Питома вага цільових фондів у складі доходів місцевих бюджетів України у 2004 р.

(%)

	Частка у сукупних доходах місцевих бюджетів:
	збору за забрудне-ння навколишнього природного середовища	цільових фондів утворених Верхов-ною Радою АРК, органами місцевого самоврядування	разом цільових фондів
АР Крим	0,25	0,49	0,75
Вінницька	0,53	0,16	0,69
Волинська	0,11	0,54	0,64
Дніпропетровська	1,41	0,41	1,81
Донецька	1,61	0,33	1,94
Житомирська	0,15	0,02	0,18
Закарпатська	0,15	0,00	0,15
Запорізька	1,07	1,07	2,14
Івано-Франківська	1,24	0,31	1,56
Київська	0,45	0,02	0,47
Кіровоградська	0,17	0,12	0,29
Луганська	0,97	0,01	0,98
Львівська	0,37	0,06	0,43
Миколаївська	0,51	0,00	0,51
Одеська	0,19	0,33	0,52
Полтаська	0,35	1,22	1,57
Рівненська	0,18	0,00	0,18
Сумська	0,26	1,17	1,43
Тернопільська	0,11	0,00	0,12
Харківська	0,44	0,02	0,46
Херсонська	0,24	0,06	0,31
Хмельницька	0,13	0,09	0,21
Черкаська	0,30	0,45	0,75
Чернівецька	0,11	2,29	2,40
Чернігівська	0,39	0,26	0,65
м.Київ	0,16	5,36	5,53
м.Севастополь	0,31	0,91	1,22
Всього	0,56	0,96	1,52

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища призначений для забезпечення цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, повязаних із охороною довкілля, спрямованих на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища. Але, за результатами контрольної роботи Рахункової палати України, виявлено, що у 2003-2005 рр. основна мета функціонування фонду не була досягнута⁴⁹. Основними недоліками у використанні коштів фонду у зазначений період були:

- використання коштів фонду з порушеннями діючого законодавства (близько 60%), спрямування їх на заходи, які не мають безпосереднього впливу на довкілля (1/3 коштів);

- неефективне використання коштів, призначених на фінансування наукових досліджень та впровадження механізму забезпечення охорони природних ресурсів внаслідок відсутності єдиної державної науково-технічної політики у сфері охорони довкілля;

- недовикористання наявних коштів (25% – у 2003 р., 20% – у 2004 р.) і їх повернення до бюджету.

За висновками Рахункової палати вказані недоліки є наслідком відсутності в країні механізму здійснення державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, що потребує особливої уряду до даних проблем.

Загалом механізм формування і використання цільових фондів органів місцевого самоврядування за роки їх існування, як показують численні перевірки органів фінансового контролю, виявився недостатньо прозорим. Найбільш розповсюдженими недоліками діючої практики позабюджетних фондів місцевого самоврядування є:

- порушення при формуванні фондів. Так, в рішеннях про створення фондів окремі органи місцевого самоврядування та виконавчої влади визначають джерелами їх наповнення платежі, які відповідно до законодавства повинні зараховуватись до загального фонду бюджету або залишатись у розпорядженні бюджетних установ як власні надходження (штрафи, плата за оренду майнових комплексів, збори за видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі, плата за реєстрацію субєкта підприємницької діяльності тощо);

- застосування примусу на підприємницькі структури при формуванні фондів. Наприклад у вигляді відрахування частини прибутку господарюючих субєктів або частини вартості обєкта будівництва;

- використання коштів цільових фондів органів місцевого самоврядування не за цільовим призначенням, головним чином на приміальні виплати, відшкодування вартості санаторно-курортного лікування для працівників органів влади і управління, ремонт адміністративних приміщень тощо;

- залучення до цільових фондів багодійних надходжень та використання їх державними адміністраціями на власне утримання та утримання органів влади, які фінансуються з державного бюджету;

- застосування тиску на субєкти господарювання щодо “добровільного” перерахування благодійної допомоги на спеціальні рахунки органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з послідуючим наданням пільг по сплаті податків та інших платежів до бюджету.⁵⁰