7.3. Загальні принципи профілактики і корекції педагогічно занедбаної дитини:

• комплексний і системний підхід до діагностики, профілактики і корекції;

• урахування вікових та особистісних особливостей дитини та специфіки педагогічної ситуації її розвитку;

• професійна компетентність і розподіл функцій;

• опора на позитивне в особистості дитини і орієнтація на гармонізацію її розвитку;

• єдність та взаємодоповненість психологічних і педагогічних методів;

диференційний підхід.

7.4. Рекомендації педагогам і батькам у роботі з важковиховуваними

Практика засвідчує, що при виборі прийомів корекції особистості в школі склалися дві протилежні концепції.       Перша, найбільш поширена, характеризується тим, що важкого підлітка вважають поганим, невиправним. До нього ставляться недоброзичливо, постійно фіксуються його порушення у поведінці, його засуджують і карають. На позитивних рисах особистості увага не зосереджується. Внаслідок цього у підлітка з'являється озлобленість, жорстокість, бажання помститися педагогам, що його скривдили, і ровесникам за байдужість до його проблем. Такий підхід Е. Натанзон називає тактикою байдужого фіксування проступків і засудження вихованців.       Друга концепція передбачає, що у кожного вихованця є прагнення до хорошого, а погане його самого пригнічує і викликає в нього страждання. Але підліток неспроможний самостійно зосередити свої зусилля на виправленні помилок. Він потребує допомоги доброго і вдумливого педагога. Крім того, у свідомості підлітка весь час відбувається боротьба позитивних і негативних тенденцій. Включення підлітка у здійснення морально-цінних вчинків сприяє посиленню позитивних тенденцій і безболісному витисненню негативних. Така концепція, як відомо, реалізована в педагогічній системі А.С. Макаренка і характерна для кращих педагогів. Тактику, яка базується на такій концепції, можна назвати тактикою проектування позитивних якостей особистості і організації досвіду її правильної поведінки. Ця тактика заснована на особливо важливих у роботі з важковиховуваними підлітками принципах педагогічного оптимізму, поваги до підлітка, розуміння його душевного стану, зацікавленості у його долі.

Рекомендації педагогам і батькам у роботі з важковиховуваними:

1. Необхідно виробити правильні форми поведінки у ставленні до такої дитини.

2. Урахувати індивідуальні особливості кожної дитини, а також специфіку її шкільної та сімейного становища, прагнути знаходити індивідуальний підхід до учня.

3. Знайти коректні засоби включення дитини у життя класного колективу.

4. Організувати здійснення правильної роботи з профілактики прогулів та правопорушень учнів.

5. Організувати навчальний процес з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей учнів.

6. Підтримувати тісну взаємодію з родиною для вивчення індивідуально особистісних особливостей учнів.

7. Виховувати в учнів впевненість у собі, у своїх можливостях, змінюючи тим самим ставлення до навчання, при цьому учень сам повинен брати участь у постановці мети, усвідомленні умов та шляхів її досягнення.

8. Створювати умови для відчуття школярем успіху і пов'язаних з ним позитивних емоцій.

9. Постійно працювати над створенням єдиного класного колективу, щоб проводити профорієнтаційну роботу із залученням батьків учнів.