5.Причини виникнення та форми монополій

Згадку про монополії знаходимо вже у стародавнього філософа Арістотеля. Вір відносить її до «мистецтва наживати майно», зазначаючи, що «вигідно в розумінні наживання майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію».

Монопольне становище визначається як домінуюче становище підприємця, яке дає йому змогу самостійно, або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару.

Монополія (походить від грец. mono-один і poleo-продаю) – крупні підприємства, об’єднанняпідприємств, які виробляють переважну кількість продукції певногов виду, завдяки чому обмежують конкуренцію, посідають домінуюче становище на ринку, впливають на процес ціноутворення і отримують високі прибутки.

Існують різні види монополій:

1. природна, що виникає внаслідок об’єктивних причин, де конкуренція неможлива (енергозабезпечення, телефонна служба, зв’язок). У цих галузях підприємств існує обмежена кількість, якщо не єдине національне підприємство, і тому, природно, вони посідають монопольне становище.

2. адміністративна виникає внаслідок дії державних органів.

3. економічна монополія – найпоширеніша, вона зумовлена економічними причинами, йдеться про підприємства, що зуміли завоювати монопольне становище на ринку.

Причини виникнення монополій

1. Монополістичні тенденції в економіці породжуються законом максимізації прибутку. Монополістична влада є завершенням ринкової стратегії підприємців.

2. Монополії виникають внаслідок концентрації виробництва і капіталу. Щоб вижити у конкурентній боротьбі і отримати прибуток підприємці змушені впроваджувати нову техніку, розширювати масштаби виробництва. З маси дрібних підприємств поступово виділяється кілька найкрупніших перед якими постає альтернатива: або продовжувати всеможливу конкурентну боротьбу, або дійти згоди щодо масштабів виробництва, цін, ринків збуту і появляються договори.

3. Монополії виникають в результаті централізації виробництва і капіталу.

Централізація виробництва – збільшення масштабів виробництва продукції внаслідок об’єднання декількох окремих підприємств в одне із загальним управлінням.

Централізація капіталу – збільшення розмірів капіталу внаслідок об’єднання або злиття раніше самостійних капіталів (добровільне об’єднання або поглинення переможцями банкрутів).

4. Ще однією причиною монополістичних тенденцій в економіці є перетворення індивідуальної капіталістичної власності на гальмо розвитку продуктивних сил. Щоб почати широке будівництво крупних об’єктів, необхідно об’єднати кошти декількох капіталістів (акціонерна власність).

Форми монополій

Сучасна теорія розрізняє декілька видів монополістичних етапів: проста або повна монополія, олігополія, мнопсопія, олігопсопія.

Монополія однієї фірми є лише першим її різновидом. Сучасна теорія виділяє три типи монополій:

І. Монополія окремого підприємства.

Досягти монопольного становища одній фірмі нелегко. Цей шлях передбачає постійне підвищення ефективності діяльності, досягнення переваги над конкурентами.

ІІ. Монополія як змова.

Створюється ситуація, коли продавці виступають на ринку єдиним фронтом, усувається конкурентна боротьба, передусім цінова, покупець опиняється в безальтернативних умовах.

Розрізняють п’ять основних форм монополістичних об’єднань:

1. Картель – це об’єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного у загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту.

2. Синдикат – це об’єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого збкрігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на виготовлений продукт, а значить зберінають виробничу, але втрачають комерційну самостійність. У синдикатів збут товарів здійснюється загальною збутовою конторою.

3. Трест - це об’єднання ряду підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу і комерційну самостійність, тобто об’єднують виробництво, збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні і привласнювати частку прибутку.

4. Багатогалузевий концерн – це об’єднання десятків і навіть сотень підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, а головна фірма здійснює над іншими учасниками об’єднання фінансовий контроль.

5. Котломерат – монополістичне об’єднання, які утворилися шляхом поглинання прибуткових різногалузевих підприємств, які не мали виробничої та технічної спільності.

ІІІ. Монополії Четберліна.

Він вважав, що диференціація продуктів, наявність у останніх специфічних властивостей породжує монопольне становище продавця. це може бути специфічна якість товару, упаковка, особливістьобслуговування, місце розташування закладу. На базі цтого формується перевага, яку покупці надають цьому товару чи послузі, купуючи саме їх.

Процес монополії має позитивні і негативні наслідки.