3.Основні періоди розвитку міжнародної торгівлі

Історія сучасної міжнародної торгівлі своїм корінням сягає у глибоке минуле (початковий етап - починаючи з зародження в умовах міжобщинного обміну, розвитку в стародавніх цивілізаціях). Наступний етап розвитку міжнародної торгівлі позначився промисловим переворотом (в останній третині ХVІІІ ст.), розвитком індустріального виробництва, поглибленням спеціалізації окремих країн. Сучасний етап характеризується глобальною економічною єдністю за умов науково-технологічної революції, зростанням фінансового сектора, піднесення ролі регіональних інтеграційних угруповань.

Можна виділити три головні етапи розвитку міжнародної торгівлі:

1. На першому етапі (починаючи з існування стародавніх держав – до кінця ХІХ ст.) міжнародна торгівля базувалась переважно на простій кооперації (зовнішня торгівля);

2. На другому етапі (кінець ХІХ- середина ХХ ст.) міжнародна торгівля пов’язана з розвитком складної кооперації (поглиблення міжнародного поділу праці);

3. На третьому (нинішньому) етапі міжнародна торгівля набуває комплексного характеру (поширюється практично на всі країни, всі галузі виробничої і невиробничої сфери). На даному етапі близько 50% світової торгівлі готовими виробами контролюється ТНК.

Про міжнародну торгівлю між суспільними групами людей на початку зародження людства нам відомо дуже мало. Людська історія налічує приблизно 2-2,5 млн років, з них писемними джерелами описані події лише останніх 3 тис. років. Увесь попередній період – а він у 600 разів довший, ніж період писемної історії – відомий переважно за даними археології та інших наук.

4. Сучасні особливості розвитку міжнародної торгівлі

Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі товарами:

1) стабільне зростання обсягів міжнародної торгівлі у 90-их роках. При цьому темпи зростання світової торгівлі перевищували темпи зростання ВВП.

2) у структурі міжнародної торгівлі збільшилась частка готових виробів і скоротилась питома вага продовольства і сировини, окрім палива. Зменшення частки сировини в міжнародній торгівлі пояснюється: (а) розширенням виробництва синтетичних матеріалів на базі розвитку хімічної промисловості; (б) переходом на ресурсозберігаючі технології; (в) впровадженням прогресивних методів обробки первинних матеріалів.

Структура світового експорту: машини і транспортні засоби - 39,7% продукція видобувної промисловості і паливо - 13,2%, в т.ч. паливо – 10,3% офісне і телекомунікаційне обладнання - 12,1% продукція хімічної промисловості - 9,7% продукція АПК - 9,2% інші споживчі товари - 8,8% інші напівфабрикати - 7,2% одяг - 3,1% метали і сталь - 2,5% текстиль - 2,3%

3) Найбільший обсяг міжнародної торгівлі припадає на промислово розвинуті країни і одночасно зростають обсяги торгівлі країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою.

В цілому в середині 90-их років на індустріально розвинуті країни припадало 68% світового експорту, на країни, що розвиваються, - 28,5%, на країни з перехідною економікою – 3,3%.

4) посилення протекціонізму у зовнішньоторговельній політиці промислово розвинутих країн.

Торгові бар’єри промислово розвинутих країн наносять значні збитки бідним країнам. Стабільне зростання міжнародної торгівлі спричинили такі фактори:

1. розвиток НТР в умовах глобалізації (яка сприяла оновленню основного капіталу, створенню нових галузей економки, що прискорило реконструкцію старих);

2. активна діяльність ТНК на світовому ринку;

3. лібералізація міжнародної торгівлі в межах Генеральної угоди по тарифам і торгівлі (ГАТТ);

4. утворення вільних економічних зон і оффшорних центрів;

5. розвиток міжнародної інтеграції;

6. здобуття політичної незалежності країнами, що розвиваються.

Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку послуг:

1. постійне зростання значення і обсягів надання послуг у світовій торгівлі.

2. зростання обсягів міжнародної торгівлі ліцензіями, яка здійснюється переважно між промислово розвинутими країнами.

Домінуючі позиції в експорті ліцензій займають США, на які припадає найбільша у світі частина видатків від НДДКР. Надходження у США від продажу ліцензій становлять 56% світового обсягу платежів за ліцензійними угодами.

3) лідерами у міжнародній торгівлі послугами є 8 найбільш розвинутих країн, на які припадає до 70% світового експорту послуг і понад 50% їх імпорту.

При цьому на 4 з цих країн, а саме США, Велику Британію, Німеччину і Францію припадає 44% усього світового експорту послуг.