Частина III. Міжнародне науково-технічне співробітництво Лекція 11. Теорії впливу науково-технічних нововведень на міжнародну торгівлю
11.1. Зміст і характер технологічних знань у світовій економіці
11.2. Теорії впливу науково-технічних нововведень на конкурентоспроможність національної економіки і міжнародну торгівлю
11.3. Розробка та реалізація міжнародних цільових комплексних програм
11.1. Зміст і характер технологічних знань у світовій економіці
Технологія і технологічні знання відіграють важливу роль у розвитку економіки кожної держави та світу в цілому. Технологія – це спосіб або метод виробництва продуктів чи послуг, спосіб поєднання факторів виробництва, спосіб і метод управління, що базується на застосуванні науково-технічних знань.
Міжнародні документи ООН трактують поняття «технологія» як набір конструкторських рішень, методів і процесів виробництва товарів та надання послуг; матеріалізовану або упредметнену технологію (машини, устаткування і т.д.).
Міжнародна передача технологій (international technology transfer) – міждержавне переміщення науково-технічних досягнень на комерційній або безоплатній основі. Міжнародна передача знань і технологій – сукупність економічних відносин різних країн з приводу передачі науково-технічних досягнень.
У міжнародній торгівлі технологічні знання реалізуються у вигляді:
технології – патенти, ліцензії, ноу-хау та ін.;
носіїв технології: товару; капіталу; праці; землі; послуги.
Основними центрами концентрації світових технологічних знань та ресурсів є США, Японія і країни Західної Європи. Останнім часом спостерігається збільшення кількості науково-технічних працівників і зміцняються позиції у високотехнологічних та наукомістких сферах країн, що донедавна вважалися країнами «третього світу».
11.2. Теорії впливу науково-технічних нововведень на конкурентоспроможність національної економіки і міжнародну торгівлю
Визначення факторів впливу науково-технічних нововведень на рівень конкурентоспроможності окремо взятої країни здійснюється на основі низки теорій та моделей.
Теорія технологічних відмінностей передбачає, що основою міжнародної торгівлі є відмінності країн у забезпеченості технологією, навіть за однаковою наповнення іншими факторами. Якщо технологію розглядати як один з факторів виробництва, то набуває чинності класична теорія співвідношення факторів виробництва, проте вона не враховує вплив фактора зміни технології в часі.
Модель “технологічного розриву” вважає, що основою міжнародної торгівлі є технологічний розрив (рис. 11.1).
Рис. 11.1. Графічна інтерпретація моделі “технологічного розриву”
Модель “життєвого циклу продукту” стверджує, що основою міжнародної торгівлі є динамічні відмінності в технологічних рівнях окремих країн. Ці країни спеціалізуються на виробництві та експорті технологічно нових товарів, тоді як інші – на виробництві вже відомих товарів.
Згідно з теорією життєвого циклу товару (ЖЦТ) товар проходить 5 стадій в міжнародній торгівлі: стадія нового продукту; стадія зростання продукту; стадія зрілості товару; стадія спаду у виробництві товару; стадія припинення внутрішнього виробництва товару.
Модель наукомісткої спеціалізації показує, що розвинені країни, які мають потужну науково-технічну та виробничу базу, повинні виробляти та експортувати науко- та капіталомісткі товари і технології, а країни, що розвиваються – ресурсо- та трудомісткі.
Модель “економії на масштабах виробництва” передбачає, що у країнах із містким внутрішнім ринком мають розміщуватися виробництва, які дають економічний ефект при збільшенні масштабів останнього.
Модель внутрішньогалузевої торгівлі засвідчує, що міжнародна торгівля готовими продуктами найбільш ефективна між тими країнами, які мають незначну різницю у показнику національного доходу на душу населення, характеризується подібними структурами попиту.