4.Обмеженість виробничих ресурсів
Виробничі ресурси обмежені, одні - відносно, інші абсолютно.
Відносна обмеженість існує тому, що потреби випереджають можливості виробництва, а останні обмежені наявними ресурсами. Обмеживши потреби, можна відносно зменшити й обмеженість ресурсів.
Окремі види ресурсів, і насамперед, не відтворювані, обмежені самою природою, отже, раніше чи пізніше настане час їх вичерпання вчені вже підрахували загальні розміри запасів нафти, газу, вугілля й інших корисних копалин та строк їх вичерпання. Обмеженими є площі чорноземів, лісів, водоймищ, басейнів річок. Щодо цих ресурсів можемо говорити по їх абсолютну обмеженість.
Обмеженість виробничих ресурсів зумовлює появу цілої низки складних економічних процесів і ситуацій:
по-перше, при досягнутому рівні НТП наявні виробничі ресурси обмежують виробничу діяльність;
по-друге виникає потреба в прискоренні ТП, який допомагає вводити в обіг нові ресурси;
по-третє, виникає необхідність економії виробничих ресурсів;
по-четверте, актуальною стає проблема вибору виробничих ресурсів і пошуку альтернативних варіантів їх використання.
В умовах обмеженості ресурсів перед суспільством і окремими виробниками виникає проблема вибору, пошуку альтернативних варіантів використання ресурсів. Вибір альтернативних варіантів полягає у пошуках найефективнішої комбінації ресурсів, а отже найраціональнішого їх використання.
Загальним орієнтиром у виборі альтернативних варіантів використання ресурсів є досягнення повної їх зайнятості і повного обсягу виробництва.
Окрема людина, підприємство або суспільство за умов відносної обмеженості ресурсів повинні постійно робити вибір із наявних можливостей, шукати альтернативні варіанти їх використання.
Використання відносно обмежених ресурсів слід пов’язувати з витратами виробництва.
Альтернативні витрати – це витрати на виробництво певного товару або послуги, обсяг яких визначається втраченими можливостями використання тих самих ресурсів на інші цілі.
Найефективніше комбінування ресурсів можливе за умови повної зайнятості та повних обсягів виробництва.
Похідним від поняття “економічна ефективність” є поняття “зрівняльна перевага”, тобто здатність товаровиробника виготовляти товари з меншими альтернативними витратами. Підприємець повинен знайти такий вид діяльності, який би мав порівняльну перевагу.
Проілюструємо механізм вибору альтернативних варіантів використання ресурсів (табл. 1)
Значення альтернативних можливостей
Таблиця 1
Можливості використання ресурсів |
Кількість побудованих |
|
Лікарень, шкіл |
Готелів |
|
A |
60 |
0 |
B |
55 |
10 |
C |
45 |
20 |
D |
30 |
30 |
E |
20 |
35 |
F |
0 |
40 |
Якщо ресурси використовуються для будівництва лікарень, шкіл то їх грошова оцінка складається із витрат на матеріали, робочу силу, оренду або купівлю землі.
Альтернативними витратами щодо них є витрати на будівництво готелів, офісів, що можуть бути збудовані за рахунок тих самих ресурсів. Уряд може спрямувати всі ресурси на будівництва лікарень або частку цих коштів – на будівництво готелів. Отже, обсяг будівництва даних об’єктів є ще й взаємо доповнюваними.
Щоб чіткіше уявити значення альтернативних можливостей об’єктів, побудуємо графік меж виробничих можливостей.
60
50
40
30
20
10
0 10 20 30 40 50 Кількість готелів
Мал. 1. Крива виробничих можливостей
Точки на графіку показують варіанти вибору ресурсів. З’єднавши їх отримаємо криву виробничих можливостей. Є можливість спостерігати різні варіанти у комбінації ресурсів. Якщо ресурси розподілити так, що виробництво здійснюється у межах виробничих можливостей (точки A, B, C, D, E, F), то досягається найвища ефективність економіки і правильність вибору. Точка К свідчить про недостатньо ефективне використання виробничих можливостей, а точка N знаходяться поза межею таких можливостей, отже є нереальною за даного рівня техніки, технології, організації виробництва. Тому зміщення кривої вліво свідчить про їх зростаюче невикористання. Свого максимуму воно досягне під час економічних криз.