13.3. Руховий дефект при дцп

Руховий дефект при ДЦП має наступну структуру:

- порушення м'язового тонусу;

- парези та паралічі;

- насильницькі рухи;

- атаксія - розлад узгодженості в скороченні різних груп м'язів при довільних рухах; причина порушення рівноваги й координації рухів;

- значне порушення відчуття руху – м’язово-суглобне почуття;

- недостатній розвиток статокінетических рефлексів - дитині важко утримувати в необхідному положенні голову й тулуб;

- синкінезії - мимовільні рухи, які супроводжують виконання активних дій (наприклад, при спробі взяти предмет однією рукою відбувається згинання іншої руки; дитина не може розігнути зігнуті пальці рук, а при випрямленні всієї руки пальці розгинаються).

Порушення м'язового тонусу буває таких типів:

- спастичний - підвищення м'язового тонусу. М'язи напружені. Зростання м'язового тонусу - при спробах зробити певних рух. У дітей з церебральним паралічем ноги зведені, зігнтті в колі=них суУлкбах,168опора на пальці; руки зєгнуті в ліЪтьових сугЫобах, пальці зігнуті в кулаках;

- ригіднИй - негнучкість, непіддатливість, зуммвлена напругою м'язів;

- гіпотонія - низький м'язовий тонсс м'язи кінцівок і тулуба в'ялі, мляві, слабкі;

- дистонія - мінливий характер м'яговоЃо тонусу.

Зазначені вище порушення м'язового тонусу можутL поєднуватиры.

П0рез - неповний параліч, ослаблення функції будь-якого м'яза або групи м'язів внаслідок ураженны нервової системи.

Параліч - втрата рухової функції пе2ним м'язоМ або групою м'язів внаслідоЪ ураження нервжвої системи.

Центральний параліч ) неможливість довільЭих рухів.

Іентральний парез - обмеження обсягу рухів.

Насильницькі рухи проявляються у вигляді:

- гіперкінезів - надмірні мимовільні рухи, що виникають при деяких захворюваннях центральної нервової системи;

- тремору - тремтіння, що відзначається в кінцівках, повіках.

Виразність патологічних тонічних (що стосуються тонусу) рефлексів відображає основний механізм порушень при ДЦП.

Патологічно посилені тонічні рефлекси порушують послідовний розвиток рухових функцій. Такі рефлекси - одна з причин формування патологічних поз, рухів, контрактур (стійких обмежень нормальної рухливості в суглобі внаслідок його ураження) і деформацій (змін, перекручувань).

13.4. ПОРУШЕННЯ ПСИХІКИ ПРИ ДЦП

Фактори, які визначають механізм порушення розвитку психіки при ДЦП:

- час мозкового ураження;

- ступінь виразності ураження;

- локалізація (певне місце цього ураження).

На тлі раннього внутрішньоутробного ураження - грубе недорозвинення інтелекту.

Мозаїчність, нерівномірність психічних порушень - у другій половині вагітності та у період пологів.

Аномалії розвитку психіки при ДЦП включають порушення формування:

- пізнавальної діяльності;

- емоційно-вольової сфери;

- особистості.

Особливості відхилень у пізнавальній діяльності:

• нерівномірно знижений запас уявлень та інформації про навколишній світ;

• нерівномірний, дисгармонійний характер інтелектуального розвитку;

- виразність психоорганічних проявів.

Патологія зору, слуху, м'язово-суглобного почуття негативно впливає на сприйняття, ускладнює інтелектуальну діяльність.

Нерівномірний, дисгармонійний характер інтелектуального розвитку (недостатність одних інтелектуальних функцій, затримка розвитку інших і збереженість третіх), пов'язаний з раннім органічним ураженням мозку на ранніх етапах його розвитку.

Несформованість вищих коркових функцій - важлива ланка порушень пізнавальної діяльності при ДЦП. Найчастіше страждають окремі коркові функції, тобто характерна парциальність їхніх порушень.

Відзначаються:

- недостатність просторових і тимчасових уявлень;

- ускладнено диференціацію правої та лівої сторони тіла;

- оптико-просторові порушення;

- недостатність розвитку фонематичного слуху; дитина не може пізнавати предмети на дотик, не орієнтується в будові власного тіла, не може диференціювати просторові відносини; процесів порівняння та узагальнення.

Виразність психоорганічних проявів:

- уповільненість психічних процесів;

- труднощі переключення на інші види діяльності;

- недостатність концентрації уваги;

- сповільненість сприйняття;

- зниження обсягу механічної пам'яті.

У багатьох дітей спостерігається низька пізнавальна активність:

- відсутність інтересу до занять;

- погана зосередженість; повільність;

- знижена переключеність психічних процесів.

Виділяють два варіанти затримки психічного розвитку в дітей із церебральним паралічем:

- тимчасова затримка темпу психічного роз витку, яка компенсується за наявністю цілеспрямованої своєчасної корекції; можливе досягнення нормального рівня розвитку;

- стан стійкої, легкої інтелектуальної недостатності - порушення інтелекту носять зворотний характер.

Розлад емоційно-вольової сфери може проявлятися у вигляді:

- емоційної збудливості;

- дратівливості;

- рухового розгальмування;

- або, навпаки, загальмованості;

- сором'язливості, боязкості.

Спостерігається:

- поєднання підвищеної емоційної збудливості з плаксивістю, дратівливістю, примхливістю, реакцією протесту;

- іноді ейфорія - не виправданий реальною дійсністю підвищено-радісний настрій.

Своєрідність формування особистості:

- достатній інтелектуальний розвиток часто поєднується з відсутністю впевненості в собі, самостійності;

- відзначається особистісна незрілість (наївність суджень, слабка орієнтованість у побутових і практичних питаннях);

- у дітей і підлітків формуються нездатність до самостійної практичної діяльності;

- виражені труднощі соціальної адаптації сприяють формуванню боязкості, сором'язливості, невмінню постояти за свої інтереси, які можуть поєднуватися з підвищеною чутливістю, уразливістю, вразливістю, замкнутістю.