Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Чужиков.rtf
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.08.2019
Размер:
8.21 Mб
Скачать

Капіталізація країн Центральної Європи, 1999 р.

Країна

Ринкова капіталізація, млрд дол.

Ринкова капіталізація як відсоток ВВП, %

Середній обсяг продажів цінних паперів, 1999 р., млрд дол.

Хорватія

3,16

14,8

0,5

Чеська Республіка

11,44

20,2

21,3

Угорщина

12,97

25,7

65,1

Польща

23,00

14,6

35,7

Румунія

0,36

0,6

0,8

Словаччина

0,73

3,4

4,3

Словенія

2,63

12,5

3,2

Разом

54,29

130,5

Джерело: Equity Central Europe 1999. — Budapest — Warsaw, Prague, 2000. — P. 8.

Разом з тим, наприкінці 1990-х рр. можна було говорити про те, що в країнах цього мегарегіону відбулося становлення компаній-лідерів, які мали високий рівень конкурентоспроможності (табл. 5.17). Слід звернути також увагу на те, що пріоритетними галузями стали при цьому телекомунікації, фармацевтика та банківська справа.

Коінтеграція країн ЦСЄ до ЄС та подальша їх конвергенція містить у своїй основі чимало подальших ризиків, що випливає з розрахункових моделей подальшого зближення нових членів ЄС, кандидатів на вступ та п’ятнадцятки старих членів.

Таблиця 5.17

Найбільші компанії країн Центральної Європи, 1999 р.

Ранг

Назва компанії

Країна

Галузь

Ринкова капіталізація, млн дол.

Випущені цінні папери, млн дол.

Прибуток на капітал

1

TPSA

Польща

Телекомунікації

6958

1044

21,5

2

Matav

Угорщина

5830

2040

15,6

3

SPT Telecom

Чехія

4909

1080

20,7

4

MOL

Угорщина

Нафта, газ

2660

1835

9,6

5

Bank Pekao

Польща

Банківська сфера

1826

274

11,1

6

ICN

Міжнародна

Фармацевтика

1752

7

Pliva

Хорватія

1618

971

13,2

8

OTP Bank

Угорщина

Банківська сфера

1374

1251

8,9

9

CEZ

Чехія

Електроенергетика

1208

386

6,5

10

Ceske Radio Komunikace

Чехія

Радіомовлення, телекомунікації

990

277

35,3

Джерело: Equity Central Europe, 1999. — Budapest, Warsaw, Prague, 2000. — p. 10.

Дослідження Цунео Морити (Nomura Research Institute) щодо моделей державного споживання Барро (Barro)1 i Левін—Рене (Levine—Renelt) дозволили побудувати досить непросту перспективу щодо можливостей реальної адаптації країн Центральної Європи та Балтії після вступу в ЄС (табл. 5.18). Судячи з усього, модель Барро є найоптимістичнішою серед песимістичних, а друга модель Левін—Рене є найпесимістичнішою. Розрахунки дослідника показали, що найвдалішою країною для інтеграції є Чехія (11 та 15 років відповідно подальшої конвергенції у межах ЄС), а далі йдуть Словаччина, Естонія, Угорщина, Польща, Словенія.

Друга хвиля інтеграції виглядає ще складнішою. Проміжок часу збільшується з 25 років (Латвія) до 53 (Албанія). Разом з тим, різниця у трактуванні двох індикаторів у другій хвилі, за винятком Албанії та Македонії, стає менш разючою, тобто песимі- стичний прогноз Левін—Рене стає більш оптимістичним для Латвії, Болгарії, Хорватії, Литви та Румунії.

Таблиця 5.18