- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
- •1 Національні економіки в системі світового господарства. Варіативність моделей економічного розвитку
- •1.2. Основні індикатори економічного потенціалу та рівня розвитку країн
- •Індекс розвитку людського потенціалу (ірлп) та ввп* окремих країн світу у 2001 р.
- •Галузева структура ввп по окремих країнах
- •1.3. Класифікація країн у світовій економіці
- •1.4. Особливості взаємовідносин між країнами в умовах глобалізації
- •1. Зростання незацікавленості країн Півночі в тісних контактах з Півднем.
- •3. Вибіркова підтримка деяких регіонів країн, що розвиваються:
- •1.5. Основні моделі економічного розвитку країн світу
- •2 Детермінанти економічного успіху країн-лідерів
- •Індекс технологічних досягнень у країнАх лідерАх
- •Питома вага зайнятих у сфері послуг у країнах-лідерах
- •Провідні країни світу в галузі інновацій
- •Показники транснаціоналізації світової економіки, млрд дол.
- •2.2. Генезис сучасного економічного зростання постіндустріальних країн
- •Показники міжнародної імміграції населення та робочої сили до розвинутих країн
- •2.3. Диференціація та вирівнювання постіндустріальних країн світу
- •3 Економіка сша і канади
- •П’ять найбільших корпорацій світу, 2001 (млн дол.)
- •3.2. Чинники і динаміка економічного розвитку
- •Приплив іноземного капіталу в сша впродовж 1995—2000 рр., млрд дол.
- •Прогноз економічного зростання, складений адміністрацією сша
- •3.3. Галузева структура економіки
- •3.4. Особливості внутрішньорегіональної економіки
- •3.5. Зовнішньоекономічна експансія сша
- •Десять найбільших реципієнтів, що отримали іноземну допомогу від сша у 2000 році (бюджетні асигнування Агенції сша з міжнародного розвитку (usаіd)
- •3.5.1. Особливості економічних зв’язків між Україною та сша
- •3.6. Основні напрями державного регулювання економіки у ххі ст.
- •3.7. Характерні риси функціонування національної економіки Канади
- •3.7.1. Еволюція соціальної моделі Канади
- •Питома вага витрат на соціальні потреби у ввп Канади в загальній сумі державних витрат, %
- •4 Економіка Японії
- •4.2. Галузева структура господарства
- •Індекси транснаціоналізації провідних японських компаній
- •4.3. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •4.4. Еволюція економічних моделей
- •4.4.1. Чинники економічного успіху Японії у післявоєнний період. Динаміка розвитку японської моделі (1945—1995 рр.)
- •4.4.2. Причини та наслідки японської кризи 90-х рр. Хх ст.
- •4.4.3. Японська модель в умовах глобалізації світового господарства
- •5 Країни Європейського Союзу
- •Позиції країн єс та аплікантів на вступ у світі (станом на початок 2000 р.)
- •5.1.1. Цілі та завдання Європейського Союзу
- •5.2. Сучасні економічні теорії європейської інтеграції
- •5.3 Економічна модель Німеччини
- •5.3.1. Місце фрн у глобальній та європейській економіці
- •5.3.2. Особливості німецької економічної моделі
- •5.3.3. Сучасна модель розвитку
- •5.3.4. Структура господарства
- •Провідні корпорації фрн за рівнем капіталізації (станом на початок 2000 р.)
- •5.3.5. Зовнішньоекономічні зв’язки
- •5.4. Економіка Франції
- •5.4.1. Позиції Франції у світовій економіці та в Європейському Союзі
- •5.4.2. Французька модель економіки
- •5.4.3. Сучасна структура господарства
- •Провідні французькі корпорації у 2001 р.
- •5.4.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5.5. Економіка Великобританії
- •5.5.1. Місце країни у світовій економіці та позиції в єс
- •5.5.2. Трансформація британської моделі розвитку
- •5.5.3. Галузева структура господарства
- •Найбільші корпорації Великобританії (млн євро), 2001 р.
- •5.5.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5.6. Економіка Італії
- •5.6.1. Італія в системі міжнародних економічних відносин
- •5.6.2. Особливості італійської моделі розвитку
- •5.6.3. Галузева структура господарства Італії
- •Структура економіки Італії
- •Провідні італійські корпорації
- •5.6.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •Структура зовнішньої торгівлі товарами, 2000 р.
