3.6. Основні напрями державного регулювання економіки у ххі ст.

Сучасну модель економіки США не можна ідентифікувати тільки на одному рівні, скажімо віднести її до неоліберальної чи кейнсіанської, насамперед через те, що погляди американських економістів та урядовців на роль держави перебували у постійному русі, так само змінювалася внутрішня та зовнішня політика. Проте в умовах посилення процесів глобалізації світового господарства державне регулювання стає дедалі помітнішим. Так, в Економічній доповіді Конгресу США у 1998 р. було сформульовано щонайменше три ключові елементи подальшої стратегії розвитку країни: скорочення дефіциту бюджету, інвесту­вання у людський капітал, відкриття зарубіжних ринків.

З приходом до влади адміністрації Дж. Буша перелік державних пріоритетів було розширено, а саме: забезпечення сталих тем­пів економічного зростання, низького рівня безробіття та інфляції, зростання реальних доходів населення, бюджетного про­фіциту тощо. Амбітні цілі вимагають більшого ніж раніше втручання держави в економіку країни, яке нерідко трактується як створення оптимальних умов для розвитку національного бізнесу на внутрішньому та зовнішньому рівнях.

На думку російського дослідника економіки США В. Супяна (2002), упродовж наступних 10—15 років державне регулювання стосуватиметься щонайменше шести основних блоків проблем.

1. Подальша стабілізація економічного зростання, розроблення збалансованої макроекономічної політики з метою досягнення сталого зростання з урахуванням економічних та соціальних вимог.

Серед бюджетних пріоритетів (які можна віднести до тактичних) слід назвати погашення чи принаймі зниження державного боргу та проведення податкової реформи.

2. Сприяння зростанню продуктивності праці через здійснення інноваційної політики, проведення заходів щодо прискорення НТР, подальший розвиток фундаментальної науки, підтримка інформаційних технологій.

Федеральні витрати у 2000 фінансовому році на НДДКР становили 75 млрд дол. (у 2001 р. вони зросли до 78,2 млрд дол., у тому числі на фундаментальні дослідження було витрачено тільки по лінії Національного Наукового Фонду 675 млн дол.).

3. Всебічний розвиток освіти і підвищення кваліфікації робочої сили, що впливає на економічне зростання, а також на покращання рівня життя американців, починається передусім зі шкільної освіти. Державне фінансування тільки у 1999 р. становило близько 98 млрд дол. Асигнування ж на вищу освіту сягнули рекордної величини — 159 млрд дол. (а якщо сюди включити приватні внески — то й усі 246 млрд дол.). Прийняті у 1990-ті рр. федеральні закони та державні програми передбачають зробити упродовж наступних десяти років доступною вищу освіту в США. Тільки з цією метою у 2000 фінансовому році на гранти Пелла (субсидії на отримання вищої освіти, що повертаються отримувачами-студентами після працевлаштування протягом 10—15 років) було виділено 7,6 млрд дол. Аналогічна програма існує й для шкільної освіти: «Цілі 2000 р. — освіта для Америки».

4. Забезпечення соціальної функції держави, яка включає в себе модернізацію діючих програм у галузі пенсійного та медичного страхування, допомогу у разі бідності та підтримку сімейних цінностей.

Передбачається, що суттєво зросте у 1996—2050 рр. питома вага витрат у структурі ВВП на дві основні програми медичного страхування: «Медікер», яка спрямована на медичне забезпечення літніх американців, з 2,7 % до 8,1 % та «Медікейд», що надає медичні послуги бідним, з 1,2 % до 4,9 %.

У цілому витрати з бюджету на соціальне забезпечення зроста­тимуть з 22,9 % витратної частини у 2000 фінансовому році до 25,6 % — у 2006 р. у першу чергу через очікуваний профіцит. Разом з тим, відповідно до Закону «Про особисту відповідальність та можливості працевлаштування» (1997) виплати соціальної допомоги обмежуватимуться п’ятирічним терміном.

5. Реалізація позитивного ефекту від глобалізації американської економіки.

З позиції експертів МВФ в умовах сьогодення світ переживає інформаційно-технологічну революцію, яка відрізняється від технологічної революції за масштабами поширення у різних країнах світу та глибиною дії на різні сфери життя. У зв’язку з цим перед урядом стоїть двоєдине завдання: підтримка ефективного рівня конкуренції серед вітчизняних фірм та збільшення відкритості та свободи конкуренції на світовому ринку. Монополізація на ринках програмних продуктів все більше призводить до виникнення таких прецедентів, як проблема корпорації «Майкрософт», очолюваної Білом Гейтсом: за рішенням суду її було розділено на кілька компаній з метою уникнення монопольного контролю цією корпорацією ринку програмних продуктів.

6. Покращання навколишнього середовища, удосконалення економічного регулювання, можливість впливу на клімат у зв’язку з глобальним потеплінням.

Основним напрямом реалізації цього завдання є подальше удосконалення природоохоронного законодавства та проведення комплексних наукових досліджень, пов’язаних з моніторингом навколишнього середовища.