Розподіл коштів структурних фондів єс та Фонду згуртування для Чеської Республіки впродовж 2004—2006 рр., млн євро, (ціни 1999 року)

Напрям фінансування	Разом	Роки
		2004	2005	2006
Фонд згуртування	…	…	…	…
Максимум	932,1	319,2	262,8	350,1
Мінімум	740,5	253,2	208,4	278,9
У середньому	836,3	286,2	235,6	314,5
Структурні фонди	1491,2	371,4	498,1	621,7
Мета 1	1286,4	307,0	431,1	548,3
Мета 2	63,3	21,1	21,1	21,1
Мета 3	52,2	17,4	17,4	17,4
Європейські ініціативи
Інтеррег	60,9	19,0	19,0	22,9
Еквал	28,4	6,9	9,5	12,0
Структурні операції разом	2327,5	657,6	733,7	936,2

Джерело: Programy Pomoci Evropských Společenstvi 2003/2004. — Praha: Ministestvo financі, 2003. — P. 7.

При цьому на ціль 1 (сприяння розвиткові та реструктуризації регіонів з відставанням у темпах) припадатиме 55,3 % усіх коштів, чи 86,2 % структурних фондів. Як зазначалося раніше, Прага буде виключена зі списку реципієнтів, через те що перевищує середній по ЄС індикатор ВРП на душу населення. Натомість чеська столиця може розраховувати на фінансування певних проектів за ціллю 2 (підтримка регіонів зі структурними проблемами у сфері соціально-економічних перетворень і сільського господарства) та за ціллю 3 (модернізація політики в галузі освіти, професійно-технічної підготовки і зайнятості та відповідних систем). Європейська Комісія ухвалила також рішення щодо підтримки деяких європейських ініціатив з їх реалізації в Чеській Республіці. Найбільш значущими з них є програма інтеррегіонального співробітництва (Інтеррег) та рівноправ’я на ринку праці (Еквал).

Виходячи з того, що впродовж усього періоду (2000—2006 рр.) програмної діяльності структурних фондів та Фонду згуртування буде витрачено 215 млрд євро (у цінах 1999 року), Чехія може розраховувати лише на 2,3 млрд євро — 1,1 %, що є суттєвим доповненням до національних програм підтримки розвитку регіонів, хоча й не зовсім відповідатиме її новому статусу та конкретним потребам адміністративно-територіальних утворень.

Добре розуміючи, що основним напрямом підтримки чеських регіонів виступає не отримання субсидій з боку держави та європейських структур, а розвиток підприємництва в них, урядом Чеської Республіки було розроблено та апробовано новий проект Міністерства промисловості та торгівлі і агентства ЧехІнвест щодо створення промислових зон. Упродовж 1998—2002 рр. на названі цілі було витрачено з держбюджету 73,4 млн євро¹. Від загальної кількості у 62 зони, які отримали підтримку за цим проектом, лише 50 частково чи повністю відповідають своєму призначенню. Саме в останніх було реалізовано 131 інвестиційний проект загальною вартістю 3,5 млрд євро. Протягом 2004 р. інвестори створили в них ще близько 40 000 нових робочих місць. Для чеських депресивних регіонів саме цей показник є найбільш значущим з огляду на високий рівень безробіття в сільській місцевості та маленьких містах. Найбільші інвестиції у промислові зони були внесені фірмами з Німеччини та Японії, а галузевими лідерами виявилися автомобільна (48 % загального обсягу ПІІ) та електронна і електротехнічна промисловості (21 %). Найефективнішими з цих зон є Пльзенська (інвестори — Daiho, Intersoft-Holding, Matsushita Television Central Europe та ін.), Південно-Моравська (Тусо Elektonice, DC, Vaillant, Walter), Оломоуцька (LG, Philips Display Czech Republic). Все більше регіональними інвесторами виступають чеські компанії, які вміло користуються тими перевагами, що надаються їм місцевими органами влади. Окремо слід сказати про інноваційний характер залучення прямих іноземних інвестицій. Відділення ЧехІнвесту відкрито в основних фінансових центрах світу (Лондон, Цюрих, Нью-Йорк та ін.), проте останнім часом деякі офіси було відкрито також і на території провідних інноваційних комплексів.

Як випливає з наведених вище фактів, Чеська Республіка перебуває на стадії переходу до постіндустріального суспільства, а її вступ до Європейського Союзу хоча і викликав значну дефор­мацію галузевої структури, яка існувала на початку 90-х рр., однак привів до посилення позицій чеських підприємств на європейських та світових ринках.