2.Міжнародна торгівля

Найстародавнішою формою зовнішньо-економічних зв’язків є міжнародна торгівля. Вона має два види: експорт та імпорт.

Форми міжнародної торгівлі:

1. Обмін споживчими вартостями у вигляді засобів виробництва і предметів споживання;

2. Обмін технологіями у вигляді продажу ліцензій і патентів;

3. Торгівля різнобічними послугами: інжиніринг, технічні консультації, будівництво, оренда обладнання і транспортних засобів, обробка і передача інформації, експертиза проектів;

4. Безвалютний товарообмін (бартер).

Згідно з теорією порівнюваних витрат виробництва, розробленою Д.Рікардо у 1817 році міжнародна торгівля базується не на абсолютній, а на відносній перевазі певної країни у виробництві будь-якого товару.

Зміст теорії порівнюваних витрат виробництва зводиться до таких моментів:

1. країна має тенденцію експортувати ті товари, відносні витрати виробництва яких (через рівень розвитку і структур економіки; наявність і розміри природних ресурсів, місткість внутрішнього ринку, географічне положення) нижчі ніж за кордоном. І навпаки імпортувати ті – вартість яких вища.

2. основа для прибуткової торгівлі встановлюється на базі внутрішньо-державних різниць у відносних трудових витратах.

3. вигода від торгівлі для країни полягає в отриманні шляхом спеціалізації значно більшої кількості товарів високої вартості ніж це могло бути вироблено в середині країни при тих самих розмірах суспільно необхідних затрат праці. Згідно з цією теорією Україні вигідно спеціалізуватись на верстато-і приладобудуванні, літако-та суднобудуванні, порошковій металургії, кераміці, патенто-ліцензійній торгівлі, туризмі.

Для характеристики зовнішньо-торговельної діяльності важливим показником є торговий баланс.

Торговий баланс – це співвідношення між сумою цін товарів, вивезених з будь-якої країни, і сумою цін товарів, ввезених за визначений період, як правило за рік. Він складається із двох частин – надходжень і платежів, а їх зіставлення утворює експортно-імпортне сальдо.

Сальдо торговельного балансу – це різниця між вартістю експорту та імпорту. Якщо вартість вивозу товарів даної країни перевищує вартість ввозу, тоді торговий баланс є активним або має позитивне сальдо якщо вартість ввозу товарів перевищує вартість вивозу, він пасивний або має негативне сальдо.

Основні показники участі країни у міжнародній торгівлі:

1. експортна (імпортна) квота, яка характеризує відношення вартості експорту (імпорту) до ВВП або ВНП;

2. обсяг експорту (імпорту) продукції на душу населення країни; цей показник водночас відображає ступінь відкритості економіки.

3.Державне регулювання зовнішньої торгівлі. Протекціонізм і вільна торгівля

Основною метою державного регулювання зовнішньої торгівлі є створення сприятливих умов для розширеного відтворення в середині країни. В процесі її реалізації спостерігається суперечливе поєднання протекціонізму і лібералізму.

Лібералізм (фритредерство) – державна політика, спрямована на зниження митних тарифів та інших обмежень у зовнішній торгівлі застосовуються країнами, які без побоювання належать до серйозної конкуренції з боку іноземних виробників того чи іншого товару.

Протекціонізм - застосовуються тоді, коли виникає необхідність захисту внутрішнього ринку від конкуренції дешевих імпортних товарів.

Серед основних форм протекціонізму можна виділити:

• високі митні збори на імпортні;

• кількісні обмеження;

• ліцензування експорту та імпорту;

• заохочування експорту товарів наданням субсидій та податкових пільг;

• антидемпінгове регулювання (нетарифне регулювання імпорту).

Шляхи поліпшення зовнішньо-економічної діяльності в Україні необхідно.

За сучасних умов для поліпшення зовнішньо-економічної діяльності Україні необхідно:

1. обмежувати ввезення продукції чорної металургії, покращувати якість металу, зменшувати масу готових виробів, домагатися міжнародних сертифікатів на свою продукцію;

2. визначити пріоритетні напрямки розвитку експортної спеціалізації, переорієнтуватись на виробництво науково місткої продукції та ресурсозберігаючої технології у сфері верстатобудування, літакобудування, ракетно-космічної техніки, створення надтвердих металів;

3. виготовляти в Україні імпортозамінну продукцію: зернові, зернові комбайни, тролейбуси, автобуси, тканини. Водночас експортувати товари паливно-енергетичної групи;

4. враховуючи низьку конкурентноздатність продукції в Україні слід проводити виважену політику експортно-імпортних відносин;

5. налагодити надійний митний контроль.