5.4.3. Сучасна структура господарства

Як і в усіх постіндустріальних країнах, структура вироб­ництва у Франції відображає у цілому типовий для Великої сімки склад та співвідношення основних галузей. Так, наприкінці 1990-х рр. на сільське господарство припадало 2,3 % ВВП, що виробляється, на промисловість — 26,2 %, сферу послуг — 71,5 %¹. Подібною до цього була й структура зайнятості. Найбільші французькі фірми є досить відомими у світі та Європі, а відтак їх значення у глобальній економічній моделі є важливим, проте за обсягами торгового обороту, прибутковістю та кількістю працюючих вони поступаються американським, німецьким та цілому ряду британських компаній (табл. 5.3).

Як випливає з табл. 5.3, позиції французьких компаній є досить різ­ними. Так, наприклад, два автомобільні гіганти, приватний «Пежо—Сітроен» та державний «Рено», забезпечують відповідно 4 та 5 % сві- тового виробництва автомобілів та сумарну зайнятість близько 330 тис. осіб. Французька промисловість представлена також європейськими лідерами у галузі виробництва швидкісного рухливого складу залізниць (TGF), літаків (Airbus, Falcon, Mirage), ракет (Arian), ядерної енергетики, в якій вона має передові технології, в обробці рідкоземельних металів, робототехніці, біотехнологіях, мікроелектроніці.

Таблиця 5.3

Провідні французькі корпорації у 2001 р.

Ранг у країні	Світовий ранг	Назва	Спеціалізація	Торговий оборот, млн євро	Прибуток, млн євро	Кількість працюючих
1	14	Totalfinalf	Переробка нафти та корисних копалин	105 518	7518	122 025
2	27	Carrefour	Торгівля	69 486	1266	382 821
3	39	Vivendi Universal	Змішаний тип	57 360	– 13 597	320 654
4	47	PSA Peugeot Citroen	Автомобільний	51 663	1691	192 500
5	69	France Telecom	Зв’язок	43 026	– 8280	206 184
6	71	Suez	Енергетика	42 359	2087	177 545
7	74	EDF	Енергетика	40 716	841	162 491
8	92	Renalt	Автомобілебудування	36 351	1051	140 417

Складено за: Журнал европейской экономики. — 2003. — № 3. — С. 419—428.

Для країни характерний високий рівень концентрації та централізації капіталу, за якого провідні позиції належать десяти фінансово-монополістичним групам, при цьому державні та приватні корпорації досить успішно конкурують як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Прикладом такої конкуренції можуть бути не тільки «Пежо» і «Рено», а й французькі лідери електронної та електротехнічної промисловості: приватна корпорація «Компані женераль д’електрисіті» та державна «Томпсон». Дещо по-іншому склалися стосунки лідерів авіакосмічної промисловості — державної «Аероспасьяль» та приватної «Дассо»: останню поглинула перша через досить нестандартний підхід, коли французький уряд оголосив про свій намір передати 45,9 % акцій «Дассо» компанії «Аероспасьяль».

Посилена конкуренція з американськими літакобудівними компаніями привела на початку 1970-х рр. до створення нового міжнародного консорціума «Ербас індастрі», пакети акцій у якому належать «Аероспасьяль» (Франція), «Брітіш аероспейс» (Великобританія), «Каса» (Іспанія) та ряду інших. Проте найбільша частка у пакеті акцій належить першим двом.

Французькі фірми мають досить високі конкурентні позиції також у хімічній, хімікофармацевничній та харчовій промисловості, на які припадає значна частка виробництва продовольства в Європі, за обсягами якого країна вийшла на друге місце у світі та перше в ЄС. Одним із лідерів галузі є компанія «Данон», експансійна діяльність якої в країнах ЦСЄ забезпечила її домінування на ринках молокопродуктів. Традиційно конкурентними є позиції Франції у виноробній, коньячній та парфумерній промисловості.

