- •Основи Корекційної педагогіки: довідник
- •21100, М. Вінниця, вул. 600-річчя, 19
- •1. Корекційна педагогіка в системі педагогічних наук. 13
- •11. Особливості розвитку, навчання і виховання особистості при глибоких порушеннях зору 127
- •12.Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях мовлення 150
- •13. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях рухової сфери (питання ортопедагогіки) 165
- •14. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності 178
- •15. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості з дитячим аутизмом 191
- •1. Корекційна педагогіка в системі педагогічних наук.
- •1.1 Поняття дефектології
- •1.2. Предметні галузі сучасної спеціальної педагогіки та її зв'язок з іншими науками
- •1.3. Статистика спеціальної педагогіки
- •1.4. Предмет і завдання корекційної педагогіки
- •1.5. Принципи корекційної освіти
- •1.6. Основні програмні напрями розвитку сучасної української корекційної педагогіки
- •1.7. Значення курсу «основи корекційної педагогіки» в системі підготовки сучасного педагогіка
- •2. Основні терміни корекційної педагогіки
- •2.1. Корекція.
- •2.2. Компенсація.
- •2.4. Медична реабілітація та абілітація
- •2.5. Терміни, які використовуються в галузі фахової освіти:
- •3. Види порушень психофізичного розвитку та їх причини (загальна характеристика)
- •3.1. Розуміння норми і аномалії у психофізичному розвитку особистості
- •3.2. Поняття «діти з особливими потребами»
- •3.3. Загальні та специфічні закономірності розвитку аномальних дітей
- •3.4. Структура дефекту, його первинні та вторинні ознаки
- •3.5. Особливості розвитку організму дитини
- •3.6. Класифікації порушень розвитку
- •4. Діагностика відхилень у психофізичному розвитку
- •4.1. Діагностика психофізичного розвитку дітей
- •4.2. Організація діагностичної роботи в діяльности психолого-медико-педагогічних консультацій (пмпк)
- •4.3. Поняття «соціальний патронаж»
- •5. Сучасна система спеціальних освітніх послуг
- •5.1. Загальна характеристика законодавчих основ спеціальної корекційно-реабілітаційної освіти
- •5.2. Корекційна діяльність педагога в загальноосвітній школі
- •5.3. Класи інтенсивної педагогічної корекції
- •5.4. Освіта осіб з порушеннями психофізичного розвитку
- •5.5. Мейнстрімінг
- •5.6. Інтеграція
- •5.7. Інклюзивна освіта.
- •5.8.Методичні рекомендації щодо організації та змісту інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами
- •5.9. Сучасна система освітніх послуг для дітей з особливостями психофізичного розвитку (узагальнення)
- •6. Діти з відхиленнями соціальної поведінки
- •6.1. Поняття соціально-психологічної адаптації - дезадаптації
- •6.2. Поняття про важковиховуваність
- •6.3.Причини виникнення відхилень у поведінці школярів
- •6.4. Поняття про депривацію
- •6.5. Сутність девіантної поведінки
- •6.6. Групи девіантної поведінки:
- •6.7. Поняття про адикцію
- •6.8. Характерологічні акцентуації
- •6.9. Афективна поведінка
- •7. Профілактика і корекція адаптаційних порушень
- •7.1. Поняття «превентивне виховання»
- •7.2. Виховне середовище
- •7.3. Загальні принципи профілактики і корекції педагогічно занедбаної дитини:
- •7.4. Рекомендації педагогам і батькам у роботі з важковиховуваними
- •7.5. Перевиховання
- •7.6. Типи акцентуації характеру. Рекомендації вчителям по роботі з такими дітьми
- •8. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях інтелекту
- •8.1. Поняття розумової відсталост
- •8.2. Ступені і види розумової відсталості
- •8.4. Соціальна політика стосовно осіб з порушеннями інтелекту
- •8.5. Навчання й виховання дітей з порушенням інтелекту
- •8.6. Практика навчання, виховання й допомоги особам з вираженою інтелектуальною недостатністю
- •9. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при зпр
- •9.1. Характеристика дітей з затримкою психічного розвитку
- •9.2. Типологія зпр
- •9.3. Організація та зміст корекційно-розвиваючого навчання дітей з зпр
- •9.4. Система м.Монтессорі
- •9.5.Педагогіка р. Штайнера
- •9.6. Поради вчителям для роботи з дітьми з зпр в умовах інклюзивного навчання
- •10. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях слуху
- •10.1. Предмет і завдання сурдопедагогіки
- •10.2. Причини порушень слуху, діагностика й медична реабілітація
- •10.3. Класифікація осіб з порушеннями слуху
- •10.7. Фактори, які впливають на стан мовлення дитини з порушенням слуху
- •10.8. Навчання школярів з частковим порушенням слуху
- •10.9. Фахова освіта глухих
- •10.10. Професійна освіта та соціальна адаптація осіб з порушеним слухом
- •10.11. Поради для роботи зі слабочуючими дітьми в умовах інклюзивної освіти
- •11. Особливості розвитку, навчання і виховання особистості при глибоких порушеннях зору
- •11.1. Предмет і завдання тифлопедагогіки.
