57.Світові ціни, їх види та джерела цінової інформації.

Під “світовими” будемо розуміти ціни, за якими здійснюються великі експортні чи імпортні партії поставки. Обов`язковими умовами при цьому є наступні:

1)регулярність операцій, ціни яких вибираються в якості світових;

2)угоди повинні носити комерційний роздільний характер, не включаючи комерційну компенсацію, поставки в межах допомоги, пов`язаних кредитів тощо;

3)операції повинні здійснюватись в умовах вільного торгово-політичного режиму, а не в умовах замкнутих економічних угрупувань;

4)угоди повинні здійснюватись в вільно-конвертованій валюті.

Визначення світової ціни, на яку спираються в розрахунках зовнішньоторговельної, відрізняються для сировинних товарів і складної машинотехнічної продукції. Для сировини поняття “світова ціна” має більш визначений характер. Як правило, це експортні ціни основних постачальників, а імпортні – найважливіших центрів імпорту цих товарів. Для промислових товарів та готової продукції в якості світових вибираються не країни-постачальники, а провідні фірми-виробники і експортери певних товарів. Такі ціни характеризуються більшим діапазоном, при їх використанні слід мати детальні техніко-економічні параметри обладнання, умови комплектації, експлуатації, комерційні умови операцій.

При визначенні рівня цін зовнішньої торгівлі орієнтуються на два вида цін: опубліковані і розрахункові. Перші – публікуються в спеціальних і фірмових довідниках, відображають рівень світових цін. До них відносяться довідкові ціни, біржові котирування, ціни торгів та аукціонів, ціни фактичних угод, ціни пропозицій крупних фірм. Найбільш використовувані довідкові, перевагою яких є регулярність публікації. Проте вони мають номінальний характер і використовуються як основа для уторговування угод. В більшості випадків вони пов`язані з певним географічним (базисним) пунктом, якістю товару і значно відхиляються від цін реальних угод (на 15-30) і навідь 50%. Це стосується і цін прейскурантів та каталогів, які направляються крупними експортерами на запити імпортерів.

Біржові ціни та ціни аукціонів застосовуються в торгівлі відповідними товарами, переважно мінерального і сировиного походження, охоплюючи більше 50 видів цих товарів і 15-30% всього експорту розвинених країн. Особливістю цих цін є тісна залежність між станом попиту і пропозиції. Ціни торгів охоплюють біля третини всіх експортних цін на машинотехнічну продукцію і часто пов`язані з особливими тендерними умовами. Найбільш достовірними є ціни фактичних угод, проте публікуються епізодно, хоча при зіставленні їх з довідковими можна забезпечити високий рівень тотожності з реальним рівнем світової ціни.

Менш представницькими є ціни пропозиції крупних фірм внаслідок їх завишення (приблизно на 10-15%).

Розрахункові ціни застосовуються при відсутності необхідної інформації і базуються на показниках, які носять офіційний і регулярний характер. До останніх відносять індекси імпортних та експортних цін, які використовуються для аналізу тенденцій довгострокової та поточної кон`юнктури, а також для оцінки можливого рівня ціни на конкретну дату при відсутності абсолютних значень. Крім індексів зовнішньоторговельних цін застосовуються індекси внутрішніх оптових цін, які публікуються більш регулярно і охоплюють ширшу номенклатуру товарів.

Як різновид розрахункових цін розглядаються середньостатистичні експортні та імпортні ціни. Вони розраховуються як співвідношення сумарної вартості експорту (імпорту) товару на його кількість (фізичну або вагову одиницю). Вони більш достовірні, ніж довідкові, але відображають не стільки ціни фактичних угод на даний момент часу, скільки експорт та імпорт за певний період часу. Використовуються для розрахунків по однорідній продукції з незначною кількістю показників.

Як джерела цінової інформації про сировинні товари і напівфабрикати