Зміни в економічній структурі Китаю

Напрямок	Показник	Роки
		1978	1995	1998
Рівень розвитку	ВВП на душу населення (RMB), дол.	379	4754	6392
	ВВП на душу населення за валютним курсом, дол.	222	573	773
Економічне зростання	Щорічний рост ВВП (%)	11,7	10,5	7,8
	Питома вага інвестицій в структурі ВВП (%)	38,0	40,5	38,1
Праця	Питома вага зайнятих поза сільським господарством (% загальної кількості зайнятих)	30,7	50,6	54,0
Військові витрати	Витрати на оборону (% загальних витрат уряду)	15,0	9,3	8,7
Економічна структура	Тип власності (% промислового виробництва)
	державний сектор	77	30,9	28,2
	колективна власність	22,4	42,8	38,4
	приватна, корпоративна, спільні підприємства	0,0	26,3	33,4
Урбанізація	Питома вага міського населення (% від загальної його кількості)	17,9	29,0	32,0
Державні доходи	Доходи бюджету (% ВВП)	30,9	10,7	12,4
	Бюджетний дефіцит	– 0,3	2,3	2,6
Зовнішні баланси	Баланс зовнішнього боргу, млрд дол.	0,0	106,5	146,0
	Коефіцієнт обслуговування боргу	0,0	7,3	10,9
	Співвідношення обсягів торгівлі до ВВП (%)	9,7	40,3	38,6
Освіта	Відвідують початкову школу ( % дітей шкільного віку)	95,5	98,5	98,7
	Обов’язкова освіта (років)	6,0	9,0	9,0
Здоров’я	Очікувана тривалість життя (років)	56,0	69,0	71,0

Джерело: Transition and Institutions. The Experience of Gradual and late Reformers / Ed. by G. Cornia, V. Popov. — Oxford: University Press, 2002. — P. 79.

У 1999 р. Китай виробляв уже 246 % ВВП від рівня 1989 р., хоча показник ВВП на душу населення залишався (за валютним курсом) досить низьким. Щорічне економічне зростання було близьким до 10 % і навіть у кризовому для тихоокеанських країн періоді (1997—1998 рр.) темпи нарощування ВВП не були нижчими за 7 %.

Суттєво зменшилась питома вага зайнятих у сільському господарстві з 70 % у 1978 р. до 46 % у 1998 р. Мало місце скорочення питомої ваги військових витрат, проте навіть і зараз країна має високу їх частку у структурі ВВП. Переміщення робочої сили з сільської місцевості у міста посилило процес урбанізації в країні. Було реалізовано й багато інших програм, зокрема збільшилася тривалість обов’язкової шкільної освіти (з 6 до 9 років), суттєво зросла очікувана тривалість життя з 56 років до 71-го, зменшилась питома вага сяокан у структурі населення країни. Значної підтримки набула політика планування сім’ї: «Нас двоє — нам двох».

4. Етап акселерації китайської економіки в умовах глобалізації світового господарства (розпочався у 2001 р.). У новому тисячолітті Китай, хоча й уповільнив темпи економічного зростання, все одно залишається одним з рекордсменів за темпами росту серед країн з транзитивною економікою. Щорічне зростання ВВП КНР фіксується за останні п’ять років на рівні 8,5 % до поперед­нього року, а перший квартал 2004 р. можна вважати початком системної акселерації господарства країни, коли обсяги промислового виробництва зросли на 18,2 %, фіксовані інвестиції на 43 %, а ВВП на 9,8 % (табл. 8.2). Упродовж останніх чотирьох років країна мала позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, а її експорт у 2003 р. перевищував імпорт в 1,5 раза, що є рідкісним явищем у світовій економіці. Китаю вдалося приборкати інфляцію, яка впродовж останніх семи років була нижчою (а подекуди навіть від’ємною) за рівень долара США¹. Досить показовими є резерви Центрального (Народного) банку КНР, які упродовж семи останніх років зросли у 3,1 раза (з 140 до 440 млрд дол.), при цьому обмінний курс юаня до дол. США практично залишився без змін.

Головними чинниками подальшого економічного зростання в КНР найближчим часом виступатимуть: суттєве нарощування експорту, збільшення капіталовкладень, що забезпечують близько половини приросту ВВП, прямі іноземні інвестиції в економіку країни та перехід країни до технологічного етапу розвитку. Важливе значення має також участь КНР у міжнародних економічних структурах — СОТ, АТЕС, «СВА-3» (Китай, Японія, Південна Корея), Шанхайській організації співробітництва тощо.

Таблиця 8.2