- •11.2. Короткі відомості з історії тифлопедагогіки
- •11.3. Порушення зору. Компенсація порушень зору
- •11.4. Види зорової патології у дітей
- •11.5. Навчання дітей з вадами зору
- •11.6. Засоби навчання сліпих і слабозорих
- •11.7. Шрифт брайля (загальна характеристика)
- •11.8. Поради та рекомендації тифлопедагога вчителю загальноосвітньої школи, у якого в класі за партою сидить учень з тяжкими вадами зору
- •11.9. Поради та рекомендації соціального педагога вчителю загальноосвітньої школи, у якого в класі за партою сидить учень з тяжкими вадами зору
- •11.10. Поради учителям у роботі з дітьми з незначними порушеннями зору
- •Практичні поради педагогу , якщо в класі є слабозора дитина. Наслідки порушення зору, що виявляються в навчанні:
- •12.Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях мовлення
- •12.1. Логопедія як наука
- •12.2. Анатомо-фізіологічні механізми мови та її розвиток
- •12.3. Поняття порушення мови
- •12.4. Порушення розвитку мови
- •12.5. Види порушень усної мови
- •2. Порушення голосу:
- •12.6. Порушення письма та читання
- •12.7. Система закладів для дітей з порушеннями мови
- •12.8. Логопедична допомога дітям в системі освіти
- •12.9. Рекомендації вчителям загальноосвітніх шкіл
- •13. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях рухової сфери (питання ортопедагогіки)
- •13.1. Види порушень опорно-рухового апарату
- •13.2. Загальна характеристика дцп
- •13.3. Руховий дефект при дцп
- •13.5. Мовні порушення при дцп
- •13.6. Система спеціалізованої допомоги дітям з дцп
- •13.7. Поради учителеві
- •13.8. Адаптація приміщення для дитини з порушеннями опортно-рухового апарату
- •14. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності
- •14.1. Поняття синдрому дефіциту уваги та гіперактивності
- •14.2. Ознаки прояву гіперактивності у дітей шкільного віку.
- •14.3. Рекомендації учителям для роботи з дітьми з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю
- •Рекомендації для вчителів при роботі з учнями з сду
- •14.4. Домашня програма корекції поведінки дітей з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності
- •15. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості з дитячим аутизмом
- •15.1. Синдром раннього дитячого аутизму. Аутистичні риси особистості.
- •15.2. Причини аутизма
- •15.3. Клініко-психологічна характеистика аутистичних розладів особистості
- •15.4. Корекційно-педагогічна допомога при аутизмі
- •15.5. Формування соціально-комунікактивних навичок у школярів з аутизмом
- •Контроль знань і блок
- •Іі блок
- •Ііі блок
- •Питання до заліку
- •Література
12.8. Логопедична допомога дітям в системі освіти
У логопедичному дошкільному освітньому закладі (ДОЗ) здійснюється диференційоване навчання й виховання дітей з різними формами мовного порушення, що мають збережений слух і інтелект з урахуванням їхнього віку.
Основні завдання логопедичних дитячих садків для дітей з порушеннями мови:
- корекція мовного порушення;
- підготовка до навчання в загальноосвітній школі;
(для дітей з важкими порушеннями мови - у спеціальній школі).
Типовим положенням визначені профілі спеціальних груп:
- групи для дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням (ФФН);
- з загальним недорозвиненням мови (ЗНМ);
- із заїкуватістю.
Діти із ФФН приймаються на один рік з 5 років (до цього віку закінчується формування звукової системи мови й фонематичного слуху). Діти з ЗНМ приймаються на 2-3 роки (залежно від віку й рівня мовного розвитку) у віці 3-5 років.
Діти з заїкуватістю зараховуються в групи строком на 1 рік з 2 років. Зміст навчання й виховання дітей з порушеннями мови висвітлено в спеціальних програмах для дітей із заїкуватістю і для дітей із ФФН і ЗНМ, які включають наступні розділи:
- гра;
- праця;
- фізичне й музичне виховання;
- розвиток елементарних математичних уявлень;
- знайомство з навколишнім світом;
- образотворча діяльність і конструювання;
- розвиток мови (спеціальний розділ, присвячений змісту корекційно-попереджувальної роботи).
Програми спрямовані:
- на формування мовних компонентів;
- розвиток пізнавальних здібностей, уваги, пам'яті, мовної поведінки.
Досвід багаторічної роботи спеціальних ДОУ довів їхню високу ефективність: близько 80% дітей можуть навчатися в школах загального призначення (інші 20% - у спеціальних навчальних закладах).
Логопедичні пункти - найбільш масова форма результативної допомоги дітям з порушеннями мови.
Логопед – педагог, який здійснює діагностику, корекцію та попередження порушень мовлення у дітей та дорослих.
