- •1.Предмет і завдання вивчення курсу
- •2.Сутність та економічний зміст міжнародних торговельних відносин
- •3.Основні періоди розвитку міжнародної торгівлі
- •4. Сучасні особливості розвитку міжнародної торгівлі
- •6. Основні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі срср та її наслідки для України
- •7. Особливості розвитку зовнішньої торгівлі України на сучасному етапі
- •8. Вплив світової фінансової кризи на зовнішньоторговельні відносини України
- •9. Зовнішньоторговельне співробітництво України з єс
- •10. Торговельні відносини України з снд
- •11.Принципи регулювання зед
- •12. Основні інструменти зовнішньоторговельної політики
- •13.Сучасні особливості регулювання міжнародної торгівлі
- •15. Наслідки членства в сот для зовнішньоторговельних відносин України
- •16.Загальні поняття міжнародної торговельної угоди, операції та контракту.
- •17.Економічна суть та поняття експорту (реекспорту), імпорту (реімпорту).
- •18.Прямі та опосередковані зв’язки, як методи здійснення міжнародних торговельних операцій
- •19.Міжнародна аукціонна торгівля
- •20.Міжнародна біржова торгівля
- •23.Класифікація зовнішньоторговельних операцій та контрактів.
- •24.Операції зустрічної торгівлі.
- •25.Поняття та види торговельно-посередницьких операцій
- •26.Контракти з разовою та періодичною поставкою
- •27.Особливості контрактів на поставку комплектного обладнання, сировини та напівфабрикатів
- •28.Типові контракти в світовій торгівлі
- •29.Торгові звичаї в світовій торгівлі
- •30.Сутність та особливості досліджень зарубіжних тов. Ринків
- •31. Методи відбору потенційних покраїнних товарних ринків
- •32. Розробка продуктово-асортиментної та контрактно-цінової політики на зарубіжних ринках
- •33.Збуто-розподільча і комунікаційна політика.
- •34.Принципи техніко-економічного обґрунтування зовнішньоекономічних операцій
- •35.Суть та особливості визначення ефекту і ефективності зовнішньоекономічних операцій.
- •36. Методи розрахунку ефективності зовнішньоторговельної операції
- •37.Методи розрахунку ефекту та ефективності експортно-орієнтованих підприємств.
- •38 . Методи розрахунку ефективності імпорту обладнання та машин.
- •39. Методи розрахунку ефективності передачі технологій.
- •40.Основні етапи підготовки безпосередніх торговельних операцій. Вивчення та вибір контрагентів
- •41.Процедура підготовки експортної операції
- •42.Техніка підготовки імпортної операції
- •43.Організація і проведення попередніх переговорів
- •44.Особливі вимоги до перед контрактних переговорів та відповідальність сторін, оформлення результатів
- •45.Загальні поняття та структура контракту.
- •46.Вступна частина контракту.
- •47.Предмет та об`єкт контракту.
- •48.Строк і дата поставки.
- •49.Базисні умови поставки (буп)
- •Якщо в сторони зобов`язання для даної умови (терміну) і пункту відсутні, то пишеться немає зобов`язань.
- •50.Базис і валюта ціни.
- •51.Способи фіксації ціни.
- •52.Визначення рівня ціни в контракті.
- •53.Надбавки і знижки до ціни.
- •54.Валюта і строк платежу, захисні застереження.
- •55.Форми платежу.
- •56.Способи розрахунків.
- •57.Світові ціни, їх види та джерела цінової інформації.
- •58.Принципи встановлення зовнішньоторговельних цін.
- •62.Умови контракту по упакуванню та маркуванню вантажів
- •63.Контрактні умови транспортування вантажів.
- •64.Морські перевезення.
- •65.Транспорні умови контрактів при повітряних і змішаних перевезеннях.
- •66.Страхування міжнародних транспортних перевезень.
- •67.Умови контракту по передачі-прийманню товару.
- •68.Гарантії, претензії та рекламації.
- •69.Умови, що визначають відповідальність за порушення зобов'язань по договору.
- •70.Умови припинення чи продовження договору.
- •71.Заключні умови контракту.
- •72.Укладення договорів про надання права на продаж.
- •73.Контрактні умови консигнаційних договорів.
- •74.Особливості укладення агентських угод.
- •75. До торгово-посередницьких фірм
66.Страхування міжнародних транспортних перевезень.
