- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
- •1 Національні економіки в системі світового господарства. Варіативність моделей економічного розвитку
- •1.2. Основні індикатори економічного потенціалу та рівня розвитку країн
- •Індекс розвитку людського потенціалу (ірлп) та ввп* окремих країн світу у 2001 р.
- •Галузева структура ввп по окремих країнах
- •1.3. Класифікація країн у світовій економіці
- •1.4. Особливості взаємовідносин між країнами в умовах глобалізації
- •1. Зростання незацікавленості країн Півночі в тісних контактах з Півднем.
- •3. Вибіркова підтримка деяких регіонів країн, що розвиваються:
- •1.5. Основні моделі економічного розвитку країн світу
- •2 Детермінанти економічного успіху країн-лідерів
- •Індекс технологічних досягнень у країнАх лідерАх
- •Питома вага зайнятих у сфері послуг у країнах-лідерах
- •Провідні країни світу в галузі інновацій
- •Показники транснаціоналізації світової економіки, млрд дол.
- •2.2. Генезис сучасного економічного зростання постіндустріальних країн
- •Показники міжнародної імміграції населення та робочої сили до розвинутих країн
- •2.3. Диференціація та вирівнювання постіндустріальних країн світу
- •3 Економіка сша і канади
- •П’ять найбільших корпорацій світу, 2001 (млн дол.)
- •3.2. Чинники і динаміка економічного розвитку
- •Приплив іноземного капіталу в сша впродовж 1995—2000 рр., млрд дол.
- •Прогноз економічного зростання, складений адміністрацією сша
- •3.3. Галузева структура економіки
- •3.4. Особливості внутрішньорегіональної економіки
- •3.5. Зовнішньоекономічна експансія сша
- •Десять найбільших реципієнтів, що отримали іноземну допомогу від сша у 2000 році (бюджетні асигнування Агенції сша з міжнародного розвитку (usаіd)
- •3.5.1. Особливості економічних зв’язків між Україною та сша
- •3.6. Основні напрями державного регулювання економіки у ххі ст.
- •3.7. Характерні риси функціонування національної економіки Канади
- •3.7.1. Еволюція соціальної моделі Канади
- •Питома вага витрат на соціальні потреби у ввп Канади в загальній сумі державних витрат, %
- •4 Економіка Японії
- •4.2. Галузева структура господарства
- •Індекси транснаціоналізації провідних японських компаній
- •4.3. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •4.4. Еволюція економічних моделей
- •4.4.1. Чинники економічного успіху Японії у післявоєнний період. Динаміка розвитку японської моделі (1945—1995 рр.)
- •4.4.2. Причини та наслідки японської кризи 90-х рр. Хх ст.
- •4.4.3. Японська модель в умовах глобалізації світового господарства
- •5 Країни Європейського Союзу
- •Позиції країн єс та аплікантів на вступ у світі (станом на початок 2000 р.)
- •5.1.1. Цілі та завдання Європейського Союзу
- •5.2. Сучасні економічні теорії європейської інтеграції
- •5.3 Економічна модель Німеччини
- •5.3.1. Місце фрн у глобальній та європейській економіці
- •5.3.2. Особливості німецької економічної моделі
- •5.3.3. Сучасна модель розвитку
- •5.3.4. Структура господарства
- •Провідні корпорації фрн за рівнем капіталізації (станом на початок 2000 р.)
- •5.3.5. Зовнішньоекономічні зв’язки
- •5.4. Економіка Франції
- •5.4.1. Позиції Франції у світовій економіці та в Європейському Союзі
- •5.4.2. Французька модель економіки
- •5.4.3. Сучасна структура господарства
- •Провідні французькі корпорації у 2001 р.
- •5.4.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5.5. Економіка Великобританії
- •5.5.1. Місце країни у світовій економіці та позиції в єс
- •5.5.2. Трансформація британської моделі розвитку
- •5.5.3. Галузева структура господарства
- •Найбільші корпорації Великобританії (млн євро), 2001 р.