Логопед виявляє осіб з порушеннями мовлення, здійснює діагностику, профілактику та корекцію порушень мовленнєвого розвитку, консультування батьків (родичів) осіб з порушеннями мовлення, поширення серед населення логопедичних знань. Основною формою роботи логопеда є логопедичні заняття, на яких здійснюється обстеження осіб з порушеннями мовлення, корекція усного та писемного мовлення, подолання труднощів у засвоєнні програмного матеріалу, передусім з рідної мови, попередження можливих труднощів у навчання.
Логопедичний пункт - спеціальний освітній заклад, який створюється при загальноосвітніх школах та дошкільних установах для надання логопедичної допомоги дітям з порушеннями мовлення.
Педагоги загальноосвітньої школи повинні проявляти особливу увагу до таких дітей.
12.9. Рекомендації вчителям загальноосвітніх шкіл
• Коли ви помітили, що у вашому класі є учень, який має схожі труднощі, проконсультуйтеся з учителями, які навчали дитину в попередні роки.
• Зверніться до психолога та логопеда, поговоріть з батьками. Виконуйте всі настанови та рекомендації фахівців.
• Від складу команди, яку ви організуєте, залежатиме правильність визначення діагнозу, стратегії корекційної допомоги та вибір необхідних засобів для успішного навчання дитини у вашому класі.
• Запитуйте в учня про труднощі, які він/вона відчуває під час сприйняття, обробки, застосування інформації (нового матеріалу). З’ясуйте, яку інформацію учень не сприймає.
• Запропонуйте інший спосіб сприйняття інформації (якщо учень не може читати, поясніть усно, якщо не сприймає на слух – подайте у письмовому
вигляді).
• Виконуйте всі рекомендації логопеда, інших фахівців, батьків щодо спеціальних вправ та адаптації матеріалу для конкретного учня.
• Дізнайтеся про можливості використання спеціальних комп’ютерних програм (наприклад, перетворення друкованого тексту в аудіовідтворення),
інших технічних засобів, залежно від особливостей навчання конкретного учня.
Поради учителеві щодо дітей з заїкуватістю
Щоб запобігти рецидиву заїкуватості, батькам необхідно особливим чином готувати дитину до школи: ще до 1-го вересня дитина має відвідати школу і клас, у якому навчатиметься; походити у класі, посидіти за партою, дізнатися, де знаходиться туалет.
Необхідно заздалегідь познайомити дитину з учителем. Педагог повинен знати про те, що дитина в минулому заїкалася, тому вимагає до себе особливого ставлення. Таку дитину не можна запитувати першою, наполягати на відповіді, якщо вона мовчить, вимагати від неї розгорнутих усних відповідей. При цьому необхідно максимально заохочувати активність дитини. Рекомендується на початку спонукати її до відповідей перед класом тільки з читанням віршів.
Якщо в учня виникатимуть судомні спотикання, не варто квапити його з відповіддю. У випадках виникнення рецидиву заїкуватості не слід відсторонювати заїкуватого від усних відповідей перед класом.
Необхідно, щоб логопед дав поради батькам і вчителеві, як організувати взаємини з цією дитиною та як організувати її взаємини з однокласниками. Але дитина не повинна відчувати жалість із боку вчителя, а також мати привілеї порівняно з однокласниками. Заїкуватий має почуватися рівноправним, таким, як усі.
Можна рекомендувати батькам, щоб дитина готувала домашні завдання вголос. При ослабленні дитини після соматичних або інфекційних захворювань необхідне дотримання загального і мовленнєвого режиму. Бажано, щоб заїкувата дитина перебувала під наглядом логопеда і психоневролога протягом 1-1,5 років.
Нерідко дитина переймається своїм соціальним статусом серед однолітків. У цей період можливі рецидиви заїкуватості. Заїки найчастіше мають судомні спотикання при відповідях перед класом, водночас на перерві вони можуть вільно говорити з однокласниками. Іноді складається враження, що заїкуватий не знає відповіді і зловживає своїм статусом заїки, щоб уникнути поганої оцінки. Одним учителям часом не вдається приховати свого роздратування, і вони ставлять погані оцінки, інші – навпаки, аби не спровокувати заїкуватість, не запитують усно. Усе це створює психологічне навантаження і не дає підлітку повноцінно навчатися, що й позначається на формуванні особистості. Необхідно одразу ж звернутися по лікувально-педагогічну допомогу.
Запобігання порушенням соціальної адаптації заїкуватих починається у дошкільному віці. Невпевнені, тривожні за характером діти (з невротичною формою заїкання) потребують психологічної підтримки батьків, вихователів і вчителів.
Спеціальні виховні заходи спрямовані на вироблення таких рис характеру, як упевненість у собі, активність, самостійність у виборі рішень і в діях. Заїкуватість не має впливати на вибір професії, проте при хронічному перебігу заїкуватості не рекомендуються професії з великими мовленнєвими і психічними навантаженнями.
.