Умови страхування (англ. – “insurance”) визначають розподіл зобов`язань між сторонами на різних стадіях товаропросування. Виконання цих зобов`язань забезпечується відповідними умовами контракту, договором страхування і страховим полісом. Договір страхування (англ. – “insurance policy”) виконує роль засобу правового забезпечення інтересів продавця і покупця.
В посвідчення страхового документа видається страховий поліс - це свідоцтво , або сертифікат чітко регламентованого змісту, номерний бланк строгої звітності. Страховий поліс є ЦП і в деяких країнах розглядається судами як єдино можливий для пред'явлення позову. Поліс може передаватися шляхом нанесення передаточного надпису індоссо.
Страховий поліс містить апробовані світовою практикою умови страхування та різноманітні типові і спеціальні обумовлення (англ. – “insurance clause”) тобто особливі умови страхування.
Загалом під страховим ризиком (англ. – “insurance risk”) розуміють вірогідну подію чи сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування, на приклад, страхування ризику експортеру (англ. – “export risk guarantee”) передбачає страхування ризику по експортних операціях спеціалізованими фінансовими чи банківськими установами. Страхування здійснюється на певну страхову суму (англ. – “insurance amount”) або страхове забезпечення (англ. – “insurance coverage”), якою визначається розрахунок за діючими ставками страхових платежів (англ. – “insurance payment”) і розмір страхових відшкодувань принастанні страхового випадку. Страховий випадок (англ. – “insurance accident”) – це фактичне настання події, внаслідок якої настали певні збитки.
В практиці міжнародної торгівлі розрізняють збитки номінальні, прямі, загальну чи часткову аварію (для морських перевезень). Номінальні збитки (англ. – “nominal damages”) – це збитки, що підлягають відшкодуванню потерпілій стороні, коли вона є правою по суті, не в стані навести (хоч і здійснювала для цього сумлінні спроби) достатнього обгрунтування через порушення контрагентом умов договору. Прямі збитки (англ. – “direct general damages”) – це збитки, що підлягають відшкодування внаслідок порушення договірних умов.
Відшкодування збитків і витрат різного виду при морських перевезеннях регулюється Кодексом торгового мореплавства СРСР, чинним на території України. Кодекс (ст. 232, 237) розглядає загальну аварію (англ. – “general average”) - збитки, понесені внаслідок здійснених зумисно і розумно надзвичайних витрат чи пожертв з метою врятування судна, фрахту чи вантажу, що перевозиться, від загальної для небезпеки (наприклад, випадання вантажу за борт під час гасіння пожежі тощо). В цьому випадку збитки розподіляються між сторонами, що беруть участь в морському підприємстві.
Часткова аварія (англ. – “particular average”) – це збитки по судну, вантажу і фрахту, які не підпадають під визначення загальної (наприклад, вартість викинутого за борт вантажу, який самозаймається; збитки внаслідок гасіння вантажу окремим частинам судна чи вантажу тощо). Такі збитки не підлягають розподілу між судном, вантажем і фрахтом, а припадають на сторону, винну у їх настанні.
Відповідальність за договором страхування починається з моменту передачі зі складу в пункті відправлення і продовжується до його доставки на склад вантажоотримувача або інший пункт призначення, вказаний в полісі, але не більше, ніж 60 днів після вивантаження з морського судна в порту остаточного розвантаження.
Страхування транспортних ризиків залежать від способу перевезення (морське, авіаційне чи наземне), є добровільним актом і визначається базисними умовами місця поставки. Наприклад за умовою поставки CIF стаття договору може формулюватись як: “Продавець зобов`язаний застрахувати товари, що поставляються, за умовою CIF проти звичних видів ризику в рахунок вартості товарів. Товар може бути застрахований від інших видів ризику лише за вказівкою Покупця і за його рахунок”.
Використовують 3 види страхування вантажів:
- з відповідальністю за всі види ризику;
- з відповідальністю за часткову аварію;
- без відповідальності за пошкодження крім випадку краху.
Вантаж страхується в користь покупця. На вартість страхового рахунку впливають: - вартість товару
- фрахт
- вартість відвантаження
- 5-10 % на інші витрати
Сторони включають умови про страхування товарів на різних стадіях руху товарів і розподіляють ці витрати між продавцем і покупцем.
Основними причинами для включення в договір страхування є захист від фінансових втрат через псування вантажу, його викрадення, поломку, збитків в ході транзитного перевезення, неприйняття всієї партії чи частини. Крім того, повинен забезпечуватись захист від фінансових претензій до власника товару в випадку декларованої загальної аварії, коли самому вантажу шкода не нанесена.