Разом з тим, країна має досить жорстку позицію в ЄС щодо металургійної галузі, яку французький уряд розглядає як найбільш «чутливу» ланку національного виробництва. Тільки одна компанія «Юзінор-Сасілор» забезпечує близько 70 % виробництва сталі та 98 % експорту продукції галузі. Розширення ЄС, яке мало місце у 2004 р., аж ніяк не вплинуло на її конкурентні позиції через значне обмеження випуску металовиробів у державах Центральної та Східної Європи.

Сільське господарство. Інтенсивне зростання механізації та автоматизації впродовж 1960—1990 рр. привело до того, що вало­вий аграрний продукт країни подвоївся, а його середньорічний приріст перевищував 3 %, внаслідок чого питома вага Франції знач­но зросла у світовому сільгоспвиробництві. У середині 1990-х рр. її частка в ЄС досягла 23 %, при тому що кількість населення становила лише 10 %. Зараз країна забезпечує майже половину європейського виробництва вина, 25 % яловичини, майже 1/6 виробництва молока і баранини, 1/3 птиці. Країна щорічно збирає 35 % зернових, що вирощуються в ЄС, 26 % цукрового буряку, 15—16 % овочів та фруктів. Близькими до цього показника є вироб­ництво яєць та свинини. За виробництвом молока і молочних продуктів на душу населення Франція випереджає навіть США.

Сфера послуг. Ця галузь традиційно оцінюється у Франції за кількістю зайнятих у різних сферах. Найбільшими за питомою вагою при цьому виступають консультативні послуги, що складаються з інформаційних, рекламних, маркетингових, інжинірингових тощо. Крім цього, виділяють також оперативні послуги, підбір персоналу, роботу з кадрами, забезпечення безпеки громадян. Провідну роль у структурі галузі видіграють банківська сфера, транспорт, торгівля, туризм.

Найбільшими банками Франції вважаються «Сосьете женераль», «Кредит Ліонне», «Банк насьональ де Парі». Вони мають розгалужену мережу відділень та активно працюють на світових ринках банківських послуг. В умовах глобалізації світового господарства в економіці країни йде активний процес злиття фінансового капіталу з промисловим з утворенням так званих фінансово-промислових груп. У своїй основі до них можуть входити як сімейні клани (групи Ротшильдів, Ампен-Шнейдерів), так і конгломерати банків та компаній («Париба», «Соез»).

Франція має розвинутий транспортний комплекс, представлений насамперед надшвидкісними залізницями «ТЖВ», швидкість руху на яких перевищує 320 км на годину, розгалужену автодорожну систему та потужний авіаційний транспорт. Так, відома французька авіаційна компанія «Ер Франс» мала у 2002 р. торговий оборот у розмірі 12,3 млрд євро, а кількість працюючих була близько 65 тис. осіб, поступаючись таким чином на європейському ринку повітряних перевезень лише німецькій «Люфтганзі», натомість маючи більші за неї прибутки. Досить важливим є також морський транспорт, проте його позиції більш скромні (25-е місце у світі за тоннажем).

Суттєві зміни відбуваються в організації оптової та роздрібної торгівлі Франції. Як і скрізь у західних країнах тут поширені супер- і гіпермаркети та торгівля за каталогами, збереглися магазини споживчих кооперативів, народні магазини та великі магазини (що нагадують добре відомі універмаги), проте ефективність «ланцюжків постачання» в них поступається сучасним формам організації торгівлі.

Франція є світовим лідером у галузі туризму, в якому зайнято майже 500 тис. осіб. Щорічно країну відвідують понад 62 млн туристів, які приносять їй дохід у розмірі 28 млрд дол. Питома вага туризму (включаючи внутрішній) перевищує 10 % ВВП. У Франції вважають, що ця галузь є однією з перспективних та може реально вплинути на зниження досить високого для постіндустрі- альних країн рівня безробіття (понад 11 %).