23.Класифікація зовнішньоторговельних операцій та контрактів.

В сучасних умовах комерційні оборудки відображають процес інтернаціоналізації, точніше, інтеграції світового господарства і характеризується наступними рисами:

• розширення номенклатури світової торгівлі, швидкою зміною номенклатури та її ускладненням;

• комплексним характером оборудок, особливо при поставках обладнання, які охоплюють поставку в поєднанні з технологією, послугами по її впровадженню (інженерно-консультаційні, по розвитку інфраструктури, будівельно-монтажні тощо).

• зростанням масштабів оборудок, які перетворюються в великі угоди по економічному співробітництву і включають крім поставки і послуг, комплекс зобов’язань по фінансуванню, страхуванню, різних формах розрахунків;

• розширенням практики поставок “під ключ”, особливо в країнах, що розвиваються;

• здійснення експортних поставок консорціумами різних країн, що обумовлено масштабністю угод про поставки обладнання в межах так званого ”системного експорту” (виробництво матеріалів, окремих складових обладнання, поставку, монтаж, пуск, проектні та будівельні роботи тощо).

Складність, взаємопов’язаність різних форм міжнародних економічних відносин при здійсненні комерційних операцій на зовнішніх ринках не дає можливості здійснити достатньо чітку і завершену класифікацію зовнішньоторговельних операцій та контрактів. Тому нижче наведену класифікацію будемо розглядати як спробу узагальнення різних підходів. Найбільш значимими класифікаційними ознаками будемо вважати наступні:

1. Характер економічних інтересів контрагентів та форми їх узгодження в процесі підготовки і здійснення оборудки (операції). Операції купівлі-продажу поділяються на такі групи:

а) з наявним товаром, форвардні та ф’ючерсні;

б) з оплатою в грошовій формі, в тому числі за готівку, на безготівкових умовах в формі комерційного (фірмового) кредиту чи авансового платежу;

в) з оплатою в товарній або товарно-грошовій формі. До операцій цієї групи відносять прямий обмін в формі компенсаційних операцій, операцій в рамках клірингових розрахунків. Слід зазначити, що ця класифікація недостатньо чітка: компенсаційні операції в рамках промислового співробітництва можуть розглядатись, як поєднання зовнішньоторговельних операцій і операцій міжнародного НТС. До операцій зустрічної торгівлі відносимо також: зустрічні та авансові закупівлі, операції типу “offset” (відшкодувати, компенсувати, залік) та “switch”.

2. Функції виконувані контрагентами в процесі товаропросування і способи задоволення їх економічних інтересів. Розрізняють прямі зовнішньоторговельні операції різних типів та операції з використанням посередників (операції по перепродажу, комісійні та консигнаційні, агентські та брокерські).

3. Спосіб організації укладання і виконання операції з використанням посередників. До цієї групи відносять операції на особливим чином організованих міжнародних ринках: аукціонах, товарних біржах і торгах.

4. Проходження і призначення товарів. Розрізняють контракти купівлі-продажу товарів остаточного споживання чи використання (продукти харчування, непродовольчі ТНС); сировини і напівфабрикатів; комплектного обладнання;

5. Ступінь повторюваності операцій або часові характеристики поставки: разові і з періодичною поставкою.

6. Рівень індивідуалізації умов поставки і індивідуальні та стандартні (типові) операції і контракти.