4. Сутність грошового обороту

В процесі купівлі – продажу товарів, надання послуг, а також задоволення різного виду зобов’язань в грошовій формі виникають розрахунки і платежі. Такі розрахунки відбуваються і при розподілі грошових засобів. Сукупність всіх грошових засобів утворює грошовий оборот.

В зарубіжній економічній літературі дана класична модель кругообороту товарів і послуг, якими обмінюються домогосподарства і фірми, врівноважена відповідним потоком грошових платежів і здійснюється при обміні.

Підприємство і населення звязані між собою двома ринками.

За годинниковою стрілкою здійснюється оборот грошей, проти годинникової стрілки оборот товарів. Національний продукт і національний дохід рівні між собою – ланцюжок в цій схемі займають гроші.

Процеси, показані стрілками, називаються потоками, оскільки вони безперервні і тривалі. Потоки вимірюються в одиницях (грн.) за визначений період (день, місяць, рік).

Із всіх потоків найбільш важливими являються:

1) Національний продукт, т.б. сумарна вартість вісх готових товарів і послуг.

2) Національний доход, що характеризує сумарний доход, одержаний населенням, включаючи з/пл, решту, процентні виплати.

Кількісним вимірником товарних запасів є гроші.

На практиці всі показані звязки складніші, оскільки в сфері обороту товарів і грошей включаються процеси, зв’язані із заощадженнями, інвестиціями і фінансовими ринками.

Заощадження – це накопичення у вигляді готівкових грошей або вкладів ощадних банках, або для придбання цінних паперів.

Підприємства тратять більше, а ніж одержують від продажі своїх продуктів через те, що повинні здійснювати інвестиції.

Інвестиції здійснюються в основний капітал (здобуття знань, покупка приміщень, обладнань, компютерної техніки) і в товарні запаси (сировина, матеріали).

Оскільки більшість заощаджень здійснюється населенням, а інвестиції – підприємствами, необхідний набір механізмів, що забезпечують переміщення потоків в грошових засобах від перших до других.

Це переміщення здійснюється по двох каналах :

• прямого фінансування – безпосереднє переміщення від власників заощаджень до позичальників шляхом продажу акцій, облігацій.

• Непрямого фінансування, коли переміщення здійснюється через фінансових посередників, таких як банки, страхові компанії та інші.

Кількість грошей, необхідних для обігу можна визначити виходячи із кількісного рівняння Фішера: MV=PQ,

де М – кількість необхідних для обігу грошей,

V – швидкість обертання,

Р – ціна одиниці монотовару,

Q – кількість випущеної продукції.

Звідси

Якщо реальний обсяг виробництва PQ cтановить 1 трли.$ і оберт. 4 рази на протязі року: М=1трлн./4=250

Звідси: Р= МV/Q; M= PQ/V;

Можна розглянути на прикладі терезів:

V

M P

M P Q

Припустимо, що кількість грошей в обігу зросла в два рази, щоб відновити рівновагу треба продовжити плече в 2 рази на макрорівні.

Наприклад, В 16ст.відбувся наплив в Європу дорогоцінних металів(золота) зросла грошова маса. В Європі різко зросли ціни.

Фішер зясував, що кількість грошей в обігу і рівень цін пов’язані між собою.

Ц.б. чітко слідкує за грошовою масою, тому що ціни чутливо реагують на гроші під час інфляції.

Чим швидше обертаються гроші, тим менше їх треба.

Швидкість обігу можна прискорити таким способом:

1. Скороченням тривалості банківських операцій.

2. Рух грошових засобів громадян.

В економічно ровинутих країнах, грошових оборотів за рік більше.

V= PQ/M= ЧНП/ обсяг грошової маси;

Рівняння Фішера близьке за формою до широко відомої в економічній літературі формули Марка, яка розкриває зміст закону, що регулює кількісні параметри грошового обігу:

;

де ТЦ – сума цін товарів і послуг, що перебувають в обігу;

К – сума цін товарів, що їх продано в кредиті;

П – платежі, що надійшли;

ВП – взаємопогашені платежі;

О – число обігів окремої грошової одиниці.

Як видно з формули між кількістю грошей, що перебувають в обігу і швидкістю обороту кожної грошової одиниці існує зворотньо – пропорційний зв’язок. Тому збільшилась швидкість обігу грошей набувають важливого значення в умовах сучасного економічного розвитку України, виступає одним з факторів боротьбиби з інфляцією.

Зростання швидкості обігу грошей зумовлюється такими об’єктивними процесами як розвиток кредитної системи і безготівкових платежів, активним втручанням держави в процес відтворення капіталу, регулювання кредитно – фінансової системи з боку держави.

Важливим фактором прискорення обігу грошей виступає комерційний банківський кредит, розвиток мережі комерційних банків та розширення їх функцій. Швидкість обігу прискорюється також збільшенням поточного споживання кредиту.

Глибшим за змістом вважається кембриджське рівняння грошового обігу, яке розглядається теорією грошей як подальший розвиток рівняння обміну Фішера:

Md = k PQ;

де k – кембриджський коефіцієнт, який визначається співвідношенням між національним доходом і тією часткою грошей, що становить касові залишки.

Пр. Вироблений у країні продукт або реальний доход оцінюється в 20 000 тис. ум. од. Ціна умовних одиниць виробленого продукту дорівнює 200 грн.; Фізичні і юридичні особи постійно зберігають у формі грошових залишків 0,5 свого номінального доходу.

Додатковий попит на гроші (Md) = 2000 млн.грн.

(200грн·20000тис·0,5 =2000млн).