Тема 1. Предмет, метод і завдання наукової дисципліни «Управління соціально-економічним розвитком регіону»

1.1. Об’єкт та предмет наукової дисципліни «Управління соціально-економічним розвитком регіону»

1.2. Місце курсу «Управління соціально-економічним розвитком регіону» в системі наукових дисциплін економічного спрямування

1.3. Регіон як просторова соціально-економічна система

1.4. Методи досліджень науки про управління регіоном

1.5. Основні завдання наукової дисципліни «Управління соціально-економічним розвитком регіону»

Вивчивши матеріал цієї теми, студент буде знати:

• мету, завдання, об’єкт і предмет наукової дисципліни «Управління соціально-економічним розвитком регіону»;

• сутність регіону як просторової соціально-економічної системи;

• сучасні методологічні підходи до вивчення даної дисципліни;

• взаємозв’язок дисципліни «Управління соціально-економічним розвитком регіону» з іншими дисциплінами та науками,

а також уміти:

• знаходити інформацію, необхідну для поглибленого дослідження сучасних проблем та напрямів удосконалення механізмів управління регіональним розвитком;

• використовувати необхідні методи в прикладних дослідженнях проблем управління розвитком соціально-економічних систем регіонів;

• визначати, які саме знання та вміння будуть формувати професійну компетентність майбутніх фахівців-економістів в сфері управління регіональним розвитком.

1.1. Об’єкт та предмет наукової дисципліни «Управління соціально-економічним розвитком регіону»

Складний період ринкових трансформацій в економіці України та кризові явища, що виникли внаслідок затяжного періоду структурних перетворень в господарському комплексі, значні негативні наслідки цих процесів та реальна загроза перетворення їх в потужний дезінтегруючий фактор розвитку регіонів України – все це закономірно ставить питання про шляхи подолання кризових проявів в соціальній та економічній сферах. Значні ринкові перетворення, що об’єктивно відбуваються, вимагають нових підходів до теорії регіонально-просторового розвитку, формування локальних і регіональних соціально-економічних систем, визначення рівня впливу глобальних чинників на соціально-економічний розвиток регіонів. Для трансформаційних процесів в економіці України характерні, перш за все, зростання відносної самостійності та посилення ролі регіонів у складі національної економічної системи.

В сучасний умовах центр тяжіння регіональних досліджень перемістився з питань розміщення виробництва на проблеми соціального та економічного розвитку країни та регіонів. При цьому директивне встановлення виробничих завдань за територіями поступилось місцем варіантному розробленню можливих сценаріїв розвитку економічних і соціальних процесів у регіонах країни, а прямий розподіл ресурсів – розробленню економічних та правових важелів впливу на процеси розміщення інвестицій і регіонального розвитку. У зв’язку із зростанням самостійності регіонів і місцевих рад розширився предмет регіональних досліджень за рахунок включення в їх сферу вивчення основних важелів управління та регулювання розвитку соціально-економічних систем регіонів. Тому впровадження курсу «Управління соціально-економічним розвитком регіону» в навчальні плани Київського національного економічного університету як вибіркової дисципліни закладає важливий фундамент у започаткуванні важливого напрямку – регіоналізації економічного мислення та освіти, оскільки він є по суті значним поглибленням знань студентів про сучасні процеси регіоналізаціїї господарства, які об’єктивно відбуваються як в національній, так і світовій економіці. Початок цих знань був закладений під час вивчення студентами дисципліни «Регіональна економіка». Таке послідовне вивчення наукових основ регіонального розвитку дозволить сформувати у студентів глибокі знання про сучасні глобалізаційні закономірності розвитку суспільства, розуміти роль регіонального підходу як засобу пошуку нових, ефективних форм господарювання за рахунок більш досконалої просторової організації господарства. Необхідність її вивчення обумовлена актуальністю завдань дослідження механізмів та важелів управління регіоном як цілісною соціально-економічною системою, якій притаманні специфічні закони розвитку.

Підсумовуючи вищесказане, визначимо, що об’єктом дослідження наукової дисципліни «Управління соціально-економічним розвитком регіону» є організаційно-економічний механізм управління розвитком регіону як цілісною соціально-економічною системою.

Предметом вивчення курсу «Управління соціально-економічним розвитком регіону» є наукові засади формування стратегії соціально-економічного розвитку регіонів та основні форми й механізми управління її реалізацією з урахуванням впливу загальнонаціональних і глобальних чинників.

Важливість визначення механізмів регіонального управління незаперечна. Це підтверджується тим, що регіони все більше набувають функцій реальних суб’єктів міжнародних відносин. Міжрегіональне співробітництво має тенденцію до зростання, що свідчить про переваги територіального поділу праці та спільної діяльності з вирішення економічних і соціальних проблем регіонів шляхом інтеграції в різних сферах суспільної діяльності.

Потреба в здійсненні ефективного регіонального управління продиктована ще й тим, що воно виступає дієвим механізмом ліквідації регіональних диспропорцій у соціально-економічній та екологічній сферах. Найбільш узагальнені соціально-економічні показники, такі як виробництво ВВП на душу населення, рівень безробіття й доходів населення, їх динаміка, еміграція населення, свідчать про наявність значних регіональних контрастів в Україні.

Наявні відмінності в соціальному та економічному розвитку регіонів та диспропорції вимагають проведення ефективної державної регіональної політики щодо саморозвитку регіонів та перерозподілу бюджетних коштів. Основою цієї політики повинна стати активізація використання потенціалів регіонів — природних, соціальних, виробничих, інноваційних, суб’єктами підприємництва, поглиблення міжрегіональної інтеграції та зростання конкурентоспроможності. Політика управління регіональним розвитком повинна бути спрямована на зменшення міжрегіональних соціально-економічних відмінностей.