10. 3. Економічні відносини України з країнами бсс та па

Для України країни Близького, Середнього Сходу та Північної Африки є важливим мегарегіоном світу для подальшого нарощування економічного співробітництва, виключно містким ринком збуту промислових і продовольчих товарів, зброї та обладнання, численних послуг. З другого боку, країни Близького Сходу являють собою важливий глобальний комунікаційний вузол, де знаходяться численні стратегічні запаси енергоносіїв. Водночас цей регіон потребує участі України в різних миротворчих місіях, науково-технічному співробітництві, наданні освітніх та медичних послуг насамперед у тих країнах, де працюють випускники українських вищих навчальних закладах. Найбільш важ­ливим та перспективним для України є нарощування взаємови- гідного співробітництва в таких сферах:

• нафтогазова промисловість (Лівія, Іран);

• банківська сфера (Лівія, Сирія, Ізраїль);

• транспорт (Йорданія, Сирія, Лівія);

• металургійний комплекс (Ліван, Сирія, Лівія);

• авіаційна промисловість (Іран, Сирія, Лівія);

• енергетика (Сирія, Ліван, Лівія);

• освіта (Лівія, Сирія, Єгипет);

• будівництво (Іран, Лівія, Ірак)¹.

Упродовж останніх трьох років наявною стала тенденція на зміцнення торговельно-економічного співробітництва України як з країнами Північної Африки, так і з державами Близького та Середнього Сходу. Якщо у 2002 р. загальний товарообіг з цими країнами становив 1,6 млрд дол. (експорт при цьому становив 1,5 млрд), то тільки в першому півріччі 2003 р. він досяг майже 1 млрд дол. За різними експертними розрахунками, його сучасні обсяги повинні бути не меншими за 7—8 млрд дол. з позитивним для України сальдо зовнішньої торгівлі.

Конче важливим для нашої держави є диверсифікація джерел енергопостачання (передусім нафти; для імпорту скрапленого газу поки що немає відповідної інфраструктури). У зв’язку з цим розвиток економічних відносин з Лівією (особливо після того, як ООН були зняті з неї відповідні санкції), Іраном, а в перспективі — з Іраком може бути пріоритетом зовнішньої політики України. Вітчизняні компанії небезпідставно розраховують на участь у відновлювальних роботах у цій країні після виведення з неї союзницьких військ.

1. Оцініть позиції держав БСС та ПА в глобальній економіці. Які справжні причини лідерства деяких з них у світовому господарстві?

2. Розкрийте особливості економіки країн БСС та ПА. Які спільні та відмінні риси свого господарства вони мають?

3. Які подальші напрями зближення країн БСС та Північної Африки з ЄС?

4. Охарактеризуйте основні країнові моделі розвитку БСС та ПА.

5. У чому полягає специфіка сучасного стану економіки Ізраїлю, Саудівської Аравії, Ірану та Єгипту?

6. Охарактеризуйте спільні та відмінні риси в структурі зовнішніх економічних зв’язків країн БСС та ПА.

7. В яких сферах можливе співробітництво між Україною і країнами БСС та ПА? Поясніть свою відповідь конкретними прикладами з відомих вам засобів масової інформації.

1. Економіка зарубіжних країн / За ред. А. С. Філіпенка. — К.: Либідь, 1998.

2. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран / Под ред. В. П. Колесова. — М.: Флинта, 2000. — С. 424—434.

3. The Statesman’s Yearbook. The politics, cultures and economies of the world / Ed. by Barry Turrer. 2004. — London — New York: Palgrave Macmillan, 2004.

1. Египет – экономика и торгово-экономические связи с Россией // БИКИ. — 2004. — № 112. — С. 1—4.

2. Западные аналитики о положении в экономике Египта // БИКИ. — 2005. — № 1—2. — С. 1; 4—6.

3. Лебедева Э. Тропическая Африка на пороге ХХI ст. // МЭ и МО. — 1999. — № 3. — С. 54—64.

4. Личные состояния в странах Ближнего Востока // БИКИ. — 2004. — № 112. — С. 16.

5. Россия и исламский мир: проблемы взаимодействия // БИКИ. — 2004. — № 135. — С. 2—3.

6. Трофимова О. Экономика Туниса и евро // МЭ и МО. — 2000. — № 3. — С. 85—89.