентабельність власного капіталу;

ЧП – чистий прибуток;

А – загальна сума активів;

ВР – виручка від реалізації;

ВК – власний капітал.

Із запропонованої моделі видно, що рентабельність власного капіталу залежить від трьох факторів: рентабельності продаж, оборотності активів та структури авансованого капіталу.

Значення виділених факторі пояснюється тим, що вони в певному розумінні характеризують всі сторони фінансової діяльності підприємства, його динаміку.

Зобразимо модель Дюпона графічно (рисунок 2.4)

Рентабельність власного капіталу

Рентабельність активів

Фінансовий леверидж (важіль)

Рентабельність

продажу

Оборотність

активів

Рисунок 2.4 – Взаємозв'язок окремих показників оцінки фінансового стану підприємства (таблиця Дюпон)

Призначення моделі Дюпона – виявити фактори, які визначають ефективність функціонування бізнесу, оцінити рівень їх впливу і утворені тенденції в їх змінах та значеннях.

Ця модель використовується і для порівняння оцінки ризику інвестування чи кредитування даного підприємства.