Контрольні запитання

1. Визначте та охарактеризуйте основні чинники регіонально-просторової організації господарства.

2. Поясніть зв'язок між організаційно-правовими формами господарювання та зайнятістю населення.

3. Обґрунтуйте необхідність удосконалення міжбюджетних відносин в управлінні розвитком регіонів.

4. Охарактеризуйте сучасні чинники регіонально-просторової організації господарства.

5. Визначте та проаналізуйте новітні чинники регіонально-просторової організації господарства.

6. Обґрунтуйте важливість регіонально-системного підходу в управлінні розвитком регіону.

7. Що являє собою регіонально-просторова (регіонально-системна) організація господарства?

8. Як формуються сучасні регіонально–просторові економічні системи?

9. В чому полягає проблема управління регіонально-адміністративним і регіонально-економічним простором?

10. В чому полягають основні напрями державного управління регіонально-просторовою організацією господарства?

Творчі завдання

1. Визначте та проаналізуйте взаємозв’язок просторової організації господарства і розселення населення.

2. Визначте та проаналізуйте зв'язок між підприємницькою діяльністю та розвитком інфраструктури регіону.

3. Охарактеризуйте негативні економічні процеси, що спостерігаються сьогодні у регіонах та поясніть, чому з ними пов’язана нестабільність розвитку регіонально-просторових систем?

«Мозковий штурм»

Вплив новітніх чинників регіонально-просторової організації господарства на формування соціально-економічних систем регіонів.

Навчальні завдання

1. Користуючись даними статистичного щорічника України проаналізуйте збалансованість попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці у регіонах за критерієм навантаження на одне робоче місце (вакансію).

2. Згрупуйте регіони України за рівнями збалансованості між наявністю робочих місць і зайнятістю населення.

Термінологічний словник

Економічна діяльність — це процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо.

Інновація, відповідно до загальноприйнятого визначення, – це процес розробки, освоєння, експлуатації та використання виробничо-економічного та соціально-організаційного потенціалу, що лежить в основі новації.

Інноваційна продукція – це нова або значно удосконалена в частині її властивостей або способів використання продукція.

Населення – сукупність людей, що склалася історично і відновлюється в процесі природного та механічного руху на певній території.

Організаційно-правова форма господарювання (ОПФГ) — форма здійснювання господарської (зокрема, підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов'язаннях підприємства (організації, установи), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

Регіонально-просторова організація господарства — це тип регіоналізації економічного простору, що формується на сучасних засадах: мобільному капіталі, торгівлі фінансами та акціями, інноваційними технологіями, людським капіталом, знаннями, інформацією. Ядрами таких регіонально-просторових економічних систем виступають великі міста.

Ресурси економічні – джерела забезпечення виробництва, включаючи природні, трудові, інформаційні, фінансові тощо.

Суб’єкти господарювання — це господарські організації (юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства; громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій, створені ними для здійснення господарської діяльності.

Територіальна структура господарства — це сукупність певним чином територіально локалізованих і відповідно розташованих територіальних елементів господарства (вузли, центри, пункти), між якими склалась складна система різноманітних взаємозв’язків.

Транскордонний регіонально-економічний простір — новий тип організації економічного простору, заснований на об’єднанні в єдине ціле економічних центрів з пакетами ринкової інфраструктури та системою економічних зв’язків, незалежно від їх протяжності. Головними при цьому вважають швидкість комунікацій, різноманітність і креативність пропозицій, можливості доступності — інформаційні, телекомунікаційні, правові, банківські, управлінські, науково-дослідні, екологічні тощо.

Трансформація (від лат. transformatio — перетворення) — процес перетворення однієї економічної системи на іншу, який супроводжується відмиранням одних елементів, рис, властивостей і появою інших.