6.Етапи розвитку світової валютної системи

Складовими частинами світової валютної системи є золото і платіжні засоби (міжнародні валютні ресурси), механізм регулювання валютних курсів і паритетів, міжнародні валютні ринки, організація міжнародного кредитування та міжнародних розрахунків.

Система золотого стандарту.

Світова валютна система вперше виникла в ХІХ ст., в основі якої був золотомонетний стандарт. Коли більшість держав випускали свої грошові одиниці у вигляді золотих монет. Всі функції грошей всередині країни в тому числі функцію світових грошей виконували золоті монети, зливки, . В золотомонетному обігу валютний курс – співвідношення між валютними різних держав – не може істотно відхилення від золотого паритету, тобто від співвідношення вагових кількостей золота, які є в різних національних монетах.

В цій системі паперові банкноти вільно обмінювалися на золото за номіналом, що давало системі гнучкість і стійкістю.

На початку ХХ ст., коли виникають монополістичні об’єднання, швидко зростає товарообіг, з’явилась необмежена кількість золота і тому виник золотодевізний стандарт і золото зливковий стандарт, що було підтверджено міждержавною угодою, укладеною в 1922р на Генуезькій конференції.

У період золотозливкового стандарту, який існував у Великобританії і Франції, золоті монети в обіг не випускалися, але ЦБ обмінювали за фіксованою державною ціною паперові банкноти тільки на золоті зливки стандартної ваги (тільки на золоті зливки) близько 12,5 кг. Обіг золотих монет частково зберігся тільки у США.

У золотодевізному стандарті паперові гроші взагалі не розмінювалися на золото, але ЦБ цих країн обмінювали свої національні банкноти на іноземну валюту (девіз), яка залишалася розмінною на золото.

Система золотого стандарту проіснувала до 30-х років ХІХ ст.

На зміну цій системі в 1944р і до 70 років прийшла бреттон-вудська або золотодоларова валютна система. Основними елементами цієї системи були:

1. Функція світових грошей збереглася за золото і використовувалось воно в основному для рівноваги платіжних балансів різних держав, коли всі валютні ресурси виявилися вичерпними.

2. Поряд з золотом функція світових грошей почав виконувати долар, оскільки економіка США не постраждала у війні і була велика кількість військових замовлень, які союзники США оплачували їх переважно золотом.

3. США взяло на себе зобов’язання обмінювати долари на золото за офіційною ціною – 35 доларів за тройську унцію – 31,1 грам чистого золота. Ринкова ціна золота не могла відхилятися від офіційного.

4. Введений режим фіксованих валютних паритетів, тобто законодавчо встановлено співвідношення між валютами. Ринкові курси валют не могли відхилятися від фіксованих паритетів більше ніж на 1%.

У 1947 році був створений МВФ. У 1992 році у МВФ входило 167 країн.

Напрямки діяльності МВФ:

• Регулювання валютних курсів;

• Підтримання сталості валютних паритетів;

• Усунення валютних обмежень;

• Надання своїм членам кредитів.

Сучасна світова валютна система

У 1971-1973 роках режим фіксованих валютних курсів змінився на плаваючі, в умовах таких курсів можливі інші методи його стабілізації:

1. Проведення валютної інтервенції, тобто скупки чи продажу ЦБ своєї валюти з метою зміни співвідношення між попитом на неї і пропозицією і тим самим підвищенням чи зниженням курсу;

2. Прикріплення національної валюти – лідера (долара США) і спільне з ним плавання, тобто пропорційне змінювання курсів;

3. Спільне плавання валют групи країн шляхом встановлення твердих співвідношень між своїми валютами країнами ЕС. Ці всі в 1976 році в столиці Ямайки – Кінгстоні. Тоді було відмінено офіційну ціну золота. Розрахунковою базою валютних паритетів і курсів були проголошені спеціальні права позики (СДР).

СДР – міжнародні платіжні і резервні засоби, що випускаються МВФ і використовуються для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом запису на спеціальних рахунках і як розрахункова одиниця МВФ.

СДР надаються країнам – учасницям МВФ пропорційно їх квотам у цьому фонді і необхідні їм для регулювання платіжних балансів, нагромадження резервів, порівняння курсів національних валют.