Питома вага приватного сектору у виробництві ввп, %

	1990	1992	1995
Чехія	5	28	75
Угорщина	16	23	70
Польща	31	45	65
Словаччина	5	2	65
Середня по мегарегіону	14,3	29,5	68,8

Джерело: Власні розрахунки за: Williams A., Balas V., Zajac S. The EU and Central Europe: the remarking of Economic Relationships // Journal of Economic and Social Geography. — 1998. — №2. — P. 131—149.

Яскравим свідченням зближення позицій мегарегіону з країнами ЄС можуть бути таблиці 5.14 та 5.15. У 1997—2001 рр. країни — члени ЄС домінували в експорті держав ЦСЄ, за винятком Словаччини; подібна картина спостерігалася і в імпорті. Виробництво ВВП на душу населення також не дуже дистанціювалося (за винятком Естонії та Польщі) від нових країн — членів ЄС. Провід­ні позиції посідали, як зазначалося раніше, Словенія та Чехія. Наступні роки для Чехії були менш вдалі, ніж попередні. Вже у 1997 р. зростання ВНП стало від’ємним, а потім близьким до 0.

Таблиця 5.14

Питома вага експорту та імпорту по країнах цсє, %

Країна	Рік	Експорт				Імпорт
		ЄС	Інші розвинуті країни	ЦСЄ	Інші	ЄС	Інші розвинуті країни	ЦСЄ	Інші
Польща	1990 1997	52,5 64,0	10,7 4,9	6,4 6,8	30,1 24,2	51,1 63,8	15,2 9,7	4,6 6,0	29,0 20,5
Чехія	1990 1997	38,4 59,9	5,3 5,3	12,6 21,1	43,7 13,9	40,5 61,5	6,8 8,7	12,4 13,0	40,3 16,8
Словаччина	1990 1997	41,4 45,0	2,5 3,7	16,7 37,8	39,4 13,5	33,1 39,5	4,4 7,9	7,5 28,2	55,0 24,4
Угорщина	1990 1997	42,1 71,2	11,9 6,3	7,9 7,7	38,1 14,9	43,1 62,8	10,0 9,9	8,7 6,8	38,1 20,5
Словенія	1990 1997	64,8 63,6	8,2 5,7	5,5 6,2	21,4 24,6	69,0 67,4	11,8 9,5	5,3 7,7	13,9 15,4

Джерело: Baldersheim H., Stanlberg K. Nordinc Region-Bilding in European Perspectiv. — Aldershot: Ashgate, 1999. — P. 30.

Тільки у 2000 р. у Чехії знову розпочався період помірного економічного зростання, однак, попри все, країна не досягла рівня 1989 р., тоді як Словацька республіка, яка не так наполегливо орієнтувалася на західний ринок, у 2000 р. вийшла на рівень 1989 р. (табл. 5.15).

Таблиця 5.15

Головні показники розвитку постсоціалістичних країн Європи, 2000 р.

Назва країни	ВВП на душу населення, дол. (за паритетом купівель­ної спроможності)	Індекс людського розвитку (ІЛР)	Світовий рейтинг за ІЛР
1. Словенія	17 367	0,879	29
2. Чехія	13 991	0,849	33
3. Угорщина	12 416	0,835	35
4. Словаччина	11 243	0,835	36
5. Польща	9051	0,833	37
5. Польща	9051	0,833	37
6. Естонія	10 061	0,826	42
7. Хорватія	8091	0,809	48
8. Литва	7106	0,800	53
9. Латвія	7045	0,788	56
10. Білорусь	7544	0,788	56
11. Росія	8377	0,781	60
12. Болгарія	5710	0,779	62
13. Румунія	6423	0,775	63
14. Македонія	5086	0,772	65
15. Україна	3816	0,748	80
16. Молдова	2109	0,701	105

Розраховано за: Kempe I., Meurs van Win. Strategic Challenges and Risks of Eastern Enlargement / Beyond EU Enlargement Vol.1. The Agenda of Direct Neighbourhood for Eastern Europe. — Güterslog: ÖBFP, 2001. — Р. 149—151.

Наприкінці ХХ ст. країни ЦСЄ мали вже досить високі, по- рівняно з іншими постсоціалістичними державами, показники ділової активності, підтвердженням чого є ринкова капіталізація економіки, загальний обсяг якої сягнув у 1999 р. 54 млрд дол. (табл. 5.16). Безсумнівним лідером при цьому стала Польща (23 млрд дол.), далі йшли Чехія та Угорщина, хоча за рівнем капіталізації як відсотком ВВП та обсягом продажів цінних паперів остання не мала собі рівних. Разом з тим, слід пам’ятати, що наведений вище обсяг капіталізації держав ЦСЄ не є високим за світовими мірками. Так, капіталізація однієї компанії Microsoft станом на травень 1999 р. сягала 400 млрд дол., тобто була у 7,4 раза більшою за сім провідних країн ЦСЄ разом узятих (Хорватія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія).

Таблиця 5.16