Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення й покажіть відмінності між матеріальним і нематеріальним виробництвом. Що таке «духовне виробництво»?

2. Охарактеризуйте основні риси натурального і товарного виробництва.

3. Які умови виникнення товарного виробництва?

4. Як ви розумієте економічну відокремленість товаровиробників?

5. Які загальні риси і відмінності простого й розвинутого товарного виробництва?

6. Назвіть основні фактори виробництва і розкрийте іхній взаємозв’язок.

7. Розмежуйте поняття «економічне зростання» й «ефективність виробництва».

8. Назвіть економічні й соціальні показники ефективності виробництва та спосіб їхнього розрахування.

9. У чому полягає специфіка поняття «товар - послуга»?

10. Зіставте теорію трудової вартості і з теорією граничної корисності і обґрунтуйте, чому їх необхідно поєднувати.

Тема 6: “Гроші.Товарно-грошові відносини”

Гроші всюди присутні, і якщо порушити грошовий обіг, порушиться нормальне функціонування усього господарського організму.

Мілтон Фрідмен

Мета заняття: - ознайомити студентів із економічною суттю грошей і їх роллю;

- розкрити функції грошей і їх еволюцію;

- розкрити поняття грошової маси;

- пояснити поняття грошового обороту, швидкості обороту грошей та роль грошового мультиплікатора.

План

1. Суть грошей.

2. Форми грошей і їх еволюція.

3. Функції грошей.

4. Сутність грошового обороту.

5. Поняття грошової маси. Грошовий мультиплікатор.

6. Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий обіг.

Основні терміни і поняття

Грошовий загальний еквівалент. Міра вартості. Засіб обігу. Засіб нагромадження. Засіб платежу. Паперові гроші. Банкнота. Чек. Кредитна картка. Електронні гроші. Грошова маса. Грошовий агрегат. Валютний курс. Конвертованість грошей. Інфляція. Антиінфляційна політика.

1. Суть грошей

Суть грошей визначається, як правило, лише на основі їх функціонального застосування. Вихідною моделлю такого підходу стала формула запропонована ще в минулому столітті американським економістом Ф. Вокером: “Гроші – це те, що вони виконують”. Автори підручника “Економікс” К.Р.Макконнелл і С.Л.Брю дають таке визначення сумі грошей: “Гроші – є тим, що вони роблять. Все те, що виконує функції грошей, є грішми”.

Аналогічне визначення специфіки грошей знаходимо і в навчальному виданні “Money and Banking”, “Гроші, зазначається в цьому підручнику,- можуть мати лише функціональне визначення. Їхня специфіка може бути з’ясованою лише на основі окреслення характеру їх використання. “Все, що виконує грошові функції є грішми”. Форма зовнішнього вияву грошей, що реалізується через грошові функції, сприймається як безпосередній вираз їхньої суті.

В ринковій економіці, на будь-якому етапі її розвитку, вся сукупність господарських зв’язків реалізується через систему вартісних відносин. Вартість визначає не лише конкретно – історичні умови суспільного виробництава товарів і послуг, а й специфічні особливості їх обміну, розподілу і споживання. Вона характеризує органічну єдність цих структур і виступає як економічна категорія, що визначає найглибші основи суспільного відтворення. Завдяки цьому теорія вартості завжди виступає в ролі об’єктивного підгрунтя для аналізу економічних процесів. Це стосується структури дослідження всієї сукупності економічних зв’язків, в т.ч. й теоретичного аналізу грошей, які за своєю суттю найбільш тісно пов’язані з зазначеною категорією, будучи безпосередньою формою її реалізації.

Чіткого і такого, щоб визначалося економістами всіх теоретичних шкіл і напрямів, визначення сутності грошей не існує. Раціоналістична концепція пояснює походження грошей як результат угоди між людьми, які переконалися в тому, що для пересування вартостей в обміні товарів необхідні спеціальні інструменти. Ця ідея щодо грошей панувала аж до кінця 18 ст. Суб’єктивно-психологічний підхід до походження грошей є присутнім у поглядах і багатьох сучасних західних економістів. Так, П.Самуєльсон визначає гроші, як штучну соціальну умовність. Американський економіст Дж.К.Гелбрейд вважає, що “закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами – продукт угоди між людьми”.

Стосовно сутності грошей можна виділити такі напрямки:

• Металістична теорія грошей (набула розвитку на початку капіталізму – у 16-17 ст.) ототожнює їх із благородними металами. Прехильники цієї теорії визначають лише ті функції грошей, для виготовлення яких потрібні металеві гроші: міра вартості, засоби створення багатства і світові гроші.

• Номіналістична теорія грошей полягає в тому, що вони не мають товарної природи, а є умовним знаком цінність якого визначається державою і не залежить від металевого вмісту.

• Кількісна теорія грошей (заснована ще 17 ст. в Англії і Франції) стверджує що вартість грошей обернено пропорційна до їх кількості; за грошима визначається лише функція засобів обігу.

• Марксиська теорія грошей вважає що гроші це товар, що стихійно виділився з маси всіх інших товарів і виконує роль загального еквівалента, в якому всі інші товари виражають свою вартість.