Десять найбільших реципієнтів, що отримали іноземну допомогу від сша у 2000 році (бюджетні асигнування Агенції сша з міжнародного розвитку (usаіd)
Назва країни |
Обсяг допомоги, млн дол. |
Питома вага, % |
1. Ізраїль |
930,000 |
32,0 |
2. Єгипет |
715,000 |
24,6 |
3. Росія |
295,000 |
10,2 |
4. Україна |
219,000 |
7,5 |
5. Боснія |
175,000 |
6,0 |
6. Йорданія |
150,000 |
5,2 |
7. Індія |
126,350 |
4,3 |
8. Західний сектор газу |
100,000 |
3,4 |
9. Грузія |
83,500 |
2,9 |
Разом по постсоціалістичних країнах |
772,500 |
26,6 |
Разом по десяти країнах |
2905,746 |
100 |
Джерело: Glenoe social studies Economic update, 1999. — n.-y.: Glenoe, 2000. — P. 20; Власні розрахунки.
Симптоматичним є той факт, що серед усіх постсоціалістичних країн виділені Росія та Україна, які мають найбільшу кількість населення серед мегарегіону центральної та східної Європи, а також потужний військовий, промисловий та інтелектуальний потенціал.
Важливе значення для світогосподарських позицій США має міжнародна роль американського долара, на який припадає близько 65 % світових валютних резервів. Сучасні конкурентні позиції цієї валюти та євро оцінюються як рівні, а відтак підтримка купівельної спроможності своєї грошової одиниці на світових торгах є важливим чинником американської економічної безпеки.
3.5.1. Особливості економічних зв’язків між Україною та сша
Розвиток українсько-американських економічних відносин на сучасному етапі є досить важливим для двох країн, який нерідко пов’язують у США з подальшим реформуванням вітчизняної економіки. Для України є дуже важливою підтримка США в Міжнародному валютному фонді, ГАТТ/СОТ та інших наднаціональних структурах. Крім цього, досить значущим для України є стимулювання залучення в її економіку прямих іноземних інвестицій, за обсягами яких США посідають перше місце серед інших країн світу. Їх загальний обсяг станом на 1 січня 2004 р. становив 1074,8 млн дол. (рис. 3.3), що становить 16,1 % всіх ПІІ. Для порівняння: українські інвестиції в США на той же період становили лише 5,4 млн дол. (5-е місце), що майже у 200 разів менше за американські інвестиції до нашої економіки. Разом з тим, говорити про суттєве збільшення інвестицій поки що не приходиться. Практично відсутні інвестиції в галузі машинобудування та інноваційний комплекс, натомість найбільші їх обсяги надходять до харчової промисловості (компанія «Пепсі-Кола»), виробництва побутової хімії («Джонсон та Джонсон») тощо.
Структура експортно-імпортних операцій на галузевому рівні у цілому відбиває всі особливості торгівлі США з третіми країнами. Сполучені Штати посідають четверте місце (близько 4 % товарообігу) в українській зовнішній торгівлі товарами та друге місце в експорті послуг. Загальний же рівень експорту до Америки як материка у 2003 р. становив 1219,3 млн дол., імпорт — 1072,3 млн дол., тобто мало місце позитивне сальдо у 147 млн дол. Щодо послуг, то відповідне співвідношення становило 259,5 млн (експорт) та 282,9 млн (імпорт).
Рис. 3.3. Нарощування ПІІ США в економіку України (станом на 1 січня відповідного року) (20 %) — відсоток американських інвестицій у структурі ПІІ, що надійшли в Україну.
Джерело: Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році». — К, 2004. — С. 375; Власні розрахунки.
Зрозуміло, що левова частка експортно-імпортних операції по лінії Україна — Америка припадала саме на США. Найбільшою проблемою України у зовнішній торгівлі є переважання «сензитивного» («чутливого») експорту і передусім такої продукції, як сталь та прокат. Односторонні дії американської адміністрації спрямовані на підтримку своєї чорної металургії (2002—2003 рр.) дуже боляче вдарили по українському експорту до США. Відміна дискримінаційних обмежень у торгівлі України та США відповідає інтересам двох країн.