Місцеві податки і збори в доходах бюджетів обласних центрів України у 2004 р. 24

Міста	У % до доходів бюд-жету	В роз-рахунку на од-ного мешка-нця, грн.	Міста	У % до доходів бюд-жету	В роз-рахунку на од-ного мешка-нця, грн.
Харків	3,4	24,5	Чернігів	2,4	14,9
Дніпропетровськ	2,3	18,1	Черкаси	2,2	13,5
Одеса	2,7	20,0	Суми	2,3	14,6
Донецьк	1,7	15,5	Житомир	3,8	23,9
Запоріжжя	2,4	17,7	Рівне	3,3	21,7
Львів	1,6	14,5	Хмельницький	11,3	83,5
Миколаїв	2,1	12,9	Кіровоград	2,1	13,9
Луганськ	2,7	15,7	Чернівці	7,3	51,9
Вінниця	2,4	14,8	Івано-Франківськ	3,4	23,3
Сімферополь	3,2	26,5	Тернопіль	4,0	25,1
Херсон	2,3	15,1	Луцьк	3,7	26,5
Полтава	2,5	19,4	Ужгород	1,0	14,0

Більше половини усіх коштів від податку з реклами надходить в бюджет м. Києва. Це пояснюється значним розповсюдженням і більш високим ступенем розвитку рекламної діяльності в столиці у порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями України. Слід відзначити відносно більшу питому вагу надходжень від курортного збору в туристичних і курортних центрах, місцях, де є інсторичні памятки тощо. Основна частина курортного збору справляється на території Автономної Республіки Крим.

Діяльність місцевих органів самоврядування значною мірою характеризують надходження таких місцевих зборів як ринковий, за парковку автотранспорту, за розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг тому, що їхні надходження безпосередньо залежать від зусиль місцевих властей, спрямованих на створення необхідних умов для торгівлі, обладнання місць стоянки автотранспорту.

В таблиці 2.11 представлені показники питомої ваги податку з реклами, комунального податку та ринкового збору в сукупних надходженнях від місцевих податків і зборів в бюджетах обласних центрів України за 2004 р.

Таблиця 2.11.

Частка окремих місцевих податків і зборів в сукупних надходженнях від місцевого оподаткування у 2004 р. 25

(%)

Міста	Податок з реклами	Комунальний податок	Ринковий збір
Харків	2,4	20,3	66,0
Дніпропетровськ	4,1	32,7	54,4
Одеса	2,7	18,7	55,9
Донецьк	5,9	32,2	52,6
Запоріжжя	2,2	37,0	53,7
Львів	5,0	37,2	50,5
Миколаїв	0,9	31,2	64,3
Луганськ	1,9	28,5	66,0
Вінниця	1,0	30,6	64,5
Сімферополь	1,9	20,4	68,2
Херсон	1,3	29,5	56,7
Полтава	1,3	25,0	65,4
Чернігів	1,3	28,0	62,3
Черкаси	1,3	34,7	53,3
Суми	1,2	40,5	55,2
Житомир	0,8	15,7	62,3
Хмельницький	0,2	4,2	91,3
Кіровоград	0,8	30,0	64,8
Рівне	1,0	15,5	79,2
Чернівці	0,3	7,7	87,1
Івано-Франківськ	6,4	20,9	65,0
Тернопіль	0,8	17,5	74,3
Луцьк	0,9	16,6	77,0
Ужгород	1,8	31,8	50,5

Наведені в таблиці показники характеризуються достатньо значною диференціацією. Найвища питома вага ринкового збору традиційно притаманна для м. Хмельницького  91,3% і м. Чернівці  87,1% всіх надходжень від місцевого оподаткування. Частка комунального податку у загальних надходженнях місцевих податків і зборів є найвищою у міському бюджеті Сум - 40,5%. Більш ніж 30 відсотків коштів від місцевого оподаткування забезпечується за рахунок комунального податку в таких місцях як Дніпропетровськ (32,7%), Донецьк (32,2%), Запоріжжя (37%), Львів (37,2%), Миколаїв (31,2%), Вінниця (30,6%), Черкаси (34,7%), Кіровоград (30%), Ужгород (31,8%). Питома вага податку з реклами у місцевих податках і зборах є значно меншою ніж два попереднії податки і у 2004 р. коливалась від 0,2% у м. Хмельницькому до 6,4% у м. Івано-Франківську.

Як свідчить вітчизняна практика справляння місцевих податків і зборів, існує багато невирішених проблем, спричинених відсутністю необхідних теоретичних обгрунтувань місцевого оподаткування в Україні в контексті зміцнення інституту місцевого самоврядування, невизначеністю окремих організаційних процедур справляння місцевих податків і зборів, встановленням пріоритетів у наданні пільг платникам податків тощо.

Найбільш суттєвими недоліками місцевого оподаткування в Україні є:

 незначна фіскальна роль місцевих податків і зборів;

 вузький перелік місцевих податків і зборів;

 відсутність самостійних прав у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на своїй території власних місцевих податків і зборів;

 відсутність взаємозалежності між рівнем громадських послуг, які надаються на певній території, з податковими зусиллями населення;

 зволікання із запровадженням суто місцевого податку – на нерухоме майно;

 нерозвинутість податків, які відображають політику органів місцевого самоврядування.