5.3.4. Структура господарства

На початку ХХІ ст. Німеччина мала в цілому типову для постіндустріальних країн структуру господарства, в якій на аграрний сектор припадало 1,2 %, промисловість — 30,4 %, сферу послуг — 68,4 % створюваного ВВП. Приблизно аналогічною до цього була структура зайнятості з відповідними показниками 2,7 %, 33,7 % та 63,6 %.

Для сучасної економіки ФРН характерний високий рівень централізації та концентрації капіталу. Так, за даними В. Лома­кіна (1999), в обробній промисловості на 100 найбільших фірм припадає близько 60 % загального обороту і понад 50 % загальної кількості зайнятих. Серед 50-ти найбільших компаній світу — сім німецьких, а серед 50-ти найбільших ТНБ — вісім розташовані у ФРН.

Промисловість. Країна є одним з найбільших у світі виробників сталі, вугілля та цементу, хімічних товарів, машин, транспортних засобів, верстатів, електроніки, кораблів, продуктів харчування і тек­стилю. З огляду на таку спеціалізацію доцільним є розгляд рівнів капіталізації провідних німецьких корпорацій, що досить добре показано у табл. 5.2. Як випливає з неї, найбільші німецькі концерни не є подібними до американських за рівнем капіталізації. Тільки десять наведених у таблиці фірм мали у 2000 р. таку саму сумарну капіталізацію, як одна американська ТНК «Майкрософт».

Разом з тим, позиції промислових гігантів ФРН в європейській економіці є значними. Тут передусім слід виділити автомобільного гіганта Daimler-Chrysler, який утворився через злиття-поглинання відповідних німецької та американської фірм. За торговим оборотом у 2002 р. він посідав сьоме місце у світі (152 873 млн євро), хоча й мав за той рік збитки в розмірі 662 млн євро. Далі за ними йшов Volkswagen з відповідним оборотом у 88 540 млн євро та позитивним прибутком у 2,9 млрд євро.

Лідерами європейської хімічної та хіміко-фармацевтичної індустрії зараз виступають німецькі концерни BASF, Bayer, які мають приблизно однаковий торговий оборот, який оцінюється у 30—32 млрд євро, та приблизно однакову кількість працюючих — 95—110 тис. працівників.

Найбільшою електротехнічною корпорацією країни є Siemens з кількістю зайнятих майже у 0,5 млн осіб та торговим оборотом у 87 млрд євро (2001). Значно відстає від неї промисловий гігант Bosch з відповідними показниками: 213 тис. осіб та 34 млрд євро.

Таблиця 5.2

Провідні корпорації фрн за рівнем капіталізації (станом на початок 2000 р.)

Рейтинг у ФРН	Рейтинг у світі	Назва компанії	Основна спеціалізація	Капіталізація, млрд дол.
1	51	Deutsche Telecom	Телекомунікації	63,67
2	52	Allianz	Страхова справа	63,31
3	57	Siemens	Електротехнічна промисловість	58,87
4	73	SAP	Телекомунікації	48,93
5	81	Daimler-Chrysler	Автомобілебудування	46,02
6	91	Münchener Rück	Страхова справа	43,79
7	100	Deutsche Bank	Банківська справа	39,96
8	118	E. ON	Змішана спеціалізація	35,25
9	166	BMW	Автомобілебудування	26,25
10	174	Bayer	Хімічна промисловість	24,91
11	186	BASF	Хімічна промисловість	23,79
12	210	Volkswagen	Автомобілебудування	20,46
13	213	RWE	Енергетика	20,02
14	224	Hypo Vereinsbank	Банківська справа	19,08
15	265	Deutsche Post	Поштовий зв’язок	16,72

Джерело: А. Кузнецов. Германский капитал за рубежом // МЭ и МО. — 2003. — № 10. — С. 33.

Головними чинниками, які зумовлюють подальший розвиток промислової структури ФРН, є:

1. зрушення у галузевій та територіальній структурі виробництва, викликані об’єднанням країни та диверсифікацією наукоміст­ких галузей, за показником яких німецькі фірми значно відстають від американських;

2. суттєві зміни у структурі інвестицій, за яких майже 80 % капіталовкладень спрямовувалося на заміну обладнання та його модернізацію;

3. традиційно висока якість виробництва та сталість ринків збуту високотехнологічної продукції, яка обслуговувалася широкою мережею сервісних центрів по всьому світі;

4. високий рівень конкурентоспроможності німецьких товарів та довіра споживачів до брендів провідних фірм ФРН;

5. зниження витрат виробництва, яке розпочалося лише у ХХІ ст.;

6. наявність сімейних кланів у промисловості — Siemens, Opel, Bosch, чиї позиції останнім часом були не завжди вдалими з погляду стратегії розвитку фірми та залучення інвестицій у них;

7. зростання питомої ваги малого та середнього бізнесу, який уже зараз виробляє понад 40 % ВВП країни та забезпечує 40 % товарного експорту.

Сільське господарство. Асортимент продукції, що випускається, є типовим для європейських країн: картопля, пшениця, ячмінь, цукровий буряк. Традиційно розвинутим є тваринництво: розведення великої рогатої худоби, свиней, птахівництво. При цьому в структурі аграрного виробництва домінуючою є галузь тваринництва. Разом з тим слід підкреслити, що все сільське господарство є високодотаційним. Основні субсидії надходять на компліментарній основі з бюджету земель, федерального бюджету та структурних фондів Європейського Союзу. Проте незважаючи на високу продуктивність праці в аграрному секторі, наукові підходи до виробництва та реалізації продукції і максимальну (за світовими мірками) фінансову підтримку, країна забезпечена власним виробництвом лише на 80—90 %, а рівень дохідності поступається багатьом країнам ЄС.

Особливостями сучасного аграрного комплексу ФРН є:

1. зниження загальної кількості фермерських господарств та їх укрупнення;

2. підвищення механізації сільського господарства за рахунок зростання потужності техніки та її універсалізації;

3. підвищення автоматизації та хімізації аграрного процесу;

4. швидке поширення вертикальної інтеграції, яка об’єднала аграрне виробництво, обслуговуючі галузі, транспорт, харчові компанії, спеціалізовані банки, аграрні фонди та сучасні логістич­ні схеми.

Сфера послуг є домінуючою в структурі господарства країни. Основними галузями є ті, що безпосередньо пов’язані із забезпеченням соціальної складової суспільного відтворення, а саме: освіта, охорона навколишнього середовища, медичне обслуговування, соціальне забезпечення, державне управління, торгівля, транспорт, банківська сфера тощо.

Найбільшу питому вагу мають торгівля і транспорт, в яких зайнято близько 20 % сукупної робочої сили. При цьому слід виділити міцні позиції одного з європейських торгових лідерів — компанію «Metro», щорічний торговельний оборот якої становить близько 50 млрд євро і в якій працює понад 240 тис. робітників і службовців. Перші сходинки на європейському транспортному ринку також посідають німецькі компанії — Lufthansa (авіаційний транспорт) з торговим оборотом в 16,7 млрд євро і з кількістю зайнятих 88 тис. та Bahn (залізничний транспорт), відповідні показники якої становлять 15,7 млрд євро та 214 тис.

Окремо слід сказати про банківську сферу, в якій країна також виступає не тільки європейським, а й світовим лідером. Специфіка цього сектору полягає в наступному:

• фінансовий контроль над виробництвом здійснюють провідні німецькі банки через акціонування відповідних фірм та корпорацій;

• у країні створена двоступенева банківська система, яка складається з головного Дойче Бундесбанку, Центральних банків земель та численних відділень і філій; крім цього, виділяються приватні банки, функції кожного з яких чітко регламентовані;

• комерційні банки в основному мають універсальні функції, що забезпечує їм більш високу стабільність за рахунок високого рівня диверсифікації послуг, що надаються;

• найбільший рівень централізації капіталу був досягнутий Німеччиною в кредитній сфері. При цьому провідні позиції у цій галузі посіли «Дойче банк», «Дрезднер банк», «Комерц банк»;

• набула поширення система ощадних кас та земельних банків, послугами яких користується більша частина населення країни.