54.Валюта і строк платежу, захисні застереження.

Завершальною стадією взаєморозрахунків є оплата поставки, умови якої передбачають встановлення в контракті: валюти платежу; застережень; строк платежу; способу платежу і форми розрахунків.

Валютні умови контракту (англ. – “currency terms and conditions of a contract”) включають правильне використання поняття валюти, врахування валютного ризику в захисних застереженнях.

В практиці міжнародних торгових розрахунків застосовують такі поняття валюти:

1)вільно конвертована (англ. – “hard/convertible currency”);

2)частково-конвертована (англ. – “limited convertible currency”);

3)блокована (англ. – “blocked currency”) або замкнуто неконвертована;

4)резервна (англ. – “reserve currency”) – найбільш часто використовувана для розрахунків, визначення цін і використовувана як резерв міжнародних платіжних засобів (дол.США (50% резервів), нім. марка, анг.фунт стерлінгів, швейцарський франк, японська йєна);

5)тверда – валюта стійка по відношенню до власного номіналу і курсів інших валют, забезпечена золотом та іншими цінностями.

При формуванні платіжних умов контракту використовуються поняття валютних застережень і обмежень, валютного ризику і валютного курсу.

Валютні обумовлення (англ. – “currency clause”) – умова контракту, яка фіксує курс однієї валюти відносно іншої з метою уникнення втрат від девальвації чи ревальвації.

Валютні обмеження (англ. – “exchange restrictions”) – система економічних, правових, організаційних заходів, які регламентують операції з інвалютою, золотом і т. ін. Система включає обмеження і визначення порядку платежів по зовнішньоторгівельним та фінансових операціях, часткову чи повну заборону вільної купівлі-продажу іноземної валюти.

Валютний курс (англ. – “rate of exchange”) – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни. При використанні валютних термінів в контракті необхідно розрізняти поняття змінного і плаваючого валютного курсу. Змінний валютний курс (англ. – “fluctuation exchange rate”) коливається під впливом попиту і пропозиції. Його різновидом є плаваючий валютний курс (англ. – “floating rate of exchange”), встановлення якого передбачає свободу вибору країнами режиму валютного курсу при ув`язці з динамікою курсів валюти інших країн і валютного кошика.

Фіксований валютний курс (англ. – “fixed rate of exchange”) – офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, засноване на валютних паритетах при строгому обмеженні коливань ринкових курсів в межах 1р.

Валюта платежу (англ. – “currency of payment”) – валюта, в якій здійснюється фактична оплата товару в зовнішньоторгівельній угоді або погашення міжнародного кредиту.

При укладенні контракту встановлюють, в якій валюті буде здійснена оплата: експортера, імпортера або третьої країни. Іноді передбачається право імпортера здійснити платіж по своєму вибору в різних валютах. Як правило, платіж пов`язаний з валютними перерахунками, а, отже, з валютним ризиком, під яким розуміють небезпеку валютних втрат при зміні курсу іноземної валюти по відношенню до національної грошової одиниці при проведенні зовнішньоторгівельних, валютних, кредитних та ін. операцій. З точки зору валютного ризику інтереси експортера полягають у встановленні ціни в стабільній валюті, імпортера – в нестійкій, яка підлягає обезціненню. При пониженні курсу валюти за період від пидписання контракту до дати платежу експортер несе збитки, імпортер – при підвищенні курсу валюти. При неспівпадінні валюти платежу з валютою ціни в контракті вказується валютне застереження, яке включає:

1)валютний ринок, котування якого приймаються за основу;

2)курс якого виду платіжних засобів – телеграфного (англ. – “cable payment order”) чи поштового переказу (англ. – “transfer in the form of mail”) буде використаний для оплати;

3)курс продавців (англ. – “seller`s rate”), покупців (англ. – “buyer`s rate”) чи середній між ними буде використаний для оплати;

4)дату перерахунку (день платежу чи попередній).

Звично перевід валюти ціни в валюту платежу здійснюється за курсом, що діє в країні, де проводиться оплата.

Захисні застереження (обумовлення) передбачають зменшення чи обмеження валютного ризику. Вони формуються за принципом ув`язки платежів зі змінами на валютних або товароних ринках. Застереження, які передбачають перерахунок суми платежу називаються двосторонніми (англ. – “bilateral clauses”), оскільки вірогідні збитки і вигоди розподіляються на експортера та імпортера. Можуть застосовуватись односторонні застереження (англ. – “unilateral clauses”), а також індексаційні застереження (англ. – “indexation clauses”), які передбачають зміну суми платежу в залежності від зміни загального індексу цін.

Строк платежу (англ. – “date of puyment”) встановлюється, як правило, конкретно календарною датою, якщо точний строк прямо чи опосередковано не встановлений, то платіж проводиться через певне число днів після повідомлення продавцем покупця про надання товару в його розпорядження. При інших умовах поставки – через певне, визначене торговими звичаями, число днів після повідомлення покупця про відправку товару.

Використовується умова поставки з оплатою вперед (англ. – “preshipment finance (prepayment) “) всєї вартості або її частини в формі задатку (англ. – “deposit”).

При застосуванні розрахунків по відкритому рахунку встановлюється термін оплати рахунку (наприклад, 30 днів після дати поставки). В цьому випадку для зменшення ризику передбачається застереження щодо переходу права власності на товар.

При внесенні в контракт застереження (обмовки) про відстрочку платежу, термін оплати в повній сумі вартості товару переноситься на пізніший строк, ніж передбачений контрактом.