10. Становлення українського телебачення

Першу пробну телепрограму в Україні було показано 1 лютого 1939 року. Київський телецентр механічного телебачення працював до початку війни. 6 листопада 1951 року вже новий, електронний Київський телецентр вийшов у ефір з фільмом «Велика заграва», а на другий день техніки викотили дві камери на вулицю і забезпечили трансляцію параду на 662 телевізори, які вже з´явились у місті.

Після того майже п´ять років київське телебачення виходило в ефір двічі на день, переважно демонструючи художні, документальні та науково-популярні фільми й новини. Однак уже 1 травня 1952 року в ефір вийшла перша музична програма – концерт майстрів Київського театру опери і балету імені Т.Г. Шевченка.

1953 року Київський телецентр на Хрещатику, 26 був остаточно добудований, але регулярні програми почали виходити лише з 1956 року.

Тоді ж з´явилась перша ПТС – пересувна телевізійна станція. Це було революційним проривом у мовленні, хоча станція могла транслювати програми лише за умови прямого проходження сигналу на телевежу на відстані не більше 30 кілометрів. За допомогою ПТС кияни та жителі області змогли побачити спортивні змагання, концерти, театральні вистави, масові свята. У Києві почалися перші у Радянському Союзі виїзні трансляції з колгоспів, заводів, наукових установ, уперше на телебаченні з´явились відомі люди, які виступали без попередньо затвердженого тексту, зокрема видатні медики академіки О. Філатов, М. Амосов, селекціонер М. Блажевський.

Другим в Україні став Харківський телецентр. Телевізійне мовлення у колишній столиці Радянської України на аматорському рівні почалося ще у 30-х роках і відродилося 1951 року, але то були спроби ентузіастів, а 1955-го Харків отримав сучасну телецентр і телевізійну студію, яка дозволила реалізовувати творчий потенціал значній групі талановитих харківських журналістів і митців, серед яких слід виділити сценариста А. Ініна, режисерів С. Зелікіна, Г. Метченка, О. Караваєва, Я. Рєзнікова.

Розвивалась в Україні і система кінематографічної фіксації телевізійних програм. Ще 1956 року було сформовано кіногрупу Київської студії телебачення, яка почала знімати на 16-мм плівку позастудійні хронікальні сюжети, а надалі – телевізійні фільми різних видів і жанрів. На базі кіногрупи було створено оригінальну систему багатокамерних зйомок на 35-мм кіноплівку, яка була прообразом майбутнього відеозапису.

На початку 1962 року на Київській студії телебачення методом багатокамерної зйомки було створено фільм-спектакль «Свіччине весілля» (постановка Народного артиста СРСР Г.П. Юри та режисера кіногрупи КСТ Р. Єфіменка).

У листопаді 1959 року на Хрещатику, 26 було запущено установку для зйомок з екрана кінескопу. Це дало змогу фіксувати на кіноплівку кращі та найважливіші програми телебачення, у першу чергу телевізійні спектаклі.

У листопаді 1965 на Київській студії телебачення почалося освоєння відеомагнітної техніки, а у квітні 1969 року вийшла в ефір перша українська кольорова телепрограма.

Одночасно формувалися творчі кадри – диктори, редактори, оператори, звукорежисери, художники, режисери.

Серед провідних працівників початкового етапу українського телебачення слід назвати диктора Олену Даниленко, оператора Костянтина Куляєва, кіноінженерів Олександра Суського, Володимира Єгорова, режисерів Олександра Липницького, Олександра Липківського, Володимира Полякова, Юрія Суярка, Романа Олексіва, Віктора Кісіна, який у 1985 році створив перший український багатосерійний відеофільм «Останній довід королів», Вадима Чубасова – творця наймасштабніших телеспектаклів українського телебачення.

Серед вагомих подій у житті українського телебачення слід відзначити телемости 1988 року: Київ – Москва за участю М. Кашпіровського та Київ – Бірмінгем за участю ведучого Д. Маркова – майбутнього відомого українського дипломата.

А 30 грудня 1992 року у Києві став до ладу найбільшій у Східній Європі телецентр з редакційним корпусом на вулиці Мельникова, 42, прив´язаний до нової київської телевежі – справжнього шедевру інженерної думки.

Починався наступний етап українського телебачення – телебачення держави Україна.