9.3. Основні важелі регулювання розвитку міжгалузевих регіональних комплексів

Держава здійснює регулювання розвитку міжгалузевих комплексів, використовуючи систему економічних та адміністративних методів, серед яких основними є такі важелі:

• державні закупівлі з метою стимулювання попиту на початковому етапі виробництва;

• створення чіткої системи технічних і технологічних стандартів для забезпечення виробництва якісної продукції;

• регламентація діяльності підприємств державної форми власності;

• стимулювання попиту на внутрішньому ринку на основі використання лізингових механізмів й інших форм непрямого кредитування;

• стимулювання розвитку міжнародних економічних зв’язків й експорту;

• регламентація діяльності підприємців і фірм;

• обмеження монополізму;

• створення нових фірм; торговельна політика;

• залучення закордонних інвестицій;

• утворення кластерів;

• регіональна політика.

Методи та важелі регулювання розвитку міжгалузевих регіональних комплексів. Залежно від впливу на розвиток міжгалузевих регіональних комплексів методи поділяються на прямі та непрямі.

Методи прямого державного впливу передбачають регулювання розвитку міжгалузевих комплексів на основі нормативно-правових актів і охоплюють державне інвестування, ціноутворення, програмування, організацію перспективних видів економічної діяльності за участю держави.

Методи непрямого впливу передбачають опосередковане регулювання згідно цілей економічної політики на основі важелів кредитної, податкової, бюджетної, амортизаційної політики.

Методи екзогенного розвитку регіонів передбачають значне державне втручання з боку державних органів влади у вигляді державних інвестицій, субсидій, кредитів.

Методи ендогенного розвитку ґрунтуються на державному втручанні у вигляді податкових пільг, послабленні адміністративного контролю, скороченні державної власності за такими напрямами: стимулювання розвитку сектора послуг, активізація малого і середнього підприємництва, створення територіально локалізованих зон підприємництва.

Адміністративні методи пов’язані із забезпеченням правового поля економічної діяльності суб’єктів господарювання з метою створення стабільного правового середовища для ділового життя, конкурентного середовища, збереження прав власності і можливостей для вільного прийняття економічних рішень (заборони, дозволи, квоти, ліцензії, стандарти, гарантії).

Економічні методи представлені такими важелями: трансферти (гранти), субсидії, премії, кредити, позики, інвестиції, цільові і комплексні програми, плани економічного і соціального розвитку регіонів (економічні методи).

Серед економічних методів провідне місце належить бюджетній політиці, яка представлена нормативно-розрахунковими механізмами і, так званими, особливими бюджетними режимами. Особливі бюджетні режими можуть розповсюджуватися як на цілі регіони країни, так і невеликі за площею адміністративно-територіальні одиниці. Характер, види та набір податково-бюджетних префенцій залежать від правового й господарського статусу отримувача, причин і завдань їх введення.

Важливе значення для розвитку міжгалузевих регіональних комплексів мають грошово-кредитні важелі, які представлені:

• грошовою політикою;

• кредитною політикою, орієнтованою на кредитування пріоритетних високотехнологічних сфер міжгалузевих регіональних комплексів.

Сучасні кредитно-інвестиційні важелі охоплюють:

• процентні ставки;

• цільові економічні фонди;

• амортизаційні відрахування;

• інвестиції;

• кредити тощо.

Зосереджуючись переважно на макроекономічному рівні, вони значною мірою визначають основні пропорції інноваційного сегменту регіональних та локальних господарських комплексів.

Нормативно-розрахункові механізми призначені для вертикального (забезпечення всіх рівнів влади ресурсами, достатніми для виконання їх повноважень) і горизонтального (вирівнювання доходності бюджетів регіонів до відповідних середніх рівнів або фактичного обсягу витрат регіонів по конкретних напрямах державної соціальної політики) подолання бюджетних диспропорцій.

Особливі бюджетні режими можуть розповсюджуватися на регіони країни і невеликі за площею адміністративно-територіальні одиниці. Характер особливого бюджетного режиму, види і набір податково-бюджетних префенцій залежать від правового і господарського статусу отримувача, причин і завдань їх введення.

Фіскальна політика реалізується через податкову систему – податкові пільги, які застосовують до пріоритетних галузей економіки регіонів.

Програмування здійснюється у вигляді довгострокових і короткострокових планів соціально-економічного розвитку територій та комплексних цільових програм.

Важливе значення в системі регулювання розвитку міжгалузевих комплексів належить прогнозуванню та плануванню, що містить прогнози, плани і програми. І хоча план не охоплює вирішення усього кола економічних проблем, проте він залишається одним з дієвих засобів впливу на розвиток міжгалузевих комплексів.