15.2. Причини аутизма

На сьогодні причини аутизма недостатньо з’ясовані.

Проте дослідники визнають провідну роль генетичних факторів в етіології раннього дитячого аутизму – генний комплекс передає схильність до розвитку патології за наявністю провокуючого фактора:

- екзогенного – зовнішнього (травма, інфекція, інтоксикація, психотравма тощо);

- або ендогенного – внутрішнього (вікова криза, конституційні особливості тощо).

Генетичні механізми спадковості раннього дитячого аутизму вимагають подальшого наукового дослідження.

Фахівці відзначають ознаки органічного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у більшості дітей, що страждають на аутизм.

Походження та кваліфікацію цих уражень з’ясувати досить складно.

Психогенний (який виникає внаслідок впливу психіки) фактор розглядається на Заході з психоаналітичної точки зору.

Психогенний фактор може:

- бути головним для будь-яких форм РДА;

- впливати на формування третинних форм РДА (невротичні розлади у зв'язку з переживанням своєї неспроможності) при достатньому рівні інтелекту та самосвідомості;

- служити причиною вторинної аутизації при сенсорних дефектах та інших варіантах деприваційного психічного розвитку.

15.3. Клініко-психологічна характеистика аутистичних розладів особистості

За П. Каннером (1943 р.) основними ознаками синдрому раннього дитячого аутизма є:

- порушення здатності до встановлення емоційного контакту;

- стереотипність поведінки;

- особливі порушення мовного розвитку.

Характерні прояви аутизму в ранньому віці:

- уникнення контакту очей, короткочасність фіксації погляду, коливання дистанції – між наближенням і віддаленням погляду, специфіка реакції на дорослого – зосередження на нижній його частині;

- поява першої посмішки в більшості дітей відповідає нормі, але не адресується будь-кому конкретно;

- індиферентне (байдуже) ставлення до оточення;

- прихильність до близької людини формується, проте аутична дитина не використовує позитивні емоційні реакції для її вираження;

- іноді байдуже або негативно ставиться до пещення – якщо навіть дитині приємно, це швидко їй набридає;

- реакція на дискомфорт негативна або нейтральна;

- потреба в контактах з іншими або відсутня, або спостерігається уникання контакту, млявість і байдужість.

Феномен тотожності проявляється в прагненні до збереження звичного простору, у протидії будь-яким змінам в оточенні.

Форми прояву:

- занепокоєння;

- страхи;

- агресія;

- самоагресія;

- гіперактивність;

- розлад уваги.

Стереотипність у поведінці - також прояв феномена тотожності. Така поведінка характеризується:

- наявністю одноманітних дій - моторних, мовних;

- стереотипністю маніпуляції будь-яким предметом;

- одноманітністю гри, пристрасті до одних тих самих ігор;

- стереотипністю інтересів.

Аутистичні фантазії – це результат усвідомлення дитиною певною мірою своєї неспроможності, іноді – наслідок порушення сфери інтересів.

Основні риси аутистичних фантазій:

- відірваність від реальності;

- слабкий, неповний, перекручений зв'язок з навколишнім;

- стійкість.

Особливості мовного розвитку:

- мутизм (відсутність мови);

- ехолалії (повторення слів, фраз, які говорять інші);

- мовні штампи (у великій кількості);

- відсутність звернень у мові;

- автономність мови (дитина розмовляє сама з собою); пізніше – з’являються складні займенники;

- порушення семантики (значення);

- аграматизми (невміння користуватися граматикою);

- порушення звуковимови;

- порушення просодичних (просодія - система вимови наголошених і ненаголошених складів) компонентів у мові.

Зазначені вище особливості обумовлені недорозвиненням комунікативних функцій мови.

Особливості інтелектуального розвитку: нерівномірність розвитку окремих інтелектуальних функцій. Основним дефектом при РДА є поєднання низького психологічного тонусу з сенсорною та емоційною підвищеною чутливістю.

Низький психічний тонус означає, що взаємодія з навколишнім світом обмежена швидко наступаючим перенасиченням, наслідком якого є фрагментарність його відображення.

Підвищена чутливість перешкоджає емоційно насиченому зовнішньому впливу, виступає як механізм психологічного захисту від психотравмуючих впливів.

Своєчасна і компетентна корекція проявів РДА є умовою прогресу інтелектуального розвитку та соціалізації аутичних дітей.