1.2. Менеджмент як наука і мистецтво. Основні категорії менеджменту

Менеджмент традиційно узагальнюється з ринком товарів і послуг. Там, де є організація, там потрібний і менеджмент. Залежно від типу організації, він може мати різну форму і специфічні ознаки (менеджмент у політиці, в економіці, в культурі тощо), проте, найпринциповіша база менеджменту скрізь однакова. Саме в цьому полягає зміст менеджменту, який виявляється в сукупності його аспектів (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Основні аспекти менеджменту

Менеджмент є самостійною галуззю знань, наукою, яка має власні об’єкт, суб’єкт і предмет, закони, принципи, а також певну методологію і понятійно-категоріальний апарат. Менеджмент має власне джерело пізнання – практику і, крім того, поповнюється знаннями з різних дисциплін, без яких він не в змозі розвиватися. Це обумовлено складною та суперечливою природою самого феномена менеджменту, який присутній у всіх сферах суспільного життя у вигляді цілеспрямованого, безперервно організуючого впливу на соціальний організм.

У загальному вигляді менеджмент розглядається як певний тип взаємодії, що існує між двома суб’єктами, один із яких у цій взаємодії знаходиться у позиції суб’єкта менеджменту, а інший – у позиції об’єкта менеджменту.

Суб’єкт менеджменту – ланка системи управління, що управляє, здійснює цілеспрямовану дію на інші елементи системи управління. В якості суб’єкта менеджменту може виступати як посадовець, зокрема, директор підприємства, начальник цеху, начальник відділу тощо, так і органи управління, наприклад міністерство.

Об’єкт менеджменту – орган, що сприймає дії з боку суб’єкта менеджменту, одержуючи імпульси, команди управління і що діє відповідно до них. В якості об’єкта менеджменту виступають, зокрема, працівник, трудовий колектив, ресурси, інформація. До числа об’єктів управління економікою входять такі керовані об’єкти, як виробники, споживачі, засоби виробництва, економічні ресурси, а також економічні процеси виробництва, розподілу, обміну, споживання, економічні відносини між людьми, колективами, організаціями, установами.

У своїй єдності суб’єкт і об’єкт менеджменту утворюють його систему.

Система менеджменту – це єдність суб’єкта й об’єкта менеджменту, що досягається у складних соціальних системах внаслідок не тільки саморегулювання, але й цілеспрямованого впливу об’єкта менеджменту на суб’єкт. Якість цього впливу, насамперед, залежить від таких чинників, як менеджерські та організаційні відносини, зміст менеджерської й організаційної діяльності; доцільність дій суб’єкта менеджменту, його головних складових (органів управління, соціальних організацій в цілому, окремих керівників), які здійснюють менеджерську й організаційну роботу, ухвалюють менеджерські рішення й домагаються того або іншого управлінського результату.

Не зважаючи на те, що суб’єкт і об’єкт менеджменту в різних організаціях є подібним, система менеджменту і рівень її ефективності є різною це зумовлено тим, що кожний окремий керівник-менеджер, приймаючи управлінські рішення і здійснюючи менеджерські функції за різних умов, що залежать від сукупності діючих і існуючих факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ організації, здійснює певний вибір адекватних методів управління, виходячи з власних знань, досвіду, вмінь, навичок, інтуїції. саме в даному аспекті проявляється сутність менеджменту як мистецтва.

Мистецтво менеджменту – це процес ефективного використання теоретичних знань у практичній діяльності, сукупність прикладів, зразків, еталонів кваліфікованого вирішення управлінських проблем у різних ситуаціях.

Мистецтво менеджера, перш за все, полягає в тому, яким чином він підходить до вирішення кожної конкретної, унікальної ситуації, впливає на працівників організації – об’єкт менеджменту.