- •5.5.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5.6. Економіка Італії
- •5.6.1. Італія в системі міжнародних економічних відносин
- •5.6.2. Особливості італійської моделі розвитку
- •5.6.3. Галузева структура господарства Італії
- •Структура економіки Італії
- •Провідні італійські корпорації
- •5.6.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •Структура зовнішньої торгівлі товарами, 2000 р.
- •5.7. Скандинавська модель розвитку
- •5.7.1. Особливості розвитку економіки скандинавських країн
- •Основні індикатори розвитку Скандинавських країн
- •Глобальні центри технологічного новаторства в скандинавських країнах та їх світовий рейтинг
- •Найбільші скандинавські компанії за обсягами торгового обороту, 2001 р. Млн євро
- •5.7.2. Суть та основні особливості швецької моделі
- •5.8. Економіка нових країн—учасниць єс
- •5.8.1. Країни цсє та Європейський Союз
- •Основні економічні показники найбільших країн цсє
- •П’яте розширення єс: держави-апліканти у 2002 р.
- •5.8.2. Спільні та відмітні риси трансформаційних процесів у державах цсє
- •Питома вага приватного сектору у виробництві ввп, %
- •Питома вага експорту та імпорту по країнах цсє, %
- •Головні показники розвитку постсоціалістичних країн Європи, 2000 р.
- •Капіталізація країн Центральної Європи, 1999 р.
- •Найбільші компанії країн Центральної Європи, 1999 р.
- •Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (перша хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- •Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (друга хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- •Зовнішня заборгованість країн цсє — нових членів єс
- •5.8.3. Економіка Польщі
- •Експорт та імпорт Польщі, млн дол.
- •Основні торгові партнери Польщі, питома вага, 2000 р., %
- •5.8.4. Особливості економіки Чехії
- •Розподіл коштів структурних фондів єс та Фонду згуртування для Чеської Республіки впродовж 2004—2006 рр., млн євро, (ціни 1999 року)
- •5.8.5. Особливості економіки Словаччини
- •Експорт та імпорт Словацької республіки, млрд дол.
- •5.8.6. Особливості економіки Угорщини
- •Зовнішня торгівля Угорщини
- •5.9. Україна — єс
- •Частка зовнішньої торгівлі товарами та прямі інвестиції в Україну з єс, снд та рф, %
- •5.1. Країни Європейського Союзу в системі світогосподарських зв’язків
- •5.2. Сучасні економічні теорії європейської інтеграції
- •5.3 Економічна модель Німеччини
- •5.4. Економіка Франції
- •5.5. Економіка Великобританії
- •5.6. Економіка Італії
- •5.7. Скандинавська модель розвитку
- •5.8. Економіка нових країн — учасниць єс
- •5.9. України і єс
- •6 Економіка країн— аплікантів на вступ до Європейського Союзу
- •6.1. Особливості економіки Болгарії
- •6.2. Особливості економіки Румунії
- •6.3. Особливості економіки Туреччини
- •Загальна характеристика країн-кандидатів на вступ
- •Структура валової доданої вартості, 2002 р.
- •6.1. Особливості економіки Болгарії
- •6.2. Особливості економіки Румунії
- •6.3. Особливості економіки Туреччини
- •7 Економіка країн снд
- •Питома вага провідних регіональних об’єднань, 2000 р., %
- •Розвиток країн снд, 2001 р.
- •Галузева структура валової додаткової вартості (у поточних цінах, у відсотках)
- •7.2. Економіка Росії
- •7.2.1. Економічний потенціал
- •7.2.2. Особливості здійснення економічних реформ у 1990-ті рр.
- •Макроекономічні індикатори розвитку рф
- •7.2.3. Структура сучасного господарства
- •Структура зовнішнього боргу Росії, станом на 30 вересня 2004 р., млрд дол.
- •7.2.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •Торгівля між Росією та єс — 15
- •Структура зовнішньої торгівлі між єс та Росією
- •7.3. Особливості економіки Республіки Білорусь
- •7.4. Особливості економіки Республіки Молдова
- •7.5. Особливості економічних відносин України з країнами снд
- •8 Економіка Китайської Народної Республіки (кнр)
- •8.2. Еволюція економічної моделі
- •Зміни в економічній структурі Китаю
- •Основні макроекономічні показники розвитку Китаю
- •8.3. Галузева структура економіки
- •8.4. Зовнішньоекономічні зв’язки
- •8.5. Розвиток економічних відносин України з кнр
- •9 Особливості економічного розвитку нових індустріальних країн
- •9.2. Економіка Республіки Корея (Південна Корея)
- •9.2.1. Особливості положення в глобальній економіці
- •9.2.2. Особливості корейської моделі розвитку
- •9.3.3. Галузева структура економіки та зовнішньоекономічні зв’язки
- •9.3. Особливості економіки держав — «драконів»
- •9.4. Особливості економіки держав-«тигрів»
- •Основні макроекономічні показники країн Південно-Східної Азії
- •9.5. Розвиток економічних відносин України з новими індустріальними державами
- •10 Економіка країн Близького, Середнього Сходу (бсс) та Північної африки (па)
- •10.1. Позиції країн бсс у глобальній та азійській економіці
- •10.2. Покраїнові відмінності
- •10.3. Економічні відносини України з країнами бсс
- •10.1. Позиції країн бсс та па у глобальній та азійській економіці
- •Основні макроекономічні показники найбільших країн Близького та Середнього Сходу
- •Рейтинг деяких країн Близького та Середнього Сходу за індексом конкурентоспроможності, що зростає
- •10.2. Покраїнові відмінності
- •10. 3. Економічні відносини України з країнами бсс та па
- •Навчальне видання
- •Економіка зарубіжних країн
1.2. Основні індикатори економічного потенціалу та рівня розвитку країн
У світовій практиці для проведення міжкраїнових порівнянь використовують кілька індикаторів. Визначимо найважливіші з них.
Валовий внутрішній продукт (ВВП — GDP). Він буває номінальним та реальним. Для розрахунків його обсягів на країновому рівні використовують показник реального ВВП на душу населення, який є основним у проведенні міжнародних порівнянь та відповідної типології держав світу. Для визначення світових тенденцій використовують також показник валового світового продукту (ВСП)1, у 1999 р. він становив 40,7 трлн дол. При цьому може бути розрахована динаміка зростання ВВП на будь-якому рівні. Щорічні ж темпи збільшення ВСП становлять близько 3 %. Так, у 1996 р. він зріс на 2,6 %, у 1997 — на 3,2, у 1999 — на 3 і у 2000 р. — на 3,2 %. Аналогічні порівняння робляться і на країновому рівні.
Найбільш цінною частиною наукових досліджень є розроблення обґрунтованого соціально-економічного прогнозу, що базується на відповідних темпах зростання національного та світового господарства. Такий підхід до визначення перспектив розвитку називається методом екстраполяції. Наприклад, у середині 1990-х рр. деякі фахівці зробили висновок про те, що у 2005 р. Китай за сумарним ВВП досягне рівня США, хоча за відносним показником на душу населення відставатиме від цієї країни у 5—6 разів. Життя внесло свої корективи. Справа в тому, що наприкінці ХХ ст. ВВП Китаю (1999 р.) дорівнював 4,8 трлн дол. США (за однією з методик розрахунку), у той час коли в самих США аналогічний індикатор становив 9,255 трлн. Передбачалося, що й на початку ХХІ ст. Китай матиме темпи зростання ВВП подібні до десятивідсоткових, характерних для 90-х рр. ХХ ст., а США, які вступили до періоду циклічних криз, — від’ємне чи близьке до нульового зростання. Проте такі зміни не відбулися, а уповільнення ділової активності, яке мало місце в цій країні на рубежі 2000—2001 рр. переросло в стійке економічне зростання у 2002—2003 рр., натомість Китай у ХХІ ст. вже не зміг підтримувати подібні до кінця минулого століття темпи нарощування економічного потенціалу. Наведений приклад переконливо доводить, що метод екстраполяції має як певні переваги у разі застосування для короткострокового прогнозування, так і значні недоліки й потребує значної корекції під час використання у середньо- та довгостроковій перспективі.
Для визначення ВВП на країновому та глобальному рівнях використовують три системи розрахунків: за валютним курсом, за паритетом купівельної спроможності (PPS) та за атласною методикою Світового банку (World Bank Atlas method). «Метод валютних курсів» досить часто використовувався для розрахунків ВВП у 70-х — 80-х рр. ХХ ст. і базувався на реальному (ринковому) співвідношенні між національною валютою та доларом США. Перевагою цього методу було те, що результати національного виробництва легко можна було порівнювати в умовах сталого економічного розвитку, натомість у разі виникнення криз чи для порівняння різних систем господарювання (приміром соціалістичної, де ВВП не визначався, а псевдоаналогом служив показник сукупного суспільного продукту — ССП) цей метод був малоефективним.
Найважливішим методом розрахунку ВВП у світі зараз є використання паритету купівельної спроможності (ПКС, або чи Purchasing Power Parity). У країнах Європейського Союзу використовуєтсья його модифікований аналог — паритет купівельного стандарту (ПКС, або Purchasing Power Standart). Метод ПКС включає використання стандартизованої міжнародної ваги цін на товари та послуги в доларах США, що були вироблені економікою певної країни. Ділення відповідної доларової оцінки ППС на оцінку ВВП у місцевій валюті дає коефіцієнт перерахунку ППС.
Розрахунки, які отримуються за цим методом, є найбільш вірогідними для порівняння економічної потужності та благополуччя різних країн.
Проте метод ППС також має певні недоліки. Так, аналізуючи стан економік країн, що розвиваються і відповідно мають нестабільну валюту, тобто високий рівень інфляції (зараз йдеться про африканські країни), дані про ВВП, отримані подібним методом, можуть становити лише від ¼ до ½ реальної оцінки цього макроекономічного показника. Наприклад коли у 1994 р. 14 країн Африканського фінансового співтовариства, чиї грошові одиниці були прив’язані до французького франка, девальвували свої валюти на 50 %, реальний продукт у них скоротився наполовину, хоча падіння виробництва не було значним.
Атласний метод розрахунку ВВП заснований на використанні середнього рівня валютного курсу країни (альтернативного чинника конверсії) за певні роки з розрахунками рівня інфляції у п’яти найбільших постіндустріальних країнах світу (Великобританія, США, ФРН, Франція, Японія).
Для кінцевого розрахунку ВВП на душу населення у тлумаченні О. І. Погорлецького для відповідного року (t) використовують таку формулу:
,
де Yt — поточний ВВП країни в національній валюті за рік t; et — середньорічний обмінний курс (одиниць національної валюти за долар США) для року t; Nt — середньорічна кількість населення у році t.
З цього випливає, що ВВП на душу населення в США за ПКС, валютним курсом та атласною методикою був у 1997 р. тотожним і становив 29 080 дол. Проте в інших країнах ці показники суттєво різнилися. Так, в Японії за Атласною методикою станом на той самий період він дорівнював 38 160 дол., а за ПКС — 24 400 дол. (різниця в 1,56 раза), у Німеччині відповідно 28 280 дол. та 21 170 дол. (1,34 раза), Росії — 2680 дол. та 4280 дол. (+1,6 раза), України — 1040 дол. та 2170 дол. (+2,1 раза)1.
У ХХІ ст. попри всі суперечності щодо оцінки переваг розрахунку використовують метод паритету купівельної спроможності в доларах США, а в Європейському Союзі з 2002 р. розрахунки ведуть в євро. Так, станом на кінець 2001 р. найвищий індикатор ВВП на душу населення мав Люксембург — 53 780 дол., який перевищував аналогічний показник у США в 1,57 раза; у Німеччині та Японії — у 2,12; Росії — у 7,6 разів; Україні (4350 дол.) — у 12,4 раза; Китаї — у 13,4 раза; Молдові — у 26 разів. Аналогічні порівняння проведено в ООН щодо найменш розвинутих країн Центральної Африки демонструють співвідношення 100 до 1. Більш докладно ілюструє процес нерівномірності глобального розвитку табл. 1.1 (друга колонка).
Таблиця 1.1