- •5.7. Скандинавська модель розвитку
- •5.7.1. Особливості розвитку економіки скандинавських країн
- •Основні індикатори розвитку Скандинавських країн
- •Глобальні центри технологічного новаторства в скандинавських країнах та їх світовий рейтинг
- •Найбільші скандинавські компанії за обсягами торгового обороту, 2001 р. Млн євро
- •5.7.2. Суть та основні особливості швецької моделі
- •5.8. Економіка нових країн—учасниць єс
- •5.8.1. Країни цсє та Європейський Союз
- •Основні економічні показники найбільших країн цсє
- •П’яте розширення єс: держави-апліканти у 2002 р.
- •5.8.2. Спільні та відмітні риси трансформаційних процесів у державах цсє
- •Питома вага приватного сектору у виробництві ввп, %
- •Питома вага експорту та імпорту по країнах цсє, %
- •Головні показники розвитку постсоціалістичних країн Європи, 2000 р.
- •Капіталізація країн Центральної Європи, 1999 р.
- •Найбільші компанії країн Центральної Європи, 1999 р.
- •Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (перша хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- •Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (друга хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- •Зовнішня заборгованість країн цсє — нових членів єс
- •5.8.3. Економіка Польщі
- •Експорт та імпорт Польщі, млн дол.
- •Основні торгові партнери Польщі, питома вага, 2000 р., %
- •5.8.4. Особливості економіки Чехії
- •Розподіл коштів структурних фондів єс та Фонду згуртування для Чеської Республіки впродовж 2004—2006 рр., млн євро, (ціни 1999 року)
- •5.8.5. Особливості економіки Словаччини
- •Експорт та імпорт Словацької республіки, млрд дол.
- •5.8.6. Особливості економіки Угорщини
- •Зовнішня торгівля Угорщини
- •5.9. Україна — єс
- •Частка зовнішньої торгівлі товарами та прямі інвестиції в Україну з єс, снд та рф, %
- •5.1. Країни Європейського Союзу в системі світогосподарських зв’язків
- •5.2. Сучасні економічні теорії європейської інтеграції
- •5.3 Економічна модель Німеччини
- •5.4. Економіка Франції
- •5.5. Економіка Великобританії
- •5.6. Економіка Італії
- •5.7. Скандинавська модель розвитку
- •5.8. Економіка нових країн — учасниць єс
- •5.9. України і єс
- •6 Економіка країн— аплікантів на вступ до Європейського Союзу
- •6.1. Особливості економіки Болгарії
- •6.2. Особливості економіки Румунії
- •6.3. Особливості економіки Туреччини
- •Загальна характеристика країн-кандидатів на вступ
- •Структура валової доданої вартості, 2002 р.
- •6.1. Особливості економіки Болгарії
- •6.2. Особливості економіки Румунії
- •6.3. Особливості економіки Туреччини
- •7 Економіка країн снд
- •Питома вага провідних регіональних об’єднань, 2000 р., %
- •Розвиток країн снд, 2001 р.
- •Галузева структура валової додаткової вартості (у поточних цінах, у відсотках)
- •7.2. Економіка Росії
- •7.2.1. Економічний потенціал
- •7.2.2. Особливості здійснення економічних реформ у 1990-ті рр.
- •Макроекономічні індикатори розвитку рф
- •7.2.3. Структура сучасного господарства
- •Структура зовнішнього боргу Росії, станом на 30 вересня 2004 р., млрд дол.
- •7.2.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •Торгівля між Росією та єс — 15
- •Структура зовнішньої торгівлі між єс та Росією
- •7.3. Особливості економіки Республіки Білорусь
- •7.4. Особливості економіки Республіки Молдова
- •7.5. Особливості економічних відносин України з країнами снд
- •8 Економіка Китайської Народної Республіки (кнр)
- •8.2. Еволюція економічної моделі
- •Зміни в економічній структурі Китаю
- •Основні макроекономічні показники розвитку Китаю
- •8.3. Галузева структура економіки
- •8.4. Зовнішньоекономічні зв’язки
- •8.5. Розвиток економічних відносин України з кнр
- •9 Особливості економічного розвитку нових індустріальних країн
- •9.2. Економіка Республіки Корея (Південна Корея)
- •9.2.1. Особливості положення в глобальній економіці
- •9.2.2. Особливості корейської моделі розвитку
- •9.3.3. Галузева структура економіки та зовнішньоекономічні зв’язки
- •9.3. Особливості економіки держав — «драконів»
- •9.4. Особливості економіки держав-«тигрів»
- •Основні макроекономічні показники країн Південно-Східної Азії
- •9.5. Розвиток економічних відносин України з новими індустріальними державами
- •10 Економіка країн Близького, Середнього Сходу (бсс) та Північної африки (па)
- •10.1. Позиції країн бсс у глобальній та азійській економіці
- •10.2. Покраїнові відмінності
- •10.3. Економічні відносини України з країнами бсс
- •10.1. Позиції країн бсс та па у глобальній та азійській економіці
- •Основні макроекономічні показники найбільших країн Близького та Середнього Сходу
- •Рейтинг деяких країн Близького та Середнього Сходу за індексом конкурентоспроможності, що зростає
- •10.2. Покраїнові відмінності
- •10. 3. Економічні відносини України з країнами бсс та па
- •Навчальне видання
- •Економіка зарубіжних країн
10 Економіка країн Близького, Середнього Сходу (бсс) та Північної африки (па)
10.1. Позиції країн бсс у глобальній та азійській економіці
10.2. Покраїнові відмінності
10.3. Економічні відносини України з країнами бсс
До країн Близького та Середнього Сходу відносять, як правило, держави Північної Африки, Східного Середземномор’я та Перської затоки. За географічного ознакою до цього мегарегіону також тяжіє Туреччина, східна частина якої мало чим відрізняється від сусідніх з нею Іраном та Іраком. Проте визначаючи її як апліката на вступ до ЄС, цю країну варто розглядати все ж таки як європейську (незважаючи на те, що більша її частина лежить за межами Європи), що й було зроблено у відповідному розділі книги.
В економічній літературі нерідко вживається також термін «ісламська економіка», який, як правило, об’єднує не тільки весь арабський схід, а й держави ПСА, переважна більшість населення яких сповідує іслам. Деякі дослідники переконані, що цей тип господарства включає держави з азійською нафтовидобувною промисловістю, до складу якої включають також Азербайджан та країни Центральної Азії.
Генетично до складу БСС тяжіють також країни Північної Африки, особливості розвитку деяких з них також розглядаються у цьому розділі.
10.1. Позиції країн бсс та па у глобальній та азійській економіці
Країни БСС знаходяться у досить специфічному мегарегіоні планети, де межують між собою три частини світу: Європа, Азія та Африка, перетинаються найважливіші морські шляхи, а чорноморські протоки, Гібралтар, Суецький канал та Перська затока мають глобальне значення для всього світового господарства. Близький та Середній Схід є найскладнішою конфесійною територією планети ще й тому, що знаходиться на перехресті релігій (християнство, іудаїзм, іслам), компактного проживання різних етносів, які впродовж тривалого періоду своєї історії воро- гували між собою. Додаткової значущості країнам БСС надає наявність у цьому мегарегіоні планетарних запасів нафти та природного газу, а відтак ці держави умовно можна поділити на ті, що мають відповідні родовища, і в яких вони відсутні, що наявно випливає з абсолютних та відносних розмірів їх ВВП (табл. 10.1).
Таблиця 10.1
Основні макроекономічні показники найбільших країн Близького та Середнього Сходу
Назва країни |
ВВП, ПКС, 2001 р., млрд дол. |
Товарообіг, 2001 р., млрд дол. |
ІЛР, 2001, ранг |
Зовнішній борг, 2001 р. |
||
експорт |
імпорт |
млрд дол. |
% ВВП |
|||
Алжир |
53,0 |
20,1 |
9,7 |
107 |
25,0 |
50 |
Єгипет |
97,5 |
4,1 |
13,1 |
120 |
29,0 |
23 |
Ізраїль |
110,4 |
29,0 |
35,1 |
22 |
… |
… |
Іран |
118,9 |
26,4 |
16,4 |
106 |
7,9 |
7 |
Кувейт |
37,8 |
16,2 |
7,0 |
46 |
… |
… |
Марокко |
33,7 |
7,1 |
10,8 |
126 |
17,9 |
49 |
Саудівська Аравія |
173,3 |
68,2 |
32,1 |
73 |
… |
… |
Сирія |
17,9 |
5,4 |
4,3 |
110 |
21,7 |
128 |
Йорданія |
8,8 |
2,2 |
4,9 |
90 |
8,2 |
90 |
Ліван |
16,7 |
0,9 |
7,3 |
83 |
10,3 |
61 |
Джерело: 1. Доклад о мировом развитии 2003. — М.: Весь мир, 2003.
2. Доклад о развитии человека за 2003 год. — Минск: ЮНИПАК, 2003. — С. 237—239.
Лідерами нафтовидобувної промисловості цього мегарегіону, а відтак і світу, є Саудівська Аравія, Іран, Ірак, ОАЕ та деякі інші держави. Значні родовища нафти та природного газу знаходяться також у Північній Африці (Алжир, Лівія, Єгипет). А тому саме ця галузь становить основу економіки Близького та Середнього Сходу, проте і тут чітко виділяються такі держави як Катар, Кувейт, ОАЕ, ВВП яких знаходиться в межах 20 000 дол. на одного жителя. Дещо іншою є Саудівська Аравія, яка має менші відносні макроекономічні показники, проте абсолютні обсяги видобутку та транспортування нафти є найбільшими серед держав Перської Затоки, а позиції цього королівства в ОПЕК багато в чому є вирішальними. Щорічний її експорт у доларовому еквіваленті в окремі роки може доходити до 70 млрд.
Країни БСС є різними за показниками людського розвитку. Якщо, наприклад, Ізраїль, який посідає за цим індикатором 22-е місце у світі, можна віднести до постіндустріальних держав світу, то Йемен, з його 148-м місцем та з ВВП на душу населення у 790 дол. за ПКС (2001 р.) входить до групи найбідніших держав світу. Таким чином, рівень освіти та охорони здоров’я населення, розподіл національного багатства та соціальні гарантії є досить різними в державах цього мегарегіону.
Наступною особливістю країн БСС є значні обсяги зовнішнього боргу, особливо високий рівень яких відмічається в державах Східного Середземномор’я. Наприклад, у Сирії його розміри значно перевищують ВВП країни (у 2001 р. сумарні іноземні запо- зичення становили 128 % цього індикатора). При цьому слід мати на увазі, що чимало держав не вважають за доцільне друкувати дані про реальні обсяги боргів, зроблених ними за кордоном.
Різною є також галузева структура економіки. Якщо в Ізраїлі на сервісні галузі припадає 81 % ВВП, а на сільське господарство лише 2 %, то в Саудівській Аравії у сфері послуг створюється лише 47 % валового внутрішнього продукту, а в аграрному секторі — 6 %. У такій країні, як Йемен, питома вага сільського господарства становить, за оцінками МВФ, не менше 20 % ВВП, при цьому в ній зайнято близько 60 % трудових ресурсів країни. Такі контрасти в державах Близького та Середнього Сходу яскраво свідчать, що вони перебувають на різних стадіях соціально-економічного розвитку і відображають різні концептуальні моделі організації свого господарства.
Постійні військові конфлікти, наявність тоталітарних режимів змушують уряди країн БСС витрачати значні кошти з бюджету на свою оборону, модернізацію озброєнь, розвиток національних ВПК. Сумарні витрати цих держав є одними з найбільших у світі, а ринок зброї та військового обладнання другим за обсягами після ринків постіндустріальних країн. Наприклад, у 2001 р. бюджетні витрати Ізраїлю на оборону становили близько 9,5 % його ВВП, а Саудівської Аравії — 14,1 %. За експертними оцінками, Ірак до початку військових дій США та їх союзників витрачав близько 20 % ВВП на озброєння та наукові розробки у цій галузі.
Закритість економіки більшості з цих країн дозволяє досить умовно оцінювати рівень конкурентоспроможності їх економіки. Вперше таку спробу у 2004 р. здійснив Інститут розвитку менеджменту (м. Лозанна, Швейцарія), що дало змогу чітко визначити національне лідерство у цьому мегарегіоні (табл. 10.2).
Таблиця 10.2