8.4. Управління розселенням як необхідна передумова створення сприятливих умов проживання людей

Управлінський вплив на соціально-економічні процеси в поселенських структурах. Сучасне управління розселенням в Україні здійснюють суб’єкти державної регіональної політики: Президент, парламент, центральні органи виконавчої влади, органи регіонального управління та місцевого самоврядування. На цей процес впливають програми державної підтримки соціально-економічного розвитку окремих регіонів та територій, галузеві програми, якими передбачається виділення коштів на підтримку визначених територій та соціальний захист їх населення.

Під управлінням розселенням слід розуміти сукупність методів, інструментів, заходів, спрямованих на формування цих систем та забезпечення їх розвитку з метою створення сприятливих умов для проживання населення. Концептуальні засади державної політики розселення містить Конституція України, Європейська хартія місцевого самоврядування, Закон України про місцеве самоврядування, інші діючі законодавчі акти.

Політика розселення повинна бути спрямована на вирівнювання якості життя населення різних регіонів. У всіх регіонах України необхідно створити рівні умови доступу до якісних освітніх, медичних, культурно-побутових та інших послуг, що надаються відповідно до державних стандартів (нормативів). З цією метою необхідно враховувати специфіку та переваги економіко-географічного положення будь-якого регіону країни. Важливим є досвід Європейського Союзу, в якому функціонують відповідні організації розвитку, технологічні, дослідницькі лабораторії, агентства моделювання ситуацій, які ведуть розробку науково обґрунтованих проектів розвитку територій різного ієрархічного рівня, у тому числі в частині розселення.

Управлінський вплив на соціально-економічні процеси в поселенських структурах може відбуватися в межах чотирьох основних ієрархічних системах розселення:

• державній;

• обласній;

• районній;

• місцевій.

Здійснювана в Україні адміністративно-територіальна реформа є одним з механізмів управління розселенням, яка впливає, насамперед, на місцевий та районний рівні.

Роль територіальної громади в системі управління розселенням. Розвиток сучасної системи управління розселенням вимагає формування реального суб'єкта місцевого самоврядування – територіальної громади з необхідними фінансовими, матеріальними та ресурсними можливостями для надання населенню повноцінних адміністративних та громадських послуг.

Створення самоврядної, дієздатної територіальної громади вимагає:

• змін у формуванні обласних і районних бюджетів місцевого самоврядування через переведення їх на власну доходну базу;

• зміцнення ролі місцевих податків, зокрема податку на землю, на нерухомість, податку з доходів фізичних осіб;

• забезпечення зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень доходів до Державного і місцевого бюджетів.

Управління розселенням передбачає залучення громадян через:

• референдуми і консультативні опитування;

• громадські слухання і обговорення;

• місцеві ініціативи (як форми консультацій з громадськістю) до вирішення соціально-економічних завдань щодо розвитку території;

• формування системи соціального партнерства, суспільного контролю за діями органів влади.

Не менш важливе значення має формування прошарку нових платників податків і тих, хто розвиває власний бізнес, сприяння їм у досягненні прибутковості власної справи. Розширення податкової бази території, забезпечення ресурсної дієздатності громад є основним напрямом забезпечення розвитку системи розселення. Цьому сприятиме створення розгалуженої кредитної інфраструктури, що включає банки, фінансові групи, кредитні союзи, лізингові й інші компанії, дорадчі служби, які виконують інформаційні та консультаційні послуги для населення, яке хоче займатися підприємницькою діяльністю.