3. Види підприємств

Формування ринкової структури економіки України призведе до появи різноманітних форм сучасних підприємств. Їх можна класифікувати за різними критеріями, найпоширенішими з яких є форма власності, розмір, сфера діяльності.

Види підприємств за формою власності

Залежно від основних форм власності (приватна, колективна, державна) розрізняють такі організаційні види підприємств – одноосібне володіння, партнерство або товариство, корпорація (акціонерне товариство), державне підприємство.

Одноосібне Види Партнерство

володіння підприємств або товариство

за формами

власності

Державне Корпорація

підприємство (акціонерне

товариство)

Рис. Види підприємств за формами власності.

I. Одноосібне володіння – підприємство, в якому майно належить одному суб’єкту, що самостійно веде справу, отримує весь дохід і несе відповідальність.

Переваги таких підприємств: економічна самостійність, свобода, високий стимул виробництва, низькі організаційні витрати.

Недоліки: фінансових ресурсів недостатньо для швидкого розширення виробництва, багатоманітність обов’язків у власника (що може призвести до помилкових рішень).

Це форма досить поширена і найменш стійка.

II. Партнерство, або товариство – форма організації бізнесу, що засновується на об’єднанні (пайовому, дольовому) майно різних власників.

Паї відіграють двоїсту роль. По-перше дохід членів товариства пропорційний до паїв. По-друге надання права голосу пропорційне до паю.

Розрізняють такі види партнерства:

- повне товариство;

- товариство з обмеженою відповідальністю;

- змішане (командне товариство).

Найпоширенішим є повне товариство. Його учасники несуть відповідальність за роботу фірми у розмірах як свого внеску, так і своїх особистих коштів. Тобто на карту ставиться усе майно, навіть квартира, авто чи конто учасника. Цей статус використовують невеликі фірми у сфері послуг (юридичних, аудиторських, медичних).

У товариствах з обмеженою відповідальністю майнова відповідальність партнерів не перевищує суми, яку вони внесли при створенні товариства. Статутний фонд в Україні повинен становити не менше 100 мін.зарплат (11800 грн.) Учасник товариства може зробити лише 1 постійний внесок, від чого залежать права членства і ця частка може бути продана чи передана у спадок. До реєстрації товариства необхідно зробити внесок у розмірі 30% від постійного внеску. Крім того, учасники зобов’язані робити доплати. Їх права: отримання паю, участь в управлінні. Збори – головний орган товариства. Річний прибуток може бути використаний для тантьєми (винагорода директором, менеджером у формі % від прибутку)

Змішане (командне) товариство – товариство, до якого поряд з одним або декількома учасниками, котрі є відповідальними щодо зобов’язань товариства всім своїм майном, належать також учасники, відповідальність яких обмежується внеском у майні товариства. Право голосу мають тільки дійсні члени.

Позитивні риси: зростання фінансових можливостей, зменшення ризику банкрутства і створення довіри у банків щодо кредиту, вдосконалення управління в результаті розподілу функцій.

Недоліки: розходження у поглядах, інтересах партнерів.

ІІІ. Корпорація (акціонерне товариство)

Акціонерне товариство – це організація, яка має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язання тільки майном товариства.

Акція – це цінний папір, який підтверджує право акціонера брати участь в управлінні АТ, у його прибутках, у розподілі залишків майна товариства при його ліквідації.

Дивіденд – це дохід, який виплачується власникам акцій АТ з його прибутку.

Контрольний пакет акцій – це кількість акцій, достатня для повного контролю за діяльністю АТ. Дає право вирішального голосу на зборах АТ. Теоретично контрольний пакет акцій повинен становити 50% + 1 акція від випущених. На практиці він може бути і 20-30% загальної кількості, оскільки дрібні акціонери здебільшого не беруть участі у зборах.

Існує певний порядок створення АТ. Якщо воно створюється на основі державного, то потрібно рішення трудового колективу, потім необхідно отримати згоду держаного органу. Далі спеціальною комісією оцінюється майно підприємства, на базі цієї оцінки визначається статутний фонд, який фіксується в банку.

З дозволу Держбанку відбувається розповсюдження акцій або засновниками або через банк. Реалізація може здійснюватися шляхом відкритої підписки або через розподіл акцій між засновниками, які мають тримати в себе не менше 25% статутного фонду впродовж двох років.

Розповсюдження починається із опублікованого повідомлення про відкриття підписки, в якому зазначається найменування АТ, мета діяльності, засновники, строк проведення (не більше 6 місяців)

Особи, що підписалися на акції, мають попередньо перерахувати 10% номінальної вартості акцій, а засновник дає їм зобов’язання продати відповідну кількість акцій.

Після закінчення підписки збираються установчі збори. Підпискою має бути охоплено не менше 60% акцій, інакше заснування не відбудеться і акціонерам протягом 30-ти днів повертаються кошти. Якщо акції розподіляються між засновниками, то вони мають оплатити 50% акцій до установчих зборів.

Засновницька конференція повинна відбутися не пізніше, ніж за 2 міс. З моменту закінчення підписки. На ній приймається рішення про створення АТ; коригується статутний фонд. Пишеться заява про реєстрацію та копії засновницьких документів, які подаються до виконавчої ради. Через місяць товариство реєструється.

АТ випускає акції з реквізитами: назва АТ, місцезнаходження, найменування цінного паперу, порядковий номер, дата випуску, вид акції, номінальна вартість, розмір статутного фонду на день випуску акцій, строк виплати дивідендів, підпис голови правління.

Акції вільно продаються і купуються. Загальна номінальна вартість випущених акцій – статутний фонд АТ, не менший 1250 мін.зарплат.

Вищим органом управління акціонерним товариством є збори акціонерів. Голосування: одна акція – один голос. Загальні збори збираються раз на рік. Акціонери, що мають більше 20% голосів, можуть вимагати проведення зборів.

В АТ обирається рада, яка здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу. Виконавчим органом є правління, роботою якого керує голова. Правління вирішує всі питання діяльності АТ. Воно підзвітне лише раді і зборам.

Контроль за фінансовою діяльністю правління здійснює ревізійна комісія, яка обирається з числа акціонерів і представників трудового колективу. Трудові колективи мають право першочерговості в придбанні акцій, значна частина передається на пільгових умовах.

Розглянемо структуру АТ на прикладі Львівського концерну «Електрон», утвореного в червні 1992 р. Воно об’єднує понад 50 тис. акціонерів, велику кількість філій, дочірніх та спільних підприємств.

Президент

Правління АТ

Ревізійна комісія

Філіїї (35)

Апарат управління

Спільні підприємства (10)

Рада директорів

Орендне підприємств-во (1)

Учена рада

Дочірні підприємства (22)

Представниц-тва

Філії дочірніх підприємств(19)

Рис. Структура АТ концерну «Електрон»

АТ «Електрон» є фірмою-виробником з розгалуженою сферою діяльності, що здійснюється підприємствами (дочірні, спільні, орендні)

Вищим органом управління є збори, які призначають президента, правління, ревізійну комісію, вчену раду, раду директорів, апарат управління.

Синонімом сучасної корпорації є холдингові компанії, які виступають власником контрольних пакетів акцій низки підприємств.

Компанії, акціями яких володіє холдинг, є по відношенню до нього дочірніми. Позитивні риси АТ: можливість розширювати джерело (заощаджень) нагромаджень; демократизування управління підприємствами; послаблення диспропорції між групами «А» і «Б»; прискорення переливу капіталу; здійснення регулювання кількості грошей; зацікавленість працівників; дає можливість формувати потужні виробничі комплекси, які здатні конкурувати із світовими компаніями.

Негативні: банкрутство дрібних АТ; посилення контролю гігантських АТ і створення монополій.

Державні підприємства засновані на державній власності, яка має два рівні: загальнодержавний і комунальний.

Майном і виробничо-комерційною діяльністю загальнодержавних підприємств розпоряджається вищий орган державної влади.

Комунальні підприємства є власністю адміністративно-територіальних одиниць влади.

У державному секторі знаходяться підприємства, що виробляють продукцію, широко доступну для населення або капіталомістку, яка не може бути прибутковою, проте конче потрібна для технічного та технологічного зміцнення виробничого і наукового потенціалу країни. Через те державні підприємства є низько ефективними і спостерігається їхнє скорочення.

Державний сектор економіки України у виробництві промислової продукції становить менше 52%. З метою реформування державного сектора передбачено здійснити його структурне розмежування на 2 групи.

До І-ої увійдуть підприємства, яким буде надано статус казенних. Вони не підлягають акціонуванню і перебуватимуть у прямій адміністративній підпорядкованості відповідним органам державного управління. Це підприємства, що випускають продукцію, яка забезпечує обороноздатність і національну безпеку; виробляють екологонебезпечну продукцію; здійснюють державну монополію (транспорт, порти, пошта, зв’язок, енергетика, лікер-горілчані вироби). Власністю казенних підприємств, їхнім управлінням будуть розпоряджатися міністерства і відомства. Такі права їм передасть уряд.

До ІІ-ої групи державних підприємств належатимуть ті, які обов’язково мають корпоратизуватися на таких засадах, що не менше ніж 51% акцій належало державі. Так створюватиметься група нових для нашої країни підприємств – державних акціонерних товариств.

Таке реформування державного сектора дасть можливість підвищити ефективність управління н/г та створювати ринкове середовище.