Міжбюджетні трансферти в складі видатків

Державного бюджету України¹⁰⁵

Роки	Міжбюджетні трансферти,
	дотації		субвенції
	сума	у % до видатків	сума	у % до видатків
1992 (млн крб)	-	-	4992,3	0,7
1993 (млн крб)	-	-	68066,5	1,2
1994 (млрд крб)	-	-	-	-
1995 (млрд крб)	48484,7	2,7	-	-
1996 (млрд крб)	81107,5	2,8	-	-
1997 (млн грн)	2119,5	7,7	-	-
1998 (млн грн)	2502,2	10,2	-	-
1999 (млн грн)	2045,1	8,1	381,2	1,5
2000 (млн грн)	3993,2	11,8	34,6	0,1
2001 (млн грн)	4017,2	9,6	3170,8	7,6
2002 (млн грн)	4252,8	8,6	4786,1	9,7
2003 (млн грн)	5688,6	10,2	5265,5	9,4
2004 (млн грн)	8352,5	11,6	7543,8	10,4
2005 (млн грн)	11537,9	10,1	15101,0	13,2

До 2001 р. процес визначення абсолютних розмірів дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам, був надзвичайно заполітизований, непрозорий і залежний від суб’єктивних, а не об’єктивних чинників. Запровадження формульного порядку розрахунку обсягів дотацій вирівнювання сприяло подоланню цих недоліків. Проте механізм визначення субвенцій і надалі значною мірою залишається непрозорим. Більше того, всі ті недоліки, які були притаманні дотаціям, стали характерними для субвенцій. Спостерігається негативна тенденція постійного зростання кількості цільових субвенцій під тиском політичних чинників. За останні 7 років їх обсяг збільшився більш ніж у 20 разів. Обсяги субвенцій ростуть випереджаючими темпами у порівнянні з дотаціями. Це означає, що за межі формульних розрахунків виводиться значна частина бюджетних ресурсів, яка перерозподіляється в середині бюджетної системи.

Якщо розглянути розподіл трансфертів між окремими видами місцевих бюджетів (рис. 6.7), то можна відзначити, що 50% усіх бюджетних трансфертів спрямовуються до районних бюджетів, 28%  до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, 20%  до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів.

Рис. 6.7. Розподіл трансфертів між місцевими бюджетами України у 2004 р.

Обєктивно притаманні бюджетним трансфертам потенційні можливості позитивного вирішення завдань бюджетного регулювання на практиці спрацьовують лише за умови наявності ефективного механізму їх надання, який, зокрема, передбачає гарантії повного і своєчасного одержання коштів, а також контроль з боку державних органів за їх ефективним витрачанням.

Починаючи з 1999 р. в Україні застосовується метод автоматичного перерахування дотацій вирівнювання шляхом застосування встановлених щорічними законами Про Державний бюджет України нормативами щоденних відрахувань від надходжень визначеного переліку загальнодержавних податків і зборів. У 2006 році цей перелік охоплює 14 видів доходів загального фонду Державного бюджету України, які відзначаються достатньо значними обсягами, стабільністю і рівномірністю надходження:

1. податок на прибуток підприємств;

2. податок на додану вартість (без врахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами);

3. збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;

4. збір за спеціальне водокористування;

5. платежі за користування надрами загальнодержавного значення;

6. акцизний збір з вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів);

7. акцизний збір із ввезених на територію України товарів (крім акцизного збору із ввезених в Україну нафтопродуктів і транспортних засобів);

8. плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад і місцевими органами виконавчої влади, та плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами);

9. ввізне мито (крім ввізного мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них);

10. вивізне мито;

11. плата за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств та іншого державного майна;

12. державне мито в частині, що зараховується до державного бюджету;

13. єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

14. кошти, що передаються до державного бюджету з обласних бюджетів, міських бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і районних бюджетів.

Впровадження методу автоматичного перерахування дотацій вирівнювання сприяло стабілізації механізму бюджетного регулювання, уникненню зустрічного руху бюджетних ресурсів у бюджетній системі, формуванню заінтересованості місцевих фінансових органів у повному і своєчасному надходженні доходів як до державного, так і до місцевих бюджетів. Крім того віднесення, починаючи з 1998 р., трансфертів місцевим бюджетам до захищених статей Державного бюджету України сприяло посиленню гарантованості одержання запланованих сум дотацій і субвенцій.

Для того, щоб визначити ступінь фінансової залежності місцевих бюджетів від надання бюджетних трансфертів з державного бюджету, доцільно звернутись до даних про питому вагу дотацій і субвенцій в доходах місцевих бюджетів (див. додаток 13). З додатку видно, що найбільший рівень дотаційності притаманний районним бюджетам: в цілому по Україні частка бюджетних трансфертів в доходах цих бюджетів у 2004 р. складала 83,7%, а в таких областях як Волинська, Хмельницька та Чернівецька, вона перевищувала 90%.

Загалом майже на третину дотаційними є обласні бюджети, бюджети Автономної Республіки Крим, міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення. У 2004 р. питома вага трансфертів в доходах обласних бюджетів і бюджету Автономної Республіки Крим в цілому по Україні складала 30,8%, в доходах бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення – 29,1%.

Зазначені показники дотаційності для інших видів місцевих бюджетів є значно нижчими і у 2004 р. становили: для бюджетів міст районного значення – 9,2%, селищ – 12,2%, сіл – 14,9%.

Причинами високого рівня дотаційності обласних і районних бюджетів є відсутність реальної доходної бази, а також діючий порядок надання дотацій вирівнювання, згідно якого обласні і районні бюджети перетворилися у транзитні на шляху просування бюджетних трансфертів від державного бюджету до більшості місцевих бюджетів України.