1.5. Основні завдання наукової дисципліни «Управління соціально-економічним розвитком регіону»

Регіонально-просторовий підхід в дослідженнях соціально-економічних процесів відкриває нові можливості економічного зростання. Це зумовлено залученням в економічну діяльність найбільш якісних ресурсів незалежно від їхнього місцезнаходження, можливістю зниження виробничих витрат (матеріальних, трудових та інших), отримання найбільших прибутків. Просторова економіка вимагає нового управління й територіальної організації економічної діяльності – від виробництва до збуту продукції (робіт, послуг), широкого використання інформаційних технологій. Це пов’язано із застосуванням нових форм територіальної організації виробництва і збуту продукції – галузевих кластерів, мережевих просторових економічних систем, збутових мереж, каркасних структур, центрів і сфер економічної діяльності. Виділення таких форм повинно доповнюватися ефективними методами управління, при застосуванні яких найбільш повно враховувались би соціально-економічні чинники та інтереси населення. Таким чином, основні напрямки та пріоритети в управлінні соціально-економічним розвитком регіону на сучасному етапі можуть бути сформульовані як наступні його завдання:

• розширення та поглиблення змісту теоретико-методологічних основ управління соціально-економічним розвитком регіону, вивчення та осмислення нових процесів та явищ, доповнення класичних теорій управління регіонально-просторовим розвитком, посилення акцентів на комплексному вирішенні проблем;

• розвиток та вдосконалення методологічних основ регіонально-системної організації господарства на основі врахування сучасних теоретичних напрямків, зокрема, нових парадигм та концепцій регіону, просторової організації економіки, міжрегіональних взаємодій;

• актуальним завданням науки про регіональне управління є вивчення наукових підходів, критеріїв і показників аналізу й оцінки соціально-економічного розвитку регіонів, дослідження процесів, що впливають на економіку регіонів, зокрема, проблем вдосконалення просторової організації регіональних соціально-економічних систем, проблем структурної перебудови господарських комплексів регіонів, впливу глобальних чинників та міжнародного поділу праці на розвиток галузей спеціалізації регіонів;

• важливим завданням є розробка наукових підходів до обґрунтування концепції стратегічного управління розвитком регіону з метою оптимальної трансформації структури його соціально-економічної системи та її інфраструктурних складових міждержавного та міжрайонного значення;

• дослідження проблеми більш широкого та повного залучення національних і світових ресурсів для розвитку господарства регіону у зв’язку з глобальним характером розвитку ринків товарів, послуг, фінансів та входженням у світову глобальну систему, необхідності функціонування за правилами цієї системи, що посилює актуальність впровадження нових форм відносин в управлінні регіональним розвитком внаслідок трансформації як національної, так і регіональних соціально-економічних систем;

• в умовах широкого запровадження ринкових відносин необхідним завданням стає вдосконалення фінансово-економічних основ місцевого самоврядування, чіткого розмежування повноважень між центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, розробка такого механізму міжбюджетних відносин щодо перерозподілу суспільного багатства між центром, районами і територіальними громадами сіл, селищ, міст та їх об’єднань, який відповідав би реалізації державної регіональної соціально-економічної політики;

• важливим в дослідженні проблем удосконалення регіонального управління є вивчення адміністративно-територіального устрою країни та визначення його ролі в управлінні розвитком регіонів, впливу організаційних форм територіального управління на рівень спеціалізації, інтеграції та комплексний розвиток регіонів та їх економічні зв’язки;

• аналіз економічної ефективності функціонування регіональних соціально-економічних систем, дослідження можливих шляхів підвищення вкладу регіону через активізацію управління розвитком його ресурсного потенціалу та господарського комплексу з метою відтворення суспільного продукту і підвищення доходів макроекономічних суб’єктів регіону;

• прогнозування розвитку регіональних соціально-економічних систем, розробка і реалізація регіональних програм економічного і соціального розвитку, впровадження сучасних форм регіонально-просторової організації господарства та управління розвитком регіону.