Етапи розвитку місцевих бюджетів України

Період	Соціально-економічні передумови	Характеристика явищ
1864-1917 роки	Організаційне оформлення перших органів місцевого самоврядування – земств, окреслення кола їх повноважень.	Визначення напрямків витрачання коштів земських бюджетів, доходних джерел, формування та вдосконалення місцевого оподаткування.
1918-1930 роки	Відновлення інституту місцевих фінансів і місцевих бюджетів.	Законодавче оформлення місцевих бюджетів, засад їх функціонування, впорядкування місцевого опо-даткування, процедур бюджетного процесу, меха-нізму надання субсидій, вдосконалення структури доходів і видатків місцевих бюджетів, забезпечення їх бездефіцитності, визначення засад бюджетного регулювання.
1930-1959 роки	Зміцнення адміністратив-но-командних методів уп-равління, централізація бю-джетної системи, обмежен-ня прав місцевих рад у ви-користанні коштів місце-вих бюджетів, пошуку до-даткових доходних дже-рел, справлянні місцевих податків і зборів тощо.	Зростання обсягів місцевих бюджетів, збільшення їх залежності від державного бюджету, включення місцевих бюджетів до держбюджету, зміни у доходній базі після податкової реформи, переважне використання у бюджетному регулювання методу відсоткових відрахувань від загальнодержавних доходів, скорочення переліку місцевих податків і зборів.
1960-1990 роки	Послаблення централізо-ваного управління, зміцне-ння демократичних засад, економічна реформа, роз-ширення прав місцевих рад, вдосконалення їх взає-модії з підприємствами, що діяли на їх території.	Вдосконалення бюджетного права, зміни в структурі доходів місцевих бюджетів, піднесення ролі платежів з прибутку, зміни в бюджетному процесі, бюджетних взаємовідносинах, використання госпрозрахунку та нормативних методів у бюджетному плануванні.
З 1990 року дотепер	Здобуття Україною неза-лежності, відновлення міс-цевого самоврядування, зміцнення позицій міс-цевих рад.	Законодавча регламентація бюджетних відносин, системи оподаткування, бюджетного регулювання, формування зацікавленості місцевої влади у збільшенні доходів державного і місцевих бюджетів. Ухвалення Бюджетного кодексу України.

Третій етап у розвитку місцевих бюджетів (1930-1950 рр.) проходив під впливом зміцнення адміністративно-командних методів управління, що закономірно відзначилося і на бюджетних відносинах. Бюджетна система характеризувалася суворою централізацією; така риса була притаманна і місцевим бюджетам. Органи місцевої влади мали обмежені права в галузі використання коштів місцевих бюджетів, пошуку додаткових доходних джерел, справлянні місцевих податків і зборів тощо. Ті незначні можливості, якими вони володіли, не могли суттєво вплинути на стан місцевих бюджетів. В цілому, у відзначений період система місцевих бюджетів і не могла бути іншою, вона відповідала сформованій на той час бюджетній системі країни.

Відбулися зміни у складі доходної бази місцевих бюджетів у результаті проведеної у 1930 р. податкової реформи. В 1942 р. був визначений перелік місцевих податків і зборів, який залишався незмінним до початку 1990 років; у бюджетному регулюванні домінуючим став метод відсоткових відрахувань від загальнодержавних доходів. Основними ознаками даного періоду стали: зростання обсягів місцевих бюджетів відповідно до поглиблення процесів централізації, збільшення залежності місцевих бюджетів від державного бюджету, включення з 1938 р. місцевих бюджетів до Державного бюджету СРСР.

Четвертий етап у розвитку місцевих бюджетів України охоплює 1960-1990 роки, які відзначались деяким послабленням централізованого управління країною, поступовим зміцненням демократичних засад. Економічна реформа 1965 року спричинила значні зрушення в структурі доходів місцевих бюджетів, сприяла зміцненню їх доходної бази і піднесенню ролі платежів з прибутку у порівнянні з податком з обороту, зумовила зміни у бюджетному процесі, бюджетних взаємовідносинах. У другій половині 1980-х років відбувалося подальше розширення прав місцевих рад, вдосконалення їхньої взаємодії з підприємствами і організаціями, що діяли на їх території; була зроблена спроба використання елементів госпрозрахунку та нормативних методів у сфері бюджетного планування. Нові підходи у функціонуванні місцевих бюджетів вимагали вдосконалення бюджетного права. Низка прийнятих у 1990 р. загальносоюзних та республіканських законів створили необхідне підгрунття для відновлення у наступні роки місцевого самоврядування і місцевих фінансів в умовах незалежної Української держави.

П’ятий етап у розвитку місцевих бюджетів України розпочався в 1990 р. і триває до цього часу. Головною його ознакою є неухильне зміцнення позицій органів місцевого самоврядування як однієї з найважливіших передумов для побудови демократичного суспільства. Основним надбанням даного етапу стали: законодавча регламентація функціонування бюджетної системи України, місцевих бюджетів, системи оподаткування і, зокрема, місцевих податків і зборів, бюджетного регулювання і порядку надання бюджетних трансфертів; формування механізму зацікавленості органів місцевої влади у збільшенні доходів як державного, так і місцевих бюджетів.