2.Суть і види економічного відтворення
Розрізняють просте, розширене і звужене відтворення. Під простим відтворенням розуміється таке повторення процесу виробництва при якому в кожному наступному процесі виробництва застосовується таж сама кількість економічних ресурсів і кількість виготовленої продукції залишається незмінною. При простому відтворенні національний дохід складається лише із предметів споживання і використовується на поточне споживання населення.
НД = ФС
Під розширеним відтворенням розуміється таке повторення процесу виробництва, при якому в кожному наступному виробничому процесі використовується більша кількість економічних ресурсів, спостерігається їх якісні зміни і випуск продукції зростає. При розширеному відтворенні національний продукт складається із предметів споживання і засобів виробництва. За рахунок НД формується фонд споживання і фонд нагромадження, який використовується на розширення виробництва.
НД = ФС ФН
Під звуженим відтворенням розуміється таке повторення процесу виробництва, коли в кожному наступному процесі виробництва кількість вхідних факторів і випуск продукції скорочується. При цьому національний дохід є не достатній для поточного споживання населення. Часто на цілі споживання використовується частина фонду заміщення. Це означає, що суспільство “проїдає” своє майбутнє.
Процес суспільного відтворення органічно включає відтворення трьох його основних елементів: сукупного продукту, робочої сили, економічних відносин.
В аспекті процесу відтворення в політекономії нині прийнято говорити також про економічний кругообіг доходів і витрат у масштабах національної економіки (див. рис.1).
Рис. 1. Кругообіг доходів і витрат у народному господарстві
На рисунку представлені два агенти: підприємства і домогосподарства; і два ринки: ринок ресурсів і ринок продуктів. Верхня частина схеми показує рух ресурсів. Тут домогосподарства як власники усіх економічних ресурсів постачають їх на ринок ресурсів. На ці ресурси пред’являють попит підприємства, оскільки саме з їхньою допомогою фірми виготовляють товари та послуги. Взаємодія попиту і пропозиції на безліч людських і матеріальних ресурсів встановлює ціну на кожне із них. Платежі, які здійснюють підприємства, купуючи ресурси становлять витрати цих підприємств, але одночасно вони стають грошовими доходами у вигляді зарплати, ренти, процента і прибутку для домогосподарств, що постачають ресурси.
Такий же процес відбувається на рику продуктів, що у нижній половині рисунку. Грошові доходи, отримані домогосподарствами від продажу ресурсів, у процесі витрачання виявляють і формують попит на безліч товарів і послуг.
Одночасно підприємства, з’єднуючи придбані ними ресурси, виробляють товари і послуги й пропонують їх на тих самих ринках. Взаємодія цих рішень про попит і пропозицію і визначає ціни на товари. З точки зору підприємств, потік споживчих видатків на товари і формує виторг, або дохід від продажу цих товарів і послуг.
Схема кругообігу показує складне, взаємозв’язане переплетення процесів прийняття рішень та економічної діяльності. І домогосподарства, і підприємства одночасно виступають на обох ринках, але в кожному випадку з протилежних боків.
На рику ресурсів підприємства виступають на боці попиту, а домогосподарства, як власники ресурсів і постачальники – продавцями, тобто на боці пропозиції. На ринку продуктів вони міняються місцями. Кожна із цих двох груп одночасно і купує і продає.
Таким чином, в умовах ринкової економіки домогосподарства як власники ресурсів продають їх підприємствам, а як споживачі – витрачають свій грошовий дохід (отриманий від продажу ресурсів) на купівлю товарів і послуг. Щоб виготовляти продукцію, підприємства мусять купувати ресурси, їхня продукція потім продається домогосподарствам в обмін на споживчі видатки останніх.
Кінцевим результатом цього процесу є реальний потік економічних ресурсів (на схемі рухається проти годинникової стрілки), а грошовий потік доходів і споживчих видатків рухається за годинниковою стрілкою. Усі ці потоки рухаються одночасно і безперервно.