Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_Osnovy_Menedzhmenta.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
2.25 Mб
Скачать

Н

Принципи продуктивності (г. Емерсон)

1. .Визначення ідеалів і цілей. Робітники і майстри, тобто низовий персонал підприємства повинні самі створювати собі ті або інші цілі, ті або інші робочі стимул-реакції.

2. Здоровий глузд. Необхідний для того, щоб створювати творчу споглядальну організацію, ретельно виробити ідеали і реалізувати їх у життя.

3. Компетентна консультація. Суть цього принципу полягає в умінні керівника сприймати компетентну думку фахівців і враховувати його при остаточному виборі рішення.

4. Дисципліна. Цей принцип трактується, перш за все, як безумовне підпорядкування керівникові тобто як виконавська дисципліна.

5. Справедливе відношення до персоналу не лише винагорода за виконану роботу, але і уміння використовувати працівника на тій роботі, де він може максимально розкрити свій здібності.

6. Швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік. Під обліком розуміється документування. Мета полягає в тому, щоб збільшити кількість і інтенсивність застережень, щоб дати такі відомості, які неможливо отримати через зовнішні почуття.

7. Диспетчирізація. Саме вона дозволяє слова плану перетворити в реальні справи виробництва. Краще диспетчеризувати хоча б не сплановану роботу, ніж планувати роботу, не диспетчеризуючи її.

8. Норми і розклади. Високі результати праці досягаються певними темпом і ритмом роботи. Головне – знати всі резерви продуктивності, вміло реалізовувати їх і уникати невиправданих витрат праці, матеріалів та енергії.

9. Нормалізація умов. Необхідно створювати такі умови роботи, за яких можливості людини будуть розкриватися найкращим чином. Головне – не людину пристосувати до машини, до виробництва, а навпаки, створити такі машини і механізми, такі технології, які дали б можливість людині за той самий час виробляти більше і краще.

10. Нормування операцій, який передбачає розподіл всієї роботи на стандартні операції і їх виконання за певним планом в чітко позначений час і в заданій послідовності.

11. Написання стандартних інструкцій. При написанні стандартних інструкцій необхідний зважений підхід, що дозволяє відібрати оптимальний варіант діяльності і вирішення управлінських завдань і поширювати цей досвід у всіх підрозділах фірми.

12. Винагорода за продуктивність. Науковець запропонував свою систему оплати праці, яка враховує як час, затрачений робітником, так і його вміння, яке проявляється в якості роботи.

аступним важливим кроком на шляху розвитку феномена менеджменту як науки є роботи Г. Емерсона, який вперше сформулював питання про таку важливу його складову як “ефектив-ність виробництва” у широ-кому сенсі, сутність якої поля-гає в максимально вигідному співвідношенні між сукупними витратами і економічними вигодами. Виходячи з ідеї економічного використання ресурсів, він вважав, що не праця, не капітал і не земля, а ідеї створюють багатство. Вони мають бути зосереджені на усуненні втрат і створенні більш ефективної індустріальної системи. Науковець сформулював 12 основних принципів продуктивності праці, доводячи необхідність змінити весь адміністративний цикл, який до цього моменту був створений задля забезпечення зручності роботи управлінського персоналу. Г. Емерсон визначав, що перехід до економічних методів управління дозволяє зрозуміти, що не виробництво повинно підлаштовуватися до управління, а навпаки, управління повинно обслуговувати управління.

Узагальнюючи все вище викладене, можна узагальнити, що об’єктом дослідження школи наукового управління був виробничий процес, головним елементом якого є працівник, його продуктивні характеристики.

Предмет дослідження охоплював розробку системи методів і прийомів аналізу робочого часу та рухів, нормування праці, правил добору та навчання персоналу, порад щодо психологічного впливу на них, рекомендацій щодо стимулювання підвищення продуктивності праці.

Загалом внесок школи наукового управління полягає у розробці наступних положень:

– використання наукового аналізу є необхідним для визначення найкращих методів виконання завдань;

– постійно необхідно здійснювати підбір працівників, які якнайкраще підходять для виконання завдань, забезпечувати їх навчання;

– доцільно забезпечувати працівників ресурсами, які є необхідними для ефективного виконання поставлених перед ними завдань;

– підвищення продуктивності праці є можливим за умов систематичного і правильного використання матеріального стимулювання працівників;

– планування і обміркування дій повинні бути виокремлені від безпосереднього їх виконання.

Загалом надбання і результати досліджень представників школи наукового менеджменту мають певну теоретичну і наукову цінність, однак зустрічають критику зі сторони послідовників та представників інших наукових течій. Критика тейлоризму полягала, в основному в тому, що наукове управління прагне прирівняти людину, з однієї сторони, до машини, а з іншої – до тварини, максимально звужуючи коло його потреб виключно до отримання грошової